Керч – Латентний скандал, який зараз мляво протікає навколо кримської колекції, виставленої в музеї Алларда Пірсона в Нідерландах, як не можна краще демонструє, що відбувається в Криму. Музейні рідкості були вивезені з країни в лютому, коли Археологічний музей університету Амстердама (музей Алларда Пірсона) відкрив виставку «Крим. Золото і таємниці Чорного моря». В урочистій церемонії брали участь керівники кримських історико-культурних заповідників, в тому числі Керченського, Бахчисарайського і Центрального музею Тавриди.
На відкритті оголосили, що кримські експонати будуть виставлятися до 20 вересня 2014 року. Однак відразу ж після анексії Криму музейники раптом почали кампанію з повернення рідкостей.
Зараз на сайті Керченського історико-культурного заповідника проводиться збір підписів під петицією за повернення експонатів до Криму, а не в Україну. При цьому, як і у випадку з анексією самого півострова, наголошують на міфічне «повернення додому».
«Хто може засумніватися в тому, що колекції, вивезені до Європи з кримських музеїв для організації виставок, є невід'ємною частиною їхніх зібрань? Хто може ділити світове культурне надбання за «національною» або «політичного» ознакою? Тільки той, хто ставить політичні амбіції вище честі і обов'язку», – йдеться в тексті петиції, підписати яку пропонують всім бажаючим.
Кількість підписантів поки не досягло і тисячі. Можливо, кримчан зараз більше цікавить хліб насущний, а не музейні рідкості, подивитися на які вони і до анексії не багато-то і ходили.
Але саме питання повернення кримської колекції заслуговує пильної уваги, хоч і під іншим, не вигідним для музейників кутом.
Чому таким болючим для керівників історико-культурних заповідників стала тема амстердамської виставки? Звичайно, мова йде про дві тисячі унікальних експонатів. Це культурна спадщина, за яку треба боротися.
Але ж все це зараз виставлено в музеї Алларда Пірсона на законних підставах. На відміну від величезної кількості рідкісних артефактів, які після анексії Криму, по суті, вкрали у України та її народу.
Якимось невідомим для світової спільноти чином Україну враз позбавили рідкісних лапідарних колекцій, античних руїн, музейних цінностей, найдавніших церков, храмових комплексів і палацових споруд, не кажучи вже про безцінну «Золоту комору».
Чому про це сором'язливо замовчують працівники історико-культурних заповідників? Зараз вони урочисто підписують договори про співпрацю з Ермітажем. Тим самим Ермітажем, в який колись відвезли все найцінніше скіфське золото, знайдене на території Керченського півострова.
Чому, радіючи «возз'єднанню», музейники не вимагають у керівництва Ермітажу «повернути додому» унікальні експонати? Але ж кримчани кілька десятиліть
були позбавлені можливості побачити скарби, знайдені в курганах скіфських і грецьких царів.
Відповідь лежить на поверхні: справа не в інтересах кримчан чи кримських музейників, справа в чиємусь бажанні якомога швидше передати рідкісні експонати з кримських музеїв у відання «старшого брата», і, по можливості, перевести увагу громадськості на щось інше.
На цю роль прекрасно підходить амстердамська колекція, яка до вересня на законних підставах буде виставлятися в музеї Алларда Пірсона.
А тим часом ніхто не згадає про тисячі артефактів, які почнуть кочувати по виставках Російської Федерації, поки остаточно не загубляться в чиїхось сховищах.
Унікальні культурні та історичні цінності Криму анексовані разом з півостровом. На відміну від заводів, портів і банківських сховищ, збитки від їх відчуження підрахувати неможливо. Ці скарби безцінні. На жаль, це не секрет.
Леся Приморська, керчанка
Думки, висловлені в рубриці «Блог», передають судження самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
На відкритті оголосили, що кримські експонати будуть виставлятися до 20 вересня 2014 року. Однак відразу ж після анексії Криму музейники раптом почали кампанію з повернення рідкостей.
Зараз на сайті Керченського історико-культурного заповідника проводиться збір підписів під петицією за повернення експонатів до Криму, а не в Україну. При цьому, як і у випадку з анексією самого півострова, наголошують на міфічне «повернення додому».
«Хто може засумніватися в тому, що колекції, вивезені до Європи з кримських музеїв для організації виставок, є невід'ємною частиною їхніх зібрань? Хто може ділити світове культурне надбання за «національною» або «політичного» ознакою? Тільки той, хто ставить політичні амбіції вище честі і обов'язку», – йдеться в тексті петиції, підписати яку пропонують всім бажаючим.
Кількість підписантів поки не досягло і тисячі. Можливо, кримчан зараз більше цікавить хліб насущний, а не музейні рідкості, подивитися на які вони і до анексії не багато-то і ходили.
Але саме питання повернення кримської колекції заслуговує пильної уваги, хоч і під іншим, не вигідним для музейників кутом.
Чому таким болючим для керівників історико-культурних заповідників стала тема амстердамської виставки? Звичайно, мова йде про дві тисячі унікальних експонатів. Це культурна спадщина, за яку треба боротися.
Але ж все це зараз виставлено в музеї Алларда Пірсона на законних підставах. На відміну від величезної кількості рідкісних артефактів, які після анексії Криму, по суті, вкрали у України та її народу.
Якимось невідомим для світової спільноти чином Україну враз позбавили рідкісних лапідарних колекцій, античних руїн, музейних цінностей, найдавніших церков, храмових комплексів і палацових споруд, не кажучи вже про безцінну «Золоту комору».
Чому про це сором'язливо замовчують працівники історико-культурних заповідників? Зараз вони урочисто підписують договори про співпрацю з Ермітажем. Тим самим Ермітажем, в який колись відвезли все найцінніше скіфське золото, знайдене на території Керченського півострова.
Чому, радіючи «возз'єднанню», музейники не вимагають у керівництва Ермітажу «повернути додому» унікальні експонати? Але ж кримчани кілька десятиліть
Унікальні культурні та історичні цінності Криму анексовані разом з півостровом, але, на відміну від заводів, портів і банківських сховищ, збитки від їх відчуження підрахувати неможливо
Відповідь лежить на поверхні: справа не в інтересах кримчан чи кримських музейників, справа в чиємусь бажанні якомога швидше передати рідкісні експонати з кримських музеїв у відання «старшого брата», і, по можливості, перевести увагу громадськості на щось інше.
На цю роль прекрасно підходить амстердамська колекція, яка до вересня на законних підставах буде виставлятися в музеї Алларда Пірсона.
А тим часом ніхто не згадає про тисячі артефактів, які почнуть кочувати по виставках Російської Федерації, поки остаточно не загубляться в чиїхось сховищах.
Унікальні культурні та історичні цінності Криму анексовані разом з півостровом. На відміну від заводів, портів і банківських сховищ, збитки від їх відчуження підрахувати неможливо. Ці скарби безцінні. На жаль, це не секрет.
Леся Приморська, керчанка
Думки, висловлені в рубриці «Блог», передають судження самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції