Банківський внесок – у подарунок

Сімферополь – Після того, як особливості російського законодавства витіснили з півострова майже всі українські банки, місцеві вкладники постали перед непростим вибором: або забирати свої заощадження на материку, проїжджаючи через два кордони і оплачуючи квитки в обидві сторони, або забути про них взагалі. Альтернативу їм запропонувала неприбуткова організація «Фонд захисту вкладників», яка з'явилася в Криму приблизно півмісяця тому з ініціативи влади Росії. Вона зареєстрована за адресою, розташованому в елітному бізнес-центрі Москви, а її представники обіцяють кримчанам повернення вкладів прямо на півострові. Після того, як проект розпіарила кримська «влада», місцеві жителі масово кинулися в цю останню інстанцію», щодня вистоюючи черги, щоб здати документи. Кореспондент Крим.Реалії поспостерігала за цим процесом.

Представники Фонду захисту вкладників розмістилися в офісах кримських відділень «ПриватБанку», біля стін яких черги стоять ще з найперших днів пробуксовки банківської системи в Криму.

Оголошення свідчать, що на подачу документів для повернення своїх внесків відводиться рівно місяць. Зробити це можна до 23 травня. Чому відвели такий короткий термін ­­­­­– незрозуміло, адже російське законодавство його не обмежує. Повернути обіцяють заощадження, які не перевищують 700 тисяч рублів (або 200 тисяч гривень).

«Натхненна» розповідями сусідів і родичів, я вирішила перевірити, що ж це за бюро добрих справ, яка взяла на себе зобов'язання чужих банків? Вирушила зі своєю «замороженою» зарплатною карткою в одне з відділень Фонду в Сімферополі.

Оригінали взамін на безіменний папірець

Першим кроком до отримання своїх грошей є заява про відшкодування внеску або зарплати (пенсії). Потім просять заповнити ще одну – про передавання своїх прав на ці кошти «Автономній некомерційній організації «Фонд захисту вкладників». І тут виникає перша незрозумілість: як може некомерційна організація отримувати права на будь-чиї фінансові внески? Це вже прибуткова діяльність, а вона таким організаціям заборонена як законодавством Росії, так і України.

Йдемо далі. Після того, як ви погоджуєтеся поступитися правами на свої внески Фонду, його представники просять віддати їм... оригінали всіх договорів з вашим банком, а також пластикові картки та чеки з фінансовим балансом, на які були зараховані відсотки від депозитів або зарплати (пенсії). Мені це пояснили тим, що таким чином я маю довести Фонду, що довіряю йому, а він, у свою чергу, зможе нібито виставити власникам банків, які пішли з Криму, претензії, засновані не на копіях, а на оригіналах документів вкладників.

Юристи такі аргументи піднімають на сміх. Оскільки подібні Фонди не мають права вимагати оригінали документів в одному випадку. Їм достатньо звірити копії документів з оригіналами і завірити їх власноруч. А вже тим більше незрозуміло, навіщо вони забирають у людей пластикові карти.

Цікавлюся, що ж Фонд залишить мені замість оригіналів документів? Виявляється, тільки КОПІЮ договору про передачу моїх прав на мої заощадження. До цього папірця теж є питання. «Договір» виконаний не на спеціальному бланку, а на звичайному аркуші формату А4 без печатки та підпису. Тобто документом він не є. Співробітники Фонду стверджують, що печатка відсутня, тому що організація працює без неї. Знову питання: як?!

У підсумку виходить, що вимагаючи від вас оригінали ваших документів, Фонд натомість не дає фактично нічого, що мало б хоч якусь найменшу юридичну вагу.

Хто не довіряє Фонду, той не отримує гроші?

Питаю, чи можу я не віддавати свою карту, а подати її ксерокопію? У відповідь чую з докором: «Вам ця картка все одно не потрібна. Навіщо вам її зберігати? Якщо ви не хочете віддати оригінал, значить ви не довіряєте Фонду! Відповідно, Фонд має право не задовольнити вашу заявку. З оригіналами у вас більше шансів отримати позитивну відповідь і свої гроші».

Очевидно, що після таких аргументів сумнівів у тих, хто задає занадто багато питань, вже не залишається, а бажання отримати свої гроші будь-якими способами візьме гору навіть над здоровим глуздом і розумінням, що віддавати оригінали та пластикові картки нікому не можна. У підсумку я карту все ж залишила собі. А для Фонду зробила ксерокопію.

У той же час у інших п'яти осіб, яких обслуговували одночасно зі мною, сумнівів не виникло і вони з легкістю віддали всі свої документи в обмін на папірець без печатки та підпису.

Після того, як документи були здані, у Фонді порадили чекати 10-30 днів. Упродовж цього часу представники організації мали зателефонувати і повідомити про рішення: або відшкодувати «заморожені» внески, або ні. У разі негативної відповіді обіцяють повернути оригінали документів і пластикові карти, а в разі позитивної – необхідно буде відкрити рахунок в ЧБРР (мабуть, знову відстоявши чергу), на який їм і мають переказати гроші.

Крымчане верят, что Фонд защиты вкладчиков вернет их вклады

«Для відшкодування грошей продадуть кримський маєток Коломойського»

Кожен, хто звертався до Фонду захисту вкладників хоч раз, задавався питанням, за рахунок яких коштів ці вклади будуть відшкодовані? Багато з тих, хто стоїть у чергах, впевнені, що, завдяки оригіналам їх документів, представникам Фонду вдасться в судовому порядку висунути Ігорю Коломойському – власнику «ПриватБанку», якого кримчани з подачі місцевої влади і звинувачують у неможливості отримати свої гроші. У чергах розповідають, що нібито у Коломойського є маєток у Криму, який місцева влада продасть і за рахунок цих коштів відшкодує всі «заморожені» внески.

Водночас, в самому Фонді озвучують іншу версію: повертати вклади кримчанам буде вже новостворений місцевий банк ЧБРР. Він також фігурує в тих же «договорах» без печатки та підпису, які вкладники укладають з Фондом. Правда, самого договору з ЧБРР ніхто не бачив. Співробітники установи радять шукати його в Москві або в кримській філії ФСБ.

Тому на цей момент залишається загадкою, на яку суму укладений договір Фонду з ЧБРР і яку суму боргу перед кримськими вкладниками банк готовий викупити.

Константинов стане банкіром?

Радник спікера колишнього кримського парламенту, названого «Державною радою Республіки Крим», Анатолій Заїченко в ефірі ДТРК «Крим» озвучив схему відшкодування внесків кримчанам. За його словами, кошти Фонд захисту вкладників запозичить у ЧБРР, а віддавати їх буде після продажу всіх активів, приміщень, майна і техніки банків, які пішли з Криму. Притому продавати це майно планують на аукціонах! Уявіть, скільки часу займе вся ця процедура.

Юрист незалежної медіа-профспілки України Олександр Тарасов, який має досвід не одного суду, зокрема із майнових та фінансових питань, сумнівається, що у Фонді затіяли цю гру для захисту кримських вкладників. На кону, упевнений він, більш глобальні інтереси представників місцевої еліти.

«Фонд діє від імені вкладників, але яким чином він, як неприбуткова організація, може передоручати борг вкладників банку ЧБРР? Формально схема буде виглядати так: банк компенсує суму боргу Фонду, а той поступається боргом, після чого роздає гроші вкладникам. Потім ЧБРР банкрутить кримські відділення банків і перебирає їх майно і грошову ліквідність на себе. Але незрозуміло, як громадська організація може укладати господарські договори? Очевидно, що вся схема розрахована на те, щоб прибрати до рук ЧБРР майно та гроші інших банків, які змушені були залишити Крим», – зазначає юрист.

Така схема виглядає цілком логічною на тлі того, про що в Криму вже давно говорять: ЧБРР пов'язаний зі «спікером Держради» Володимиром Константиновим, який виконав сценарій російської анексії Криму.

Українські ЗМІ ще до «референдуму» оприлюднили документи, які засвідчили мільярдний борг будівельної корпорації Константинова перед українськими банками. Якщо ж тепер «спікер» вирішив стати банкіром, то йому дуже до речі припали б зараз активи, приміщення і майно українських банків, залишені в Криму. Разом з тим, кримчанам залишається поки що лише сподіватися на повернення своїх внесків. Олександр Тарасов стверджує, що схема, запропонована «Фондом захисту вкладників», не передбачає якихось гарантій. Усе залежатиме від доброї волі тих, хто взявся реалізовувати цей процес.

Однак тут же постає інше питання – наскільки цивілізованою внаслідок цього буде банківська система на півострові і чи зможе їй довіряти простий кримчанин?

«За наявності доброї волі банку (ЧБРР) вкладникам можуть кинути якусь подачку. Але це якщо договір про передоручення боргу дійсно існує. А от питання монополізації банківського сектора залишається відкритим. У суді ще треба буде довести, що платоспроможність банків, що пішли з Криму, не може бути відновлена, а значить вони підлягають ліквідації. Хоча, знаючи справедливість правосуддя в Росії, а тепер вже і в Криму, результат можна спрогнозувати заздалегідь. Тому, швидше за все, банківське майно таки будуть продавати. Але робити це буде не Фонд, а ЧБРР», – зазначає юрист.

Мільйони, яких ніхто не бачив

Також не виключено, що діяльність «Фонду захисту вкладників» в Криму може стати просто гучною піар-кампанією, покликаною переконати кримчан, що «російська влада» відповідальна і піклується про кожного з них.

За інформацією Фонду, документи про повернення вкладів тільки в перші дні прийому подали 20 тисяч кримчан. Вже сьогодні, через два тижні, прес-служба Фонду повідомила про виплати внесків 1,9 тисяч вкладників на загальну суму близько 420 мільйонів рублів (близько 140,7 мільйонів гривень). Але перевірити цю інформацію на достовірність не можливо.

У той же час на тлі повідомлень про виплачені мільйони, яких ніхто не бачив, але про що всі чули, представникам Фонду буде легше відмовити іншим клієнтам, мотивуючи тим, що їм, наприклад, не вистачило грошей... Втім, перевірити це можна буде вже найближчим часом.