Київ – Понад тисяча переселенців із Криму звернулась до київського Міського координаційного центру допомоги біженцям. Їх розселяють по санаторіях і дитячих таборах. Переселенці побоюються, що це триватиме роками і намагаються самоорганізуватись. Тим часом, громадські ініціативи фіксують звернення щодо потреби переїхати і від мешканців українського Сходу.
Наталія приїхала до Києва із Бахчисарайського району разом із матір’ю, тепер вони ночують на сусідніх ліжках в одному зі столичних дитячих санаторіїв і намагаються домовитись про українську пенсію.
«Є дах над головою, є їжа. Що буде далі – Бог його знає. Може, із Кримом щось вирішиться, може, з нами щось вирішиться. Невизначеність. Але невизначеність спокійна, принаймні», – вважає переселенка.
Є дах над головою, є їжа. Що буде далі – Бог його знає
переселенка
На ще одному ліжку у цій же кімнаті – Олександра. За її спиною на стіні – невеличка картина в рамці. Мариністика. Раніше Олександра мешкала неподалік від Сак. Каже: залишила там будинок.
«Побачила, що роблять із нашими кораблями – і все, – згадує вона. – Розумієте, я одна: я вийшла – і мене нема. Це страшне, що робилося – не зі мною, а взагалі: на голому місці щось придумали. А найстрашніше, що люди, з якими жив, кричать «Ура»».
Двоє дітей і троє котів
Родина Жанни виїхала з Євпаторії наприкінці лютого, коли їм сказали, що в місто можуть ввести війська. Жанна – активістка кримського Майдану, друкувала і поширювала листівки. Розповідає: проросійських активістів у Євпаторії було мало, кілька сотень всього, вони не приховували, що отримують гроші за участь у мітингах. За словами жінки, пізніше з’явились так звані «чорні списки», куди потрапила і Жанна, їй стали погрожувати.
«Дзвонили по телефону, розповідали, як нас тут поріжуть. Намагались підпалити двері, приходили, дзвонили в двері. Реально було дуже страшно, – згадує активістка. – Наша родина – це двоє дітей, мама чоловіка, сестра чоловіка. І три кішки».
Дзвонили по телефону, розповідали, як нас тут поріжуть. Намагались підпалити двері...
активістка кримського Майдану
За словами жінки, у цьому санаторії живе близько сорока людей. Зараз Жанна з однодумцями організувала фонд «Кримські біженці», намагається допомагати іншим переселенцям. Наприклад, таким як Армен. Він також учасник цієї ініціативи, який приїхав із дружиною із Феодосії, але допомоги від держави не отримує, оскільки не має кримської реєстрації, бо винаймав житло, тому не підпадає під категорію. Він не живе в санаторії, тимчасово зупинився у знайомих.
КМДА пустить пересельців у ще один санаторій
Один із координаторів центру допомоги кримським переселенцям у Пущі Водиці Іван Коротаєв каже: зараз до них звернулося близько 150 людей, їх розселили у санаторії і дитячому таборі Київпастрансу. За його словами, таке тичасове мешкання може розтягнутися на кілька років.
У Міському центрі допомоги біженцям з Криму Департаменту соціальної політики Київської міської адміністрації називають цифру звернень у понад тисячу двісті, тільки за минулу добу – вісімдесят. Головний спеціаліст департаменту Наталія Белявська розповіла Радіо Свобода, що незабаром планують віддати ще один санаторій під тимчасове поселення.
«На даний час вони розселяються по базах відпочинку. Поняття «тимчасово» тут обмежень у часі немає, тобто скільки людям буде потрібно для вирішення їх проблем, стільки вони будуть мешкати. Зараз ми заселили 8 осіб, а з суботи починаємо масштабне заселення ще однієї бази відпочинку», – зазначила вона.
У громадській правозахисній ініціативі «Дім друзів» кажуть, що їм за цей час надходили запити про допомогу і з поселенням, і з проблемами щодо громадянства та реєстрації. Загалом звернулось вже біля півтисячі людей. І не тільки із Криму, а й з українського Сходу.
