Доступність посилання

ТОП новини

Зустріч щодо Донбасу, газу та Криму: чи прийме Путін бачення Зеленського?


Володимир Путін і Володимир Зеленський на тлі Криму і Керченського мосту. Колаж

Президент України Володимир Зеленський готовий зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним хоч особисто, хоч у «нормандському форматі», адже це «допоможе вирішити трагедію на Донбасі та питання Криму». Так сказав журналістам сам Зеленський на брифінгу в Трускавці, де проходив з'їзд партії «Слуга народу».

Декількома днями раніше в коментарі телеканалу «Россия 1» прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що Володимир Путін загалом готовий зустрітися з главою України Володимиром Зеленським, але є якийсь «камінь спотикання», що перешкоджає цьому. Пєсков уточнив, що це «небажання Києва» виконувати Мінські угоди ‒ хоча, з точки зору України та її міжнародних партнерів, саме Росія порушує свої у межах домовленостей щодо Донбасу, зокрема, видаючи свої паспорти його жителям. Окрім того, в коментарі виданню РБК прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков підтвердив, що Крим залишається темою, яку в Кремлі обговорювати не мають наміру. Про те, наскільки можлива в таких умовах зустріч двох президентів, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Ось що Володимир Зеленський сказав 3 жовтня про потенційну зустріч із Володимиром Путіним:

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

«Я хотів би зустрітися з президентом РФ. Мені зрозуміло, що у форматі тет-а-тет зустріч може бути досить предметною. Мені зрозуміло, що оточення президента Росії не хоче, щоб ми зустрічалися тет-а-тет, тому що це може принести несподіваний результат... Я готовий до будь-якої зустрічі, тому що така зустріч допоможе Україні, допоможе вирішити трагедію на Донбасі та питання Криму. Упевнений, якщо Україна скаже, не обговорюватимемо ті чи інші питання, то зустріч можна наблизити. Поки що ми такого дозволити собі не можемо. Але не треба зосереджуватися нам на конкретній адженді, тому що хто знає, як піде зустріч».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

У квітні цього року, коли Україна та міжнародне товариство висловлювали стурбованість скупченням російських військ біля Криму та східного кордону з Україною, Зеленський запропонував Путіну зустрітися «в будь-якій точці українського Донбасу». Путін у відповідь сказав, що готовий зустрітися, але в Москві.

Російський оглядач, кандидат політичних наук Іван Преображенський висловив Крим.Реалії думку, що принаймні до кінця 2021 роки зустріч Зеленського та Путіна точно не відбудеться.

Зустрічатися із Зеленським безпосередньо Путін готовий тільки за кремлівським сценарієм, з чим Україна, звичайно ж, не згодна
Іван Преображенський

‒ Щоб це сталося, одна зі сторін має опинитися в ситуації, коли вона не може не зустрітися на умовах іншої. Зараз цього не спостерігається: переговори щодо Донбасу практично заморожені, а ніяких інших тем, які змушували б двох президентів зустрічатися, просто немає. Це могла б бути газова тема, але Україна поки не хоче опинитися в слабкому становищі й визнати, що в неї серйозні проблеми у зв'язку з добудовою «Північного потоку-2» і новими договорами на постачання в обхід української газотранспортної системи. Взагалі, це єдине питання, яке зараз Москва могла б обговорювати. Загалом «нормандський формат» забуксував, а він був головним приводом зокрема й для можливості двосторонніх переговорів. Зустрічатися із Зеленським безпосередньо Путін готовий тільки за кремлівським сценарієм, з чим Україна, звичайно ж, не згодна.

Іван Преображенський, російський оглядач
Іван Преображенський, російський оглядач

Іван Преображенський підкреслює, що питання Криму Росія зараз не готова обговорювати на жодних умовах.

‒ Хіба що вона опиниться в катастрофічній ситуації, коли це буде вимушена дія. А Кремль відчуває себе зараз сильнішим і впевненішим, ніж Київ. Тому, в принципі, доти, поки українська сторона хоче обговорювати цілий комплекс питань в одному пакеті ‒ і Донбас, і газ, і Крим ‒ ніякої двосторонньої зустрічі на рівні лідерів не відбудеться.

Директор програми «Російські та Білоруські Студії» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Максим Хилько називає два сценарії, за яких зустріч Зеленського й Путіна теоретично могла б відбутися.

Україна поки не може примусити Путіна до зустрічі, і Зеленський тут, швидше, робить заяви на внутрішню аудиторію
Максим Хилько

‒ Перший варіант: якщо перед зустріччю Кремль отримає запевнення в тому, що Київ готовий піти на поступки. Сподіваюся, ніяких подібних обіцянок не буде. Другий варіант: якщо міжнародний тиск на Росію посилиться настільки, що це змусить Путіна сісти за стіл переговорів, щоб продемонструвати здатність до конструктивного діалогу. Зараз же ситуація у світі для Путіна досить сприятлива: у Німеччині ще немає нового уряду, їй не до цього, Франція готується до президентських виборів, до того ж її відносини з Великою Британією та США загострилися. Все це не сприяє єдності західного світу. Росія ж посилює свою присутність у Білорусі, а Олександр Лукашенко погрожує розмістити російські системи С-400 вздовж українського кордону. Тому Україна поки не може примусити Путіна до зустрічі, і Зеленський тут, швидше, робить заяви на внутрішню аудиторію.

Втім, український політолог, директор Центру суспільно-інформаційних технологій «Форум» Валерій Димов вважає, що ситуація, коли український президент може погодитися на поступки для зустрічі з російським, зовсім не виключена.

Как бы не получилось, чтобы Зеленский своей риторикой вывел Путина из-под ответственности
Валерий Дымов

‒ Якщо для Зеленського вузькі політичні інтереси в якийсь момент будуть превалювати над інтересами України ‒ а таке буває ‒ то він, можливо, і погодиться на зустріч із Путіним. Зеленський раніше говорив, мовляв, для того, щоб припинити війну, треба просто перестати стріляти, і пропонував «зійтися посередині». Тепер він говорить, що «не треба зосереджуватися на конкретній адженді». Це мене якраз і насторожує. Шантаж Путіна на ринку газу та інші речі все ж можуть спрацювати. Як би не вийшло, щоб Зеленський своєю риторикою не вивів Путіна з-під відповідальності. Я ще у 2014 році наводив це порівняння: уявіть, що у вас захопили одну кімнату в двокімнатній квартирі, а потім нав'язують переговори з приводу того, яким чином ви будете проходити й користуватися туалетом і кухнею. Мовляв, основне питання вже закрите, далі ми обговорюємо лише деталі.

Валерій Димов, український політолог
Валерій Димов, український політолог

Як один із можливих сценаріїв, коли Україна потенційно могла б піти на поступки Росії, Валерій Димов бачить спробу організувати новий раунд звільнення українців і серед них кримчан, утримуваних у російських в'язницях, заради покращення рейтингів президента Зеленського. З останнього «великого обміну» між країнами минуло вже більше ніж два роки.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG