Київ – Російська окупація української території – Кримського півострову – з перспективою анексії Криму Москвою мобілізувала Євросоюз. При цьому, як вважають українські експерти, ЄС намагається захистити не лише територіальну цілісність України, а і власні території. Адже наразі немає гарантій, що після створення «анклавів небезпеки» у Чорноморському регіоні (Абхазія – Крим – Придністров’я), Москва не розпочне військову операцію із «захисту» російськомовного населення Естонії, Латвії і Литви.
Аналіз цих сценаріїв наступу Кремля на Євросоюз змусив європейських політиків й європейські інституції підтримати територіальну цілісність і незалежність України, а відтак і підготувати санкції проти Росії.
Минулого тижня Євросоюз узгодив пакет санкцій проти Росії, що передбачає, зокрема, візові обмеження і замороження банківських активів тих російських чиновників, хто відповідає за порушення суверенітету й цілісності України.
А 17 березня міністри закордонних справ Євросоюзу погодились запровадити санкції проти 21 офіційної особи з України і Росії у зв’язку з окупацією Криму російськими військами і так званим «референдумом», що відбувся минулої неділі на півострові.
Сполучені Штати також запровадили санкції проти сімох росіян і чотирьох українців. У списку, серед яких – віце-прем’єр-міністр Росії, двоє радників президента Путіна, голова Ради федерації Росії), а також колишній президент України Віктор Янукович, колишній голова президентської адміністрації Віктор Медведчук.
Американські санкції запроваджені і проти самопроголошених лідерів Криму Сергія Аксьонова і Володимира Константинова.
Світова спільнота має вимагати без’ядерного статусу Криму – експерт
Розмір та якість європейських санкцій, узгоджених із тими, що запроваджує США, залежить від того, як Брюссель бачить кримську кризу, вважає київський політолог, керівник Центру соціальних досліджень «Софія» Володимир Лупацій.
«Якщо агресія Росії розглядається виключно як агресія проти України, то ЄС залишається на позиції захисту міжнародно-правових режимів, захисту територіальної цілісності незалежної країни і так далі. Якщо ж ЄС буде виходити з точки зору загроз для європейської системи безпеки у цілому (навіть колапсу цієї системи), то, безумовно, в Євросоюзі виникне низка питань, пов’язаних з можливою зміною статусу Криму і можливою появою там тактичної ядерної зброї», – зазначив Лупацій у розмові з Радіо Свобода.
На його думку, «ядерного сценарію» не можна виключати, тож ЄС повинен вимагати від Росії, щоб Крим залишався якщо не демілітаризованим, то принаймні без’ядерним. Дуже важлива проблема пов’язана із забезпеченням енергетичної безпеки в Європі і безпеки транспортування нафти і газу, зазначив експерт.
На думку експерта, нині в європейських столицях розуміють, що Крим може бути лише «першим епізодом» у багатоходовій і багаторічній операції президента Путіна з відновлення новітньої «імперії зла» і повернення впливу Росії на європейську і світову політику. Так, «захистивши» російськомовне населення у Криму, президент Росії може почати захист російськомовних громадян Естонії, Латвії і Литви, або ж спробувати нагадати, що Балканський півострів теж входить у зону інтересів Кремля, каже Лупацій.
Економічні важелі заходу проти російської анексії Криму
Євросоюз має достатньо економічних важелів на Росію і буде здатен їх застосувати у разі, якщо президент Володимир Путін надалі демонструватиме неповагу до України і західних партнерів і нехтуватиме тими зобов’язаннями. які Російська Федерація має перед Україною і світом. Так, президент Центру економічних реформ Володимир Лановий прокоментував Радіо Свобода імовірність використання серйозних фінансових й економічних санкцій проти Росії з боку ЄС.
«Європейці й американці заявляють про тверду активну позицію – в усякому разі, мова іде про різного типу санкції, впливи на Кремль. Це і точкові впливи на окремих осіб, а також загальні санкції щодо економіки. Вони включають ембарго на купівлю продукції відповідної країни, заборону на продаж технічних виробів і технологічних розробок військової й іншої техніки цій країні», – зазначає Лановий.
Чого очікує від Євросоюзу у тій складній ситуації, що склалась у стосунках між Києвом і Москвою, українська влада, на міжнародних дискусіях у Києві розповів заступник міністра закордонних справ Данило Лубківський.
«Отже, що ми разом можемо зробити? Перше – це наша спільна рішучість проти агресії. Друге – потрібен діалог для врегулювання санкцій у цій ситуації. Потрібні політичні й економічні важелі на цю ситуацію (довкола АРК) і на наших російських партнерів, які сьогодні перебувають у статусі агресора», – зауважує Лубківський.
«Фактор Фірташа» як санкція проти Кремля
Тим часом США, не чекаючи на перебіг подій у Криму після так званого референдуму, уже продемонстрували рішучість у підтримці територіальної цілісності і незалежності України: в австрійському Відні, за запитом ФБР, заарештований український олігарх Дмитро Фірташ.
Українські дипломати, об’єднані у спільноту «Майдан закордонних справ», вважають, що справа, яку США розпочали проти Фірташа, «може мати ключове значення для захисту від посягань Російської Федерації щодо територіальної цілісності та суверенітету України. Оскільки Фірташу можуть бути відомі подробиці фінансових оборудок керівництва Росії і «Газпрому» в Європі, які, не виключено, використовуються, серед іншого, для фінансування проведення операцій російських спецслужб за кордоном», – зазначили дипломати у своїй заяві.
«Майдан закордонних справ» також позитивно розцінюють і політичні санкції європейських політиків, які критикують агресивну зовнішню політику президента Росії та вторгнення російського війська на українську територію.
Аналіз цих сценаріїв наступу Кремля на Євросоюз змусив європейських політиків й європейські інституції підтримати територіальну цілісність і незалежність України, а відтак і підготувати санкції проти Росії.
Минулого тижня Євросоюз узгодив пакет санкцій проти Росії, що передбачає, зокрема, візові обмеження і замороження банківських активів тих російських чиновників, хто відповідає за порушення суверенітету й цілісності України.
А 17 березня міністри закордонних справ Євросоюзу погодились запровадити санкції проти 21 офіційної особи з України і Росії у зв’язку з окупацією Криму російськими військами і так званим «референдумом», що відбувся минулої неділі на півострові.
Сполучені Штати також запровадили санкції проти сімох росіян і чотирьох українців. У списку, серед яких – віце-прем’єр-міністр Росії, двоє радників президента Путіна, голова Ради федерації Росії), а також колишній президент України Віктор Янукович, колишній голова президентської адміністрації Віктор Медведчук.
Американські санкції запроваджені і проти самопроголошених лідерів Криму Сергія Аксьонова і Володимира Константинова.
Світова спільнота має вимагати без’ядерного статусу Криму – експерт
Розмір та якість європейських санкцій, узгоджених із тими, що запроваджує США, залежить від того, як Брюссель бачить кримську кризу, вважає київський політолог, керівник Центру соціальних досліджень «Софія» Володимир Лупацій.
«Якщо агресія Росії розглядається виключно як агресія проти України, то ЄС залишається на позиції захисту міжнародно-правових режимів, захисту територіальної цілісності незалежної країни і так далі. Якщо ж ЄС буде виходити з точки зору загроз для європейської системи безпеки у цілому (навіть колапсу цієї системи), то, безумовно, в Євросоюзі виникне низка питань, пов’язаних з можливою зміною статусу Криму і можливою появою там тактичної ядерної зброї», – зазначив Лупацій у розмові з Радіо Свобода.
На його думку, «ядерного сценарію» не можна виключати, тож ЄС повинен вимагати від Росії, щоб Крим залишався якщо не демілітаризованим, то принаймні без’ядерним. Дуже важлива проблема пов’язана із забезпеченням енергетичної безпеки в Європі і безпеки транспортування нафти і газу, зазначив експерт.
На думку експерта, нині в європейських столицях розуміють, що Крим може бути лише «першим епізодом» у багатоходовій і багаторічній операції президента Путіна з відновлення новітньої «імперії зла» і повернення впливу Росії на європейську і світову політику. Так, «захистивши» російськомовне населення у Криму, президент Росії може почати захист російськомовних громадян Естонії, Латвії і Литви, або ж спробувати нагадати, що Балканський півострів теж входить у зону інтересів Кремля, каже Лупацій.
Економічні важелі заходу проти російської анексії Криму
Євросоюз має достатньо економічних важелів на Росію і буде здатен їх застосувати у разі, якщо президент Володимир Путін надалі демонструватиме неповагу до України і західних партнерів і нехтуватиме тими зобов’язаннями. які Російська Федерація має перед Україною і світом. Так, президент Центру економічних реформ Володимир Лановий прокоментував Радіо Свобода імовірність використання серйозних фінансових й економічних санкцій проти Росії з боку ЄС.
Загальні санкції щодо економіки. Включають ембарго на купівлю продукції відповідної країни, заборону на продаж технічних виробів і технологічних розробок військової й іншої технікиВолодимир Лановий
Чого очікує від Євросоюзу у тій складній ситуації, що склалась у стосунках між Києвом і Москвою, українська влада, на міжнародних дискусіях у Києві розповів заступник міністра закордонних справ Данило Лубківський.
«Отже, що ми разом можемо зробити? Перше – це наша спільна рішучість проти агресії. Друге – потрібен діалог для врегулювання санкцій у цій ситуації. Потрібні політичні й економічні важелі на цю ситуацію (довкола АРК) і на наших російських партнерів, які сьогодні перебувають у статусі агресора», – зауважує Лубківський.
«Фактор Фірташа» як санкція проти Кремля
Тим часом США, не чекаючи на перебіг подій у Криму після так званого референдуму, уже продемонстрували рішучість у підтримці територіальної цілісності і незалежності України: в австрійському Відні, за запитом ФБР, заарештований український олігарх Дмитро Фірташ.
Українські дипломати, об’єднані у спільноту «Майдан закордонних справ», вважають, що справа, яку США розпочали проти Фірташа, «може мати ключове значення для захисту від посягань Російської Федерації щодо територіальної цілісності та суверенітету України. Оскільки Фірташу можуть бути відомі подробиці фінансових оборудок керівництва Росії і «Газпрому» в Європі, які, не виключено, використовуються, серед іншого, для фінансування проведення операцій російських спецслужб за кордоном», – зазначили дипломати у своїй заяві.
«Майдан закордонних справ» також позитивно розцінюють і політичні санкції європейських політиків, які критикують агресивну зовнішню політику президента Росії та вторгнення російського війська на українську територію.