Які здобутки і прорахунки України в міжнародній політиці за 2018 рік? На яких напрямках вдалося просунутися, а на яких – «віз і нині там»? Про це Радіо Свобода традиційно наприкінці року запитує експерта Ради зовнішньої політики «Українська призма» та «Групи стратегічних і безпекових студій» Сергія Герасимчука. «Українська призма» провела щорічне експертне опитування, у якому попросила експертів та журналістів-міжнародників вказати на основні «зради» та «перемоги» України у міжнародній політиці.
– Які успіхи української дипломатії побачили експерти?
– У рейтингу здобутків першу позицію посідає збереження режиму санкцій щодо Росії та солідарність держав Заходу з Україною. Так вважає 42% опитаних. А на другій позиції опинилася така, поза усяким сумнівом історична подія, як рішення Вселенської патріархії про надання Українській церкві томосу на автокефалію.
Про реальну можливість отримати томос як головний здобуток року згадав кожен п’ятий із опитаних експертів (21%).
Позитивні відгуки також отримала діяльність України в Раді Європи та ПАРЄ. Зусиллями української делегації в ПАРЄ вдалося не допустити змін до Регламенту цієї структури, а відтак не дати Росії обійти санкції і повернутися до роботи в Раді Європи.
Понад те, саме ПАРЄ впродовж року ухвалила низку вкрай важливих проукраїнських резолюцій. Здобутки на цій ниві посідають третє місце в рейтингу «перемог» зовнішньої дипломатії – так вважає 7% опитаних.
До того ж, експертна спільнота оцінила й особистий внесок депутатів у захист інтересів України на міжнародній арені. У рейтингу поруч з Ганною Гопко, яка традиційно посідає першу позицію серед активних у питаннях зовнішньої політики депутатів (58%) опинився й Голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв (38%). До топ-5 депутатів найбільш активних у просуванні українських інтересів за кордоном експерти також відносять Ірину Геращенко, Мустафу Джемілєва та спікера Верховної Ради України Андрія Парубія.
– А у чому полягав «зовнішньополітичний негатив» 2018 року для України?
– Якщо ж говорити про головні негативні фактори на зовнішній арені, то усі вони пов’язані із агресією Росії проти України.
Впродовж 2018 року Москва не припинила своєї агресії щодо України, продовжує утримувати в неволі українських політв’язнів та військовополонених, а також вдавалась до різноманітних провокацій.
Протидія російській агресії має лишатися пріоритетом зовнішньої політики України
Під кінець року Росія відкрито атакувала українських моряків в районі Керченської протоки. Цей напад призвів до чергової ескалації у відносинах, спровокував нову хвилю міжнародного обурення, став поштовхом для введення воєнного стану у низці областей України.
Експерти суголосно (99% опитаних) вважають Росію найбільш ворожою до України державою. При цьому, майже дві третини опитаних вважають, що зовнішня політика України повною або принаймні деякою мірою відповідає їхнім очікуванням.
Переважна більшість опитаних (88%) вважають, що протидія російській агресії має лишатися пріоритетом зовнішньої політики України у наступному 2019 році.
Угорщина посіла друге місце у рейтингу найбільш вороже налаштованих до України держав
Доволі прикрим видався рік і для відносин України з Угорщиною. Впродовж року до проблемного «мовного питання» (Угорщина вважає неприйнятними положення статті 7 Закону України «Про освіту») додалося питання незаконної видачі угорських паспортів на Закарпатті. Україна вислала угорського дипломата, причетного до скандалу з видачею угорських паспортів на Закарпатті, а тоді й Угорщина теж не забарилася із відповіддю – вислала українського дипломата.
Будапешту також довелося почекати перш ніж Київ погодився на кандидатуру нового посла Угорщини в Україні. Призначений на цю посаду Іштван Ійдярто лише нещодавно прибув до Києва.
Що ж стосується блокування Угорщиною діалогу Україна-НАТО, то тут, видається, без американського втручання ситуація взагалі опинилась би у глухому куті.
На цьому тлі Угорщина посіла друге місце у рейтингу найбільш вороже налаштованих до України держав – так гадають більше половини опитаних фахівців (54%).
При цьому 20% опитаних назвали динаміку українсько-угорських відносин найбільшим провалом у зовнішній політиці України. Разом з тим, криза у відносинах з Угорщиною привернула увагу експертної спільноти і, згідно з опитуванням, налагодження відносин із сусідами належить до топ-5 пріоритетів зовнішньої політики України на короткострокову перспективу.
До числа прорахунків можна також з впевненістю віднести продовження будівництва газогону «Північний потік-2».
Цей проект, що містить загрози для енергетичної безпеки та Європи назвали провалом української зовнішньої політики України 10% опитаних.
Так само, 10% вважають, що чимало прорахунків Україна допустила і в ході ескалації в районі Керченської протоки, що призвела до подальшого загострення ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні.
– То як же оцінили експерти загалом роботу української дипломатії – негативно чи позитивно?
– Експерти розділилися у своїх думках: 44% оцінили зусилля української дипломатії на «3», і така сама кількість – 44% на «4» за 5-бальною системою.
Основними завданням української зовнішньої політики мають стати протидія російській агресії усіма доступними методами та збереження міжнародної коаліції
Більшість опитаних вважає, що на заваді більшим здобуткам стоїть відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики України (69%), кадрові прорахунки (58%) і недостатня координація між органами державної влади (52%).
Що ж до перспектив, то на майбутнє основними завданням української зовнішньої політики мають стати протидія російській агресії усіма доступними методами та збереження міжнародної коаліції, що підтримує Україну у цій протидії; поглиблення співпраці з ЄС, включно з виконанням Угоди про асоціацію та подальшою інтеграцією; поглиблення співпраці з НАТО включно з інтеграцією; посилення комунікацій з просування іміджу України закордоном (в т.ч. шляхом культурної та публічної дипломатії); економічна дипломатія – просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій і налагодження відносин із західними державами-сусідами та формування політики сусідства.
Опитування проводили з 1 по 14 грудня 2018 року, в ньому взяли участь 120 експертів та журналістів-міжнародників, представників державних та незалежних аналітичних структур і академічних осередків.
