Сімферополь – Гривня припинить обіг на території «Республіки Крим» й у «місті федерального значення Севастополі» з 1 червня 2014 року, – повідомив у Москві журналістам голова Держдуми Росії Сергій Наришкін.
Він оголосив, що 14 травня Держдума розгляне в другому читанні внесений президентом Росії законопроект, який передбачає зміни до закону «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь». «У поправках до другого читання пропонується скоротити термін обігу гривні на території Республіки Крим та у Севастополі до 1 червня 2014 року», – зазначив спікер Держдуми. «І також встановлюється норма, відповідно до якої вводиться обов'язковість дії актів Центрального банку Росії на території Республіки Крим та у місті Севастополі», – поінформував Наришкін.
Ця інформація свідчить про наявність деякої незрозумілої ворожості російської влади відносно гривні (приблизно як до українського прапора) і нічим не виправданим поспіхом з витісненням української валюти з Криму. Як відомо, закон Росії про «прийнятті Криму» передбачає перехідний період до 2015 року, крім того, спочатку кримські сепаратисти говорили, що гривня ходитиме в Криму ще й у 2016 році, більше того, «перший віце-прем'єр Радміну Криму» обіцяв попередити кримчан про це як мінімум за місяць. Але до терміну, озвученого Наришкіним, який, судячи з усього, міститься у запропонованих президентом Росії, але ще не ухвалених «доповненнях» (хоча голова Держдуми повідомляє про це як про вже доконаний факт), залишилося менше 20 днів. Поготів, що безготівкові взаєморозрахунки в гривні вольовим рішенням «уряду» вже припинені з 10 травня. Яка ж причина поспіху?
Удар по бізнесу і населенню
Ближче знайомство з реальною роботою торгових мереж і платіжної сфери Криму засвідчило, що настільки термінове витіснення гривні не відповідає потребам реальної кримської економіки, і на практиці кримчани з двох валют віддають перевагу все-таки українській валюті.
По-перше, кримчани, як і раніше, в магазинах та інших установах все ще воліють розплачуватися гривнями, оскільки в них навіть на суму, еквівалентну рублям, можна купити більше через диспаритет цін на товари, зазначених у різних валютах. Торговельні організації при переведенні в рублі, як і раніше, множать ціни на 4, хоча такого курсу не існує. Тим самим вони стримують розрахунки в готівкових рублях, що свідчить про відсутність у них відчутної зацікавленості в російській валюті.
По-друге, супермаркети та багато інших закладів відмовилися щотижня переписувати десятки тисяч цінників через те, що «Рада міністрів» щотижня змінює обмінний курс рубля до гривні, і вказують ціни тільки в гривнях. На рублі ціну товарів вони перераховують тільки, якщо це потрібно тому чи іншому покупцеві. Тому кримчани не дорожать рублем і часто, отримавши зарплату або пенсію в російській валюті, тут же обмінюють її на гривні.
Гривні також постійно потрібні їм при поїздках на материкову Україну, де у кримчан залишилося не тільки багато родичів, а й багато бізнес-партнерів. Крім того, багато жителів Криму там навчаються, ведуть бізнес або просто їздять туди на шопінг.
Як відомо, українські постачальники як продовольчих, так і промислових товарів з материка до Криму також віддають перевагу веденню розрахунків в українській валюті, а не в рублях, які там не мають обороту і рідко користуються попитом. Тому торговельні мережі в Криму не можуть повністю обійтися без української валюти і тепер, після заборони безготівкових розрахунків у гривнях, змушені частину свого бізнесу просто заховати в тінь.
«Економічного сенсу в цьому немає, – пояснив Крим.Реалії голова ради Таврійського інституту регіонального розвитку, економічний експерт кандидат економічних наук Андрій Клименко. – Більше того, це погіршить економічну ситуацію в Криму і вдарить, насамперед, по бізнесу та добробуту населення. Суть полягає в тому, що суб'єкти підприємницької діяльності в Криму реально не можуть обійтися без гривні. До речі, навіть у безготівкових розрахунках. Усі українські банки з Криму пішли, але ж комп'ютерна система «Банк-клієнт» як працювала, так і працює, і кримський бізнес продовжує розрахунки з Україною у гривні...»
Крім того, поки на півострові жодна платіжна система не пристосована до використання російських рублів, оскільки всі термінали (як і банкомати) «заточені» під гривню, і власникам мереж доведеться досить відчутно витратитися, щоб або замінити їх, або переналаштувати, що знизить прибутковість їхніх платіжних операцій.
Наприклад, через вилучення з терміналів опції з оплати за послуги мобільних операторів кримчани сьогодні вже не мають можливості оплачувати послуги зв'язку. За заявою технічних фахівців, такі операції чисто фізично потребують кілька місяців, а одноразове і миттєве перетворення всіх терміналів на металобрухт створить кримчанам масу незручностей, але, мабуть, не це турбує російську владу.
«Я думаю, що в найближчу добу ця інформація викличе паніку, що люди побіжать здавати терміново гривню, що підприємці будуть змушені терміново відкривати рублеві рахунки, – говорить Андрій Клименко. – Але справа в тому, що ті три або чотири російських банки, які вже є в Криму, виявляться фізично не здатними впоратися із ситуацією і будуть не готові терміново відкрити десятки тисяч розрахункових рахунків. Логіка тут відсутня, як і в інших діях російської влади. Створюється враження, що в черговий раз російські керівники намагаються переламати суспільство через коліно. Ми пам'ятаємо, що лише кілька днів тому «міністр у справах Криму» говорив, що якщо розірвати зв'язки з Україною, то ціни на продукти різко зростуть. Ось зараз вони і зростуть, і одним з перших наслідків буде те, що українські постачальники продуктів харчування, ліків, промислових товарів опиняться перед необхідністю працювати з іноземною валютою, тобто фактично переоформляти всю бухгалтерію. А цей головний біль їм сто років не потрібний, тому вони просто відмовляться від ведення бізнесу з Кримом...»
На зло економіці
На думку експерта, ці маніпуляції з валютою в Криму є економічно необґрунтованими і свідчать про непрофесіоналізм кримського «уряду». Так, перехід на бівалютну систему та різке вкидання два місяці тому великої маси рублів на ринки Криму, де гривня повністю забезпечувала всі операції, призвели до фактично подвійного зростання цін, насамперед, на продовольство, але також і на промислові товари. Тепер же одномоментне вилучення з ринків однієї з валют спричинить різке падіння купівельної спроможності споживачів і період стагнації на ринках, особливо продовольчих, але також і в галузі медицини, соціального забезпечення, зв'язку, транспорту та інших галузях.
Він оголосив, що 14 травня Держдума розгляне в другому читанні внесений президентом Росії законопроект, який передбачає зміни до закону «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів – Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь». «У поправках до другого читання пропонується скоротити термін обігу гривні на території Республіки Крим та у Севастополі до 1 червня 2014 року», – зазначив спікер Держдуми. «І також встановлюється норма, відповідно до якої вводиться обов'язковість дії актів Центрального банку Росії на території Республіки Крим та у місті Севастополі», – поінформував Наришкін.
Ця інформація свідчить про наявність деякої незрозумілої ворожості російської влади відносно гривні (приблизно як до українського прапора) і нічим не виправданим поспіхом з витісненням української валюти з Криму. Як відомо, закон Росії про «прийнятті Криму» передбачає перехідний період до 2015 року, крім того, спочатку кримські сепаратисти говорили, що гривня ходитиме в Криму ще й у 2016 році, більше того, «перший віце-прем'єр Радміну Криму» обіцяв попередити кримчан про це як мінімум за місяць. Але до терміну, озвученого Наришкіним, який, судячи з усього, міститься у запропонованих президентом Росії, але ще не ухвалених «доповненнях» (хоча голова Держдуми повідомляє про це як про вже доконаний факт), залишилося менше 20 днів. Поготів, що безготівкові взаєморозрахунки в гривні вольовим рішенням «уряду» вже припинені з 10 травня. Яка ж причина поспіху?
Удар по бізнесу і населенню
Ближче знайомство з реальною роботою торгових мереж і платіжної сфери Криму засвідчило, що настільки термінове витіснення гривні не відповідає потребам реальної кримської економіки, і на практиці кримчани з двох валют віддають перевагу все-таки українській валюті.
По-перше, кримчани, як і раніше, в магазинах та інших установах все ще воліють розплачуватися гривнями, оскільки в них навіть на суму, еквівалентну рублям, можна купити більше через диспаритет цін на товари, зазначених у різних валютах. Торговельні організації при переведенні в рублі, як і раніше, множать ціни на 4, хоча такого курсу не існує. Тим самим вони стримують розрахунки в готівкових рублях, що свідчить про відсутність у них відчутної зацікавленості в російській валюті.
По-друге, супермаркети та багато інших закладів відмовилися щотижня переписувати десятки тисяч цінників через те, що «Рада міністрів» щотижня змінює обмінний курс рубля до гривні, і вказують ціни тільки в гривнях. На рублі ціну товарів вони перераховують тільки, якщо це потрібно тому чи іншому покупцеві. Тому кримчани не дорожать рублем і часто, отримавши зарплату або пенсію в російській валюті, тут же обмінюють її на гривні.
Гривні також постійно потрібні їм при поїздках на материкову Україну, де у кримчан залишилося не тільки багато родичів, а й багато бізнес-партнерів. Крім того, багато жителів Криму там навчаються, ведуть бізнес або просто їздять туди на шопінг.
Як відомо, українські постачальники як продовольчих, так і промислових товарів з материка до Криму також віддають перевагу веденню розрахунків в українській валюті, а не в рублях, які там не мають обороту і рідко користуються попитом. Тому торговельні мережі в Криму не можуть повністю обійтися без української валюти і тепер, після заборони безготівкових розрахунків у гривнях, змушені частину свого бізнесу просто заховати в тінь.
«Економічного сенсу в цьому немає, – пояснив Крим.Реалії голова ради Таврійського інституту регіонального розвитку, економічний експерт кандидат економічних наук Андрій Клименко. – Більше того, це погіршить економічну ситуацію в Криму і вдарить, насамперед, по бізнесу та добробуту населення. Суть полягає в тому, що суб'єкти підприємницької діяльності в Криму реально не можуть обійтися без гривні. До речі, навіть у безготівкових розрахунках. Усі українські банки з Криму пішли, але ж комп'ютерна система «Банк-клієнт» як працювала, так і працює, і кримський бізнес продовжує розрахунки з Україною у гривні...»
Крім того, поки на півострові жодна платіжна система не пристосована до використання російських рублів, оскільки всі термінали (як і банкомати) «заточені» під гривню, і власникам мереж доведеться досить відчутно витратитися, щоб або замінити їх, або переналаштувати, що знизить прибутковість їхніх платіжних операцій.
Наприклад, через вилучення з терміналів опції з оплати за послуги мобільних операторів кримчани сьогодні вже не мають можливості оплачувати послуги зв'язку. За заявою технічних фахівців, такі операції чисто фізично потребують кілька місяців, а одноразове і миттєве перетворення всіх терміналів на металобрухт створить кримчанам масу незручностей, але, мабуть, не це турбує російську владу.
«Я думаю, що в найближчу добу ця інформація викличе паніку, що люди побіжать здавати терміново гривню, що підприємці будуть змушені терміново відкривати рублеві рахунки, – говорить Андрій Клименко. – Але справа в тому, що ті три або чотири російських банки, які вже є в Криму, виявляться фізично не здатними впоратися із ситуацією і будуть не готові терміново відкрити десятки тисяч розрахункових рахунків. Логіка тут відсутня, як і в інших діях російської влади. Створюється враження, що в черговий раз російські керівники намагаються переламати суспільство через коліно. Ми пам'ятаємо, що лише кілька днів тому «міністр у справах Криму» говорив, що якщо розірвати зв'язки з Україною, то ціни на продукти різко зростуть. Ось зараз вони і зростуть, і одним з перших наслідків буде те, що українські постачальники продуктів харчування, ліків, промислових товарів опиняться перед необхідністю працювати з іноземною валютою, тобто фактично переоформляти всю бухгалтерію. А цей головний біль їм сто років не потрібний, тому вони просто відмовляться від ведення бізнесу з Кримом...»
На зло економіці
На думку експерта, ці маніпуляції з валютою в Криму є економічно необґрунтованими і свідчать про непрофесіоналізм кримського «уряду». Так, перехід на бівалютну систему та різке вкидання два місяці тому великої маси рублів на ринки Криму, де гривня повністю забезпечувала всі операції, призвели до фактично подвійного зростання цін, насамперед, на продовольство, але також і на промислові товари. Тепер же одномоментне вилучення з ринків однієї з валют спричинить різке падіння купівельної спроможності споживачів і період стагнації на ринках, особливо продовольчих, але також і в галузі медицини, соціального забезпечення, зв'язку, транспорту та інших галузях.