Доступність посилання

ТОП новини

«Слова важливі, якщо їх каже керівник держави»: як Зеленському говорити з країнами-партнерами, щоб це йшло на користь Україні?


Президент США Джо Байден і президент України Володимир Зеленський поговорили телефоном 7 червня 2021 року (колаж)

Чи важливі слова, які промовляє політик, і чи можуть заяви зіпсувати стратегічне партнерство? Що треба враховувати, вибудовуючи відносини з союзниками? Як ефективно реалізовувати інтереси України щодо «Північного потоку-2», вступу в НАТО і протидії агресії Росії? Радіо Свобода зібрало думки аналітиків щодо останніх кроків Офісу президента України і заяв самого Володимира Зеленського.

  • В офісі президента України повідомили 8 червня, що президент Володимир Зеленський мав телефонну розмову з президентом США Джо Байденом і що президенти України і США домовилися зустрітися у липні.
  • Видання Axios повідомило, що спочатку у пресрелізі, який поширив Офіс президента України, зазначалося, що Байден «наголосив… на важливості надання Українській державі Плану дій щодо членства» в НАТО. Але пізніше заяву було змінено. «Володимир Зеленський наголосив на важливості надання Українській державі Плану дій щодо членства в альянсі», – мовилося в оновленій заяві ОП.
  • Білий дім теж заперечив, що Байден висловив підтримку надання Україні ПДЧ. «Українці неправильно охарактеризували заяву і виправили допис», – заявив представник Ради національної безпеки виданню.
  • Щодо того, хто саме заявив про ПДЧ, Зеленський зазначив, що «слова – не важливі, а важливі конкретні вчинки». «Отримає Україна, нарешті, ПДЧ чи ні – це питання бажання лише самого альянсу. Якщо отримає – значить, нас там дійсно бачать. Якщо не отримає – це теж цілком конкретна відповідь», – сказав Зеленський.
  • Розмова двох президентів відбулася на тлі критичних заяв Володимира Зеленського щодо наміру адміністрації Байдена надати виняток із санкцій щодо компанії, яка будує «Північний потік-2».
  • 8–9 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідує з робочим візитом Федеративну Республіку Німеччина, повідомляє МЗС України. Відбудуться переговори з міністром закордонних справ Гайко Маасом і двосторонні зустрічі із керівництвом парламенту, членами уряду, лідерами провідних політичних партій і представниками бізнес-кіл Німеччини. Ключовими темами візиту, зазначають в МЗС, «стануть двосторонні відносини України та Німеччини, підтримка зусиль для відновлення суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, подальша інтеграція України до ЄС і НАТО, енергетична безпека України і Європи».
  • Раніше Володимир Зеленський заявляв, що канцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон «послаблюють свої позиції щодо Росії».
  • Німеччина заявила, що Україна повинна залишитися транзитною країною для експорту російського газу, повідомляє агентство Reuters, цитуючи видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Ця заява прозвучала після слів президента Росії Володимира Путіна, що після добудови газопроводу «Північний потік-2», роль України як транзитера газу до Європи буде під сумнівом.

Слова дуже важливі

«Слова голів держав є завжди сигналами для інших держав. Слова на кшталт - або беріть нас у НАТО такими, які ми є, або, якщо не візьмете, то це «теж цілком конкретна відповідь, – це поганий сигнал. Неправдива інформація про розмову з президентом США – це дуже поганий сигнал. Брехня в інтерв’ю Axios і, як результат, спростування цієї брехні пресслужбою Білого дому, а також інформація звідти про відмову від зустрічі з українським президентом перед зустріччю Байдена з Путіним (як раніше планувалося) через незаконну зміну керівництва «Нафтогазу», – це усе теж погані сигнали», – написав політичний оглядач, професор Ігор Айзенберг.

Україні не треба покладатися тільки на США

Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва

– Відновлення трансатлантичної єдності після президентства Трампа – це справді вимога часу і для США, і для ЄС. Але ЄС –це не лише Німеччина, а й Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, країни Балтії. І російсько-німецький проєкт загрожує не лише Україні, але і єдності самого ЄС.

У цій непростій ситуації Україні потрібно було діяти системно, послідовно і наполегливо. Не покладатися лише на американські санкції, але й самим діяти проактивно – на захист спільних інтересів із країнами-сусідами. Наразі це вже нова реальність.

Володимир Горбач
Володимир Горбач

На даному етапі вже потрібно вимагати від західних партнерів:

  • економічних компенсацій втрат від припинення транзиту газу
  • безпекових гарантій для захисту від імовірного продовження російської агресії.

Для того щоб не провалити і цей етап, Україні потрібно:

  • консолідувати всередині країни усі національно-патріотичні сили;
  • досягнути «консенсусу еліт» у питаннях енергетичної стратегії і національної безпеки й оборони;
  • створити не лише професійну й ефективну армію (ширше – сектор безпеки),
  • а й професійну та ефективну державну владу як таку.

Тільки передбачувана, професійна та відповідальна політична влада може привести Україну в ЄС і НАТО і через них отримати як економічну компенсацію, так і безпекові гарантії від загроз, які несе реалізація проєкту «Північного потоку-2» і агресивна політика Росії загалом.

Українській владі треба перестати бути «плаксієм»

Євген Магда, директор Інституту світової політики

– В України головна проблема не з союзниками, а з неспроможністю визначити національні інтереси всередині країни. Для того, щоб вирішувати проблеми стратегічної ваги, треба стратегічне мислення і сформовані національні інтереси.

Блискавичний вступ до альянсу був можливий, коли Зеленський у КВНі грав
Євген Магда

Адже зовні дії України щодо «енергетичних проєктів Росії» виглядають дуже хаотичними. За президенства Януковича Україна не виступала проти будівництва «Північного потоку-1». Щодо приватизації газотранспортної системи ситуація теж незрозуміла. Ще раніше, у 2003 році, створили енергетичний «консорціум Кучми – Путіна – Шредера», який тепер, очевидно, трансформувався у «Північний потік-2». І після цього всього кричати на весь світ, що «нас кинули, нас зрадили», – це несерйозно.

Така ж ситуація і з вступом до НАТО. Блискавичний вступ до альянсу був можливий, коли Зеленський у КВНі грав, а потім усе змінилося.

Євген Магда
Євген Магда

Зеленський, можливо, якось собі так уявляє, що він «почав з нуля», а насправді треба знати, що було до тебе, щоб розуміти, як Україну сприймають і як треба діяти далі.

Українській владі треба перестати бути «плаксієм», який постійно скаржиться і чогось просить. Українській владі треба нарешті чітко визначити стратегічні цілі і проводити, відповідно до них, послідовну, зрозумілу і чітку політику. Причому як зовнішню, так і внутрішню.

Якщо Україна проти «Північного потоку-2», то їй треба консолідовано на усіх майданчиках доводити це. І причому не тільки самій, а залучатися підтримкою інших країн-транзитерів.

Самій Німеччині треба щось пропонувати, якусь економічну співпрацю, яка буде їй цікава. А лише вимагати компенсацію при ймовірній втраті грошей із транзиту – це наївно.

Якщо Україна хоче бути енергетично незалежною країною, то їй треба нарощувати видобуток власного газу і розвивати співпрацю в енергетичній сфері із країнами-сусідами, зокрема із Польщею і Словаччиною. Треба розвивати альтернативну енергетику.

У внутрішній площині треба шукати можливість не підвищувати ціни на газ для населення, бо це завжди грає проти влади, але знайти…

Треба розуміти, що через п’ять років або українська газотранспортна система перетвориться на металобрухт, або «Північний потік-2» перетвориться на металобрухт. Але при обох варіантах Україні треба нарощувати стратегічне партнерство із союзниками, бути зрозумілою і цікавою для них.

А у нас з вуст президента звучать тільки образи, то на Меркель, то на Байдена…

Володимир Зеленський має навчитися, що всередині можна і треба обговорювати багато речей, а назовні необхідно виносити тільки вкрай зважені тези.

Казати, що США зрадили Україну, – несправедливо

Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» поговорив із аналітиками щодо останніх заяв Володимира Зеленського.

На думку Володимира Дубовика, директора українського Центру міжнародних досліджень, необхідно розуміти, що відносини США з Європою, з Німеччиною дуже важливі. США підтримували і підтримують Україну, самі критикують «Північний потік-2», але при цьому розуміють, що блокування цього трубопроводу призведе до погіршення відносин із Європою. А цього Вашингтон не хоче, шукаючи шляхи консолідованого стримування Росії.

«Вважати, що позиція Вашингтона щодо «Північного потоку-2» – це єдине мірило і єдиний критерій, за яким можна оцінювати, підтримує чи ні Америка Україну, – це несправедливо» і недалекоглядно, і Володимирові Зеленському не треба педалювати це питання, вважає Дубовик.

А щодо телефонної розмови президентів США і України аналітик вважає, що вимагати – «ви нам щось зобов’язані, ви повинні з нами зустрітися, ви повинні нам дати план дій щодо членства в НАТО» – це неконструктивний тон.

«Зеленський може загратися і дійсно вивести українсько-американські відносини на новий рівень, але цей новий рівень може виявитися нижчим, ніж був раніше», – застерігає експерт.

Володимир Дубовик припускає, що газогін «Північний потік-2», найімовірніше, добудують і запустять.

«Це буде удар по українських інтересах, але не якийсь страшний смертельний удар. Порівняти відкриття цього газопроводу, якщо таке станеться, з агресією, яка почалася в 2014 році і триває по сьогоднішній день, – це несумісні речі», – вважає аналітик.

Надочікування щодо зустрічі з Байденом – це інфантилізм

Олег Саакян, керівник Платформи соціально-гуманітарних ініціатив, в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время» сказав: мати якісь надочікування щодо зустрічі із президентом США – це прояв політичного інфантилізму. Головне – реформи.

«Звичайно, зустріч і спілкування до зустрічі з Путіним були б дипломатично більш значущі і важливіші. Але, на жаль, дійсно відносно «Нафтогазу» в Україні допустили величезну помилку – не співвіднесли геополітичну і дипломатичну реальності навколо себе і те, наскільки для Сполучених Штатів ці моменти є чутливими точками в загальному процесі реформування України», – сказав Саакян.

У цілому ж такий візит до США – це все-таки краще, ніж зустріч під час європейського турне Байдена, вважає експерт. Проте ще треба, щоб візит відбувся.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроєктів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проєкту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер і продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проєкту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна і кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

XS
SM
MD
LG