У Києві на трьох активістів, які заблокували підйомний кран біля Гостиного двору, склали адміністративні протоколи за статтею про дрібне хуліганство, повідомила київська міліція.
Їх доставили до Подільського районного управління внутрішніх справ і після отримання пояснень відпустили, мовиться в повідомленні.
Коли активісти, які піднялися на кран, відмовилися «не порушувати громадський порядок» і спуститися, «правоохоронці спільно з рятувальниками, з дотриманням вимог чинного законодавства, провели низку заходів, спрямованих на припинення вказаного правопорушення», повідомив відділ зв’язків із громадськістю Головного управління МВС у Києві на сайті МВС.
Водночас агентство УНІАН із посиланням теж на київське головне управління міліції повідомляє, що всі троє «після кількагодинного перебування самі спустилися з крану, оскільки викликані раніше рятувальники не намагалися вживати заходів для примусового зняття людей з будівельної вежі, побоюючись за їхнє здоров’я та життя».
У неділю про блокування підйомного крана на реконструкції будівлі Гостиного двору повідомив у своєму фейсбуці один із учасників акції, активіст боротьби проти цієї реконструкції Ігор Луценко. За повідомленнями, разом із ним були журналістка видання «Лівий берег» Тетяна Чорновол і журналістка російського агентства «РІА Новості» Марія Лебедєва.
За словами Луценка, вони виступають «за те, щоб Двір був культурним та громадським центром, і щоб його не калічили як пам’ятку містобудування». «Гостиний треба реставрувати, а не реконструювати!» – заявив він.
Будівлю Гостиного двору на Контрактовій площі в Києві нині реконструюють під торговельно-офісний центр із автомобільним паркінгом. Це викликає протести активістів, які виступають проти реконструкції.
Кабінет міністрів виключив будівлю Гостиного двору з переліку пам’яток архітектури, які перебувають під охороною держави, а Міністерство культури внесло її до переліку пам’яток містобудування місцевого значення. Міністерство культури наполягає, що нинішня будівля, відома як Гостиний двір, не має історичної цінності, бо є сучасною реконструкцією: фактично зруйновану за радянських часів первісну будівлю ХІХ століття значно перебудували у 1980–82 роках.
Їх доставили до Подільського районного управління внутрішніх справ і після отримання пояснень відпустили, мовиться в повідомленні.
Коли активісти, які піднялися на кран, відмовилися «не порушувати громадський порядок» і спуститися, «правоохоронці спільно з рятувальниками, з дотриманням вимог чинного законодавства, провели низку заходів, спрямованих на припинення вказаного правопорушення», повідомив відділ зв’язків із громадськістю Головного управління МВС у Києві на сайті МВС.
Водночас агентство УНІАН із посиланням теж на київське головне управління міліції повідомляє, що всі троє «після кількагодинного перебування самі спустилися з крану, оскільки викликані раніше рятувальники не намагалися вживати заходів для примусового зняття людей з будівельної вежі, побоюючись за їхнє здоров’я та життя».
У неділю про блокування підйомного крана на реконструкції будівлі Гостиного двору повідомив у своєму фейсбуці один із учасників акції, активіст боротьби проти цієї реконструкції Ігор Луценко. За повідомленнями, разом із ним були журналістка видання «Лівий берег» Тетяна Чорновол і журналістка російського агентства «РІА Новості» Марія Лебедєва.
За словами Луценка, вони виступають «за те, щоб Двір був культурним та громадським центром, і щоб його не калічили як пам’ятку містобудування». «Гостиний треба реставрувати, а не реконструювати!» – заявив він.
Будівлю Гостиного двору на Контрактовій площі в Києві нині реконструюють під торговельно-офісний центр із автомобільним паркінгом. Це викликає протести активістів, які виступають проти реконструкції.
Кабінет міністрів виключив будівлю Гостиного двору з переліку пам’яток архітектури, які перебувають під охороною держави, а Міністерство культури внесло її до переліку пам’яток містобудування місцевого значення. Міністерство культури наполягає, що нинішня будівля, відома як Гостиний двір, не має історичної цінності, бо є сучасною реконструкцією: фактично зруйновану за радянських часів первісну будівлю ХІХ століття значно перебудували у 1980–82 роках.