В Ялті активісти збирають підписи проти будівництва в місті установки з опріснення морської води, ініційованої російською владою. Місцеві жителі бояться, що така вода буде небезпечною для здоров'я, і мають намір просити захисту у президента Росії Володимира Путіна. Чого бояться ялтинці, з'ясовували Крим.Реалії.
Збір підписів проти опріснення води в Ялті розпочався декілька днів тому. Активісти в соцмережах закликають городян не залишатися осторонь. У місті поширюють підписні листи проти будівництва опріснювальної установки.
Підписний лист проти будівництва установки з опріснення морської води кореспондент Крим.Реалії виявив в одному з магазинів Ялти: «Збір підписів під зверненням про забезпечення безперебійної подачі водопостачання жителям Криму/Ялти та виключення будівництва опріснювальних установок у Криму, зокрема, в Ялті».
Підписи в цьому листі пронумеровані, порядкові номери перевищують сотню. За спостереженнями кореспондента Крим.Реалії, ці підписні листи лежать поруч з касою у продуктовому магазині Ялти, вони доступні для всіх охочих залишити свій підпис.
Підписи для Путіна
Активісти стверджують, що підтримати їх ініціативу можна у дев'яти різних громадських місцях Ялти.
На кону ‒ наше здоров'я і здоров'я наших дітейМаксим Самойлов
«Починаємо збір підписів проти опріснювачів в Ялті та за безперебійну подачу ялтинської чистої гірської води, а також повернення в держвласність усіх джерел води (включаючи продану насосну в Масандрі) і наших водоймищ!!! Прошу всіх, кому не байдуже майбутнє нашого міста, активізуватися, повідомляти та підіймати всіх своїх знайомих. На кону ‒ наше здоров'я і здоров'я наших дітей», ‒ оголосив адміністратор групи «Активна громадянська позиція ялтинців» у Facebook Максим Самойлов.
Сколько всего человек подписались под призывом, активисты пока сказать не могут. По их словам, процесс сбора подписей проходит на разных площадках и еще не завершен. Участники инициативной группы уверены, что от этого зависят их здоровье и безопасность.
Вивчивши законодавство Росії, ми не побачили варіантів, як протистояти тому, щоб нам цю воду не під'єдналиТетяна Сомова
«Опріснювати воду в Ялті планують методом зворотного осмосу. У всьому світі вода, видобута за цією технологією, використовується як технічна. А нам влада прислала відповідь на наш запит про те, що в Ялті її можуть використовувати і як питну воду. Хоча відомо, що вона може спричиняти онкологічні захворювання. Вивчивши законодавство Росії, ми не побачили варіантів, як протистояти тому, щоб нам цю воду не під'єднали (до міських водогінних мереж ‒ КР). Саме тому ми збираємо підписи проти будівництва опріснювального заводу», ‒ пояснила Крим.Реалії учасниця ініціативної групи, жителька Кореїза Тетяна Сомова.
Загірське водосховище: «зневоднена» Велика Ялта (фотогалерея)
За її словами, збір підписів триватиме до кінця лютого, після чого всі вони будуть надіслані президенту Росії Володимиру Путіну з проханням вплинути на ситуацію й не допустити будівництва опріснювального заводу в Ялті.
Незрозуміло, навіщо опріснювальний завод потрібний в Ялті, яка й так насичена гірськими водамиТетяна Сомова
«Всі підписи ми перешлемо президенту й будемо чекати, що нам дадуть відповідь. Ми розраховуємо, що рішення про будівництво заводу відкинуть, розширять наявні водосховища, збудують нові водойми, відремонтують витоки у мережах, проведуть інвентаризацію наявних джерел води. Будівництво заводу мало того, що дороге, для нього ще потрібна буде електростанція додаткова, тому що потужності потрібні великі, а в Ялті мережі зношені. І незрозуміло, на чому взагалі базується влада, коли говорить про це будівництво. Незрозуміло, навіщо опріснювальний завод потрібний в Ялті, яка й так насичена гірськими водами», ‒ каже Тетяна Сомова.
Активісти у своїй публічній заяві не підтверджують документальними свідченнями заяви про небезпеку вживання опрісненої морської води. Раніше Крим.Реалії розповідали, як опріснюють морську воду в Ізраїлі. Там використовують технологію зворотного осмосу: морську воду пропускають через спеціальні фільтрувальні мембрани під високим тиском. За словами місцевих жителів, опріснена вода тече з кранів ізраїльтян, її можна пити.
Опріснення «визнане доцільним»
Занепокоєння активістів базуються на інформації Міністерства ЖКГ російського уряду Криму, яку вони отримали в лютому у відповідь на свій запит. У документі говориться, що в кримському Радміні розглядають можливість використання морської води, опрісненої за технологією зворотного осмосу, зокрема й для питних потреб.
Опрацьовується питання будівництва споруд з опріснення морської води на території Ялти з метою заповнення дефіциту питної водиСтелла Демидюк
«Відповідно до доручення уряду Росії Радою міністрів Криму опрацьовується питання будівництва споруд з опріснення морської води на території Ялти з метою заповнення дефіциту питної води. Проведена робота з низкою компетентних організацій з виконання загального розрахунку будівництва споруд опріснювальної станції продуктивністю 20 тисяч кубометрів на добу для отримання питної води», ‒ йдеться в документі за підписом першого заступника міністра Стелли Демидюк, оприлюдненому активістами в соцмережах.
У міністерстві також стверджують, що будівництво споруд опріснення морської води в Ялті схвалене російським урядом.
«Протоколом наради в заступника голови уряду Росії Марата Хуснулліна, яка відбулася 20 січня 2021 року, була відзначена доцільність будівництва споруд з опріснення морської води в Ялті. Цей захід запропонований до внесення в федеральну цільову програму соціально-економічного розвитку Криму до 2024 року», ‒ повідомляють у відомстві.
Підтверджень цієї інформації від уряду Росії поки немає. Однак раніше Марат Хуснуллін та інші представники російської влади озвучували протилежні думки щодо перспектив опріснення морської води в Криму.
Зокрема, Марат Хуснуллін стверджував, опріснювальні установки будуть збудовані на півострові «в останньому випадку». А заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров говорив, що опріснення «не вирішить проблему водного дефіциту в Криму».
Президент Росії Володимир Путін у грудні 2020 року сказав, що будівництво опріснювачів у Криму «досить дороге задоволення і неефективне для широкого застосування».
Крим забудують опріснювачами?
Перспективним вважає опріснення морської води російська влада Ялти. Голова адміністрації міста Яніна Павленко стверджує, що цей проєкт у місті пріоритетний і для нього вже обрана земельна ділянка.
«Я розумію, знаю і стикалася особисто з практичним застосуванням установок з опріснення води, які дають прекрасні результати. І для того, щоб нам вирішити комплексно і стратегічно на перспективу завдання з водопостачанням регіону, ми будемо займатися системами опріснення морської води», ‒ наголосила вона.
Крим.Реалії намагалися з'ясувати позицію Павленко щодо занепокоєнь ялтинців, які збираються звернутися до Володимира Путіна, але вона не відповіла на наші дзвінки.
Проєкт опріснення морської води на півострові внесений у комплексний план заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» до 2024 року, затверджений російським урядом торік. Структури російської влади вже мають макет будівництва опріснювального заводу потужністю у 20 тисяч кубометрів на добу.
Будівництво опріснювального заводу в Ялті оцінюють у 3,3 мільярда рублів. Його планують збудувати до 2023 року. Російський глава Криму Сергій Аксенов розраховує на те, що на півострові збудують чотири опріснювачі.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
