Сімферополь – Громадяни України, які живуть у Криму, можуть проголосувати в будь-якій з 24 областей України. Це положення зазначене у постанові Центральної виборчої комісії про порядок тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, в яке внесені необхідні зміни відповідно до нинішньої ситуації в Криму. Однак необхідно бути внесеним до списку виборців на тій дільниці, де збираєшся проголосувати, причому за п'ять днів до виборів, тобто не пізніше 19 травня. Зміна місця голосування поширюється тільки на одне голосування. У разі проведення повторного голосування (так званого 2 туру виборів), виборцю потрібно повторно змінити місце голосування.
Цей факт свідчить, що ЦВК України не забула про те, що в Криму виявилися відрізаними «кордоном» понад 1,5 мільйона виборців і виявила турботу про них. Втім, не з її вини, звичайно, турбота виявилася цілком формальною, і – на жаль! – реально нічим не може допомогти кримчанам.
Для цього достатньо просто практично змоделювати ситуацію і поговорити з потенційними виборцями, які живуть у Криму.
З постанови ЦВК випливає, що для того щоб кримчани могли проголосувати на виборах Президента 25 травня, кожен з них має виїхати, припустімо, в Херсонську область, двічі. Вперше, щоб потрапити до списку, – і це можна зробити групами або поодинці в будь-який час. Але чи вдасться пояснити прикордонникам, що ці молоді чоловіки від 18 до 60 років, дійсно виборці, а не лазутчики, які пробираються з Криму в материкову Україну для здійснення диверсій.
Що ж до самого голосування 25 травня, то не можна собі взагалі уявити потоки з тисяч (десятків, сотень тисяч?) громадян з Криму через два кордони. Звичайно, крім тих 5 тисяч кримчан, які вже виїхали за межі Криму. Тим більше, що багато хто з проросійськи налаштованих колишніх громадян України зовсім не горять бажанням обирати президента тепер уже «в сусідній, бандерівській державі».
Найбільш «дисциплінованими» і проукраїнськими виборцями в Криму вважаються кримські татари і багато етнічних українців. Саме їх, з їхніми демократичними настроями, демократична Україна хотіла б бачити на херсонських виборчих дільницях. Народний депутат Мустафа Джемілєв, оцінивши ситуацію, сказав, що в нинішніх умовах уявити собі колони автобусів зі 100 тисячами виборців кримських татар, що їдуть з Криму в Херсонську область і назад, та ще два рази, це не реально. Це може викликати тільки загострення ситуації в Криму та конфлікти з «самообороною» та російськими прикордонниками.
Залишається єдиний варіант – діяти в персональному ініціативному порядку, на свій страх і ризик, без будь-яких гарантій успіху.
«Я б хотіла взяти участь у виборах, я хочу бути причетною до цих доленосних виборів, тому, якщо вдасться, я спробую двічі проїхати, раз так потрібно, і проголосую або в Новоолексіївці, або навіть у Мелітополі», – сказала Людмила Н., яка просила не називати її ім'я.
«Ми з дружиною завжди брали участь у виборах, – розповів на умовах анонімності Сергій Б. – Однак проїхати зараз двічі через кордон, де нас будуть «вивчати під мікроскопом», ми вважаємо, це занадто небезпечно, настільки, що не варто ризикувати».
Таким чином, про сотні тисяч виборців і не може йтися. Реально з Криму вдасться просочитися через кордон ну, можливо, сотні, можливо тисячі виборців, що реально ситуацію не змінює.
«Інша справа, – продовжує Сергій, – якби ЦВК України, а краще Верховна Рада, хоча б спробували домовитися з самопроголошеними «органами влади» Криму про те, щоб організувати хоч кілька пунктів голосування в Криму, наприклад, по одному-два в Сімферополі та Севастополі. Адже Україна йшла назустріч Росії, і в Криму та Севастополі на всіх російських виборах створювалися окремі спеціальні дільниці для голосування, тому адекватно могла б зараз вчинити і Росія. Адже зараз все ще перехідний період, багато кримчан не відмовилися від українського громадянства, і «влада», очевидно, мала б відчувати відповідальність за те, щоб гарантувати їм реалізацію їхнього права. Хоча, звичайно, уявити, що зараз Росія чи Крим за такої кількості конфліктних ситуацій, за тієї умови, що між нами реально йде війна, підуть назустріч Україні, складно. Нам нічого не залишається робити, окрім як пасивно співпереживати долі цих виборів, будучи насильно відрізаними кордоном», – зазначив Сергій.
Цей факт свідчить, що ЦВК України не забула про те, що в Криму виявилися відрізаними «кордоном» понад 1,5 мільйона виборців і виявила турботу про них. Втім, не з її вини, звичайно, турбота виявилася цілком формальною, і – на жаль! – реально нічим не може допомогти кримчанам.
Для цього достатньо просто практично змоделювати ситуацію і поговорити з потенційними виборцями, які живуть у Криму.
З постанови ЦВК випливає, що для того щоб кримчани могли проголосувати на виборах Президента 25 травня, кожен з них має виїхати, припустімо, в Херсонську область, двічі. Вперше, щоб потрапити до списку, – і це можна зробити групами або поодинці в будь-який час. Але чи вдасться пояснити прикордонникам, що ці молоді чоловіки від 18 до 60 років, дійсно виборці, а не лазутчики, які пробираються з Криму в материкову Україну для здійснення диверсій.
Що ж до самого голосування 25 травня, то не можна собі взагалі уявити потоки з тисяч (десятків, сотень тисяч?) громадян з Криму через два кордони. Звичайно, крім тих 5 тисяч кримчан, які вже виїхали за межі Криму. Тим більше, що багато хто з проросійськи налаштованих колишніх громадян України зовсім не горять бажанням обирати президента тепер уже «в сусідній, бандерівській державі».
Найбільш «дисциплінованими» і проукраїнськими виборцями в Криму вважаються кримські татари і багато етнічних українців. Саме їх, з їхніми демократичними настроями, демократична Україна хотіла б бачити на херсонських виборчих дільницях. Народний депутат Мустафа Джемілєв, оцінивши ситуацію, сказав, що в нинішніх умовах уявити собі колони автобусів зі 100 тисячами виборців кримських татар, що їдуть з Криму в Херсонську область і назад, та ще два рази, це не реально. Це може викликати тільки загострення ситуації в Криму та конфлікти з «самообороною» та російськими прикордонниками.
Залишається єдиний варіант – діяти в персональному ініціативному порядку, на свій страх і ризик, без будь-яких гарантій успіху.
«Я б хотіла взяти участь у виборах, я хочу бути причетною до цих доленосних виборів, тому, якщо вдасться, я спробую двічі проїхати, раз так потрібно, і проголосую або в Новоолексіївці, або навіть у Мелітополі», – сказала Людмила Н., яка просила не називати її ім'я.
«Ми з дружиною завжди брали участь у виборах, – розповів на умовах анонімності Сергій Б. – Однак проїхати зараз двічі через кордон, де нас будуть «вивчати під мікроскопом», ми вважаємо, це занадто небезпечно, настільки, що не варто ризикувати».
Таким чином, про сотні тисяч виборців і не може йтися. Реально з Криму вдасться просочитися через кордон ну, можливо, сотні, можливо тисячі виборців, що реально ситуацію не змінює.
«Інша справа, – продовжує Сергій, – якби ЦВК України, а краще Верховна Рада, хоча б спробували домовитися з самопроголошеними «органами влади» Криму про те, щоб організувати хоч кілька пунктів голосування в Криму, наприклад, по одному-два в Сімферополі та Севастополі. Адже Україна йшла назустріч Росії, і в Криму та Севастополі на всіх російських виборах створювалися окремі спеціальні дільниці для голосування, тому адекватно могла б зараз вчинити і Росія. Адже зараз все ще перехідний період, багато кримчан не відмовилися від українського громадянства, і «влада», очевидно, мала б відчувати відповідальність за те, щоб гарантувати їм реалізацію їхнього права. Хоча, звичайно, уявити, що зараз Росія чи Крим за такої кількості конфліктних ситуацій, за тієї умови, що між нами реально йде війна, підуть назустріч Україні, складно. Нам нічого не залишається робити, окрім як пасивно співпереживати долі цих виборів, будучи насильно відрізаними кордоном», – зазначив Сергій.