Ялта: Захід все-таки не повірив Путіну

Говорячи про мир, Путін готується до війни з Україною – не виключають західні союзники

У виступі Володимира Путіна у четвер в Ялті, можливо, прозвучали ноти примирення, і російський президент дає сигнал про готовність піти на деескалацію конфлікту в Україні, відзначають західні засоби масової інформації. Проте в цілому на Заході і в США, зокрема, промова Путіна була сприйнята скептично.

Одним з перших західних лідерів, які відреагували на ялтинську промову Володимира Путіна, був Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, який висловив сумнів у щирості заяв російського президента. «На жаль, ми вже чули подібні декларації в минулому, але вони не були втілені в якісь практичні справи. Навіть навпаки», – сказав Расмуссен під час візиту до Норвегії.

Наскільки мені відомо, він – єдиний турист, який вирушив туди нинішнім літом
Марі Харф

Американські офіційні особи заяви Путіна, зокрема і його випад на адресу США з питання Договору про наступальні стратегічні озброєння, докладно не коментували, а представниця державного департаменту Марі Харф, з гумором відповіла на питання про те, що в Сполучених Штатах думають про візит російського президента до Криму. «Наскільки мені відомо, він – єдиний турист, який вирушив туди нинішнім літом, – сказала Харф, розсмішивши журналістів, присутніх на брифінгу в державному департаменті. – Але, якщо говорити серйозно, туристичний бізнес Криму впав з моменту вторгнення туди Росії. Люди туди просто не їдуть, і через це економіка регіону кульгає, так що Крим став великим тягарем для Росії, яка анексувала його».

У багатьох таке відчуття, що ми це вже чули. Путін і у минулому говорив добрі слова, але його дії добрими не були
Річард Вайтц

Американські фахівці кажуть, що навіть якщо в промові Путіна насправді прозвучали примирливі ноти, навряд чи хтось у Вашингтоні готовий прийняти заяви російського президента за чисту монету. «Поки заяви Путіна у Вашингтоні були сприйняті із скептицизмом, – сказав в інтерв'ю Радио Свобода директор військово-політичного відділу Гудзонівського інституту Річард Вайтц. – У багатьох таке відчуття, що ми це вже чули. Путін і у минулому говорив добрі слова, але його дії добрими не були. Мені думається, що у Вашингтоні хочуть почекати і подивитися, що станеться з російським гуманітарним конвоєм, який прибув до кордону з Україною».

З Річардом Вайтцом згоден заступник директора зі зв'язків з Конгресом вашингтонського Фонду захисту демократії Борис Зільберман. «Люди вже навчилися оцінювати Путіна за його справами, а не за тим, що він говорить у своїх промовах. Тим більше в промовах, які, як виступ в Ялті, швидше, спрямовані на західну, ніж на внутрішню аудиторію. Тут, у Вашингтоні , від Путіна чекають, щоб він відвів російські війська від кордону з Україною і дистанціювався від сепаратистів».

На думку Бориса Зільбермана, якщо в промові Путіна і є примирливі ноти, то це можна витлумачити по-різному. З одного боку, вважає він, Путін, можливо, виступає з такими промовами для відводу очей, в той час, як Росія планує більш агресивні дії відносно України. З іншого боку, у зв'язку з втратами, які в Україні несуть проросійські сепаратисти, Путін, можливо, дійсно шукає шляхи деескалації конфлікту і готовий на його дипломатичне вирішення.

Річард Вайтц з Гудзонівського інституту вважає, що Путін, ймовірно, розуміє, що позиції Росії на сході України зараз виглядають програшними, і він готовий на деескалацію. Але одночасно з цим він хоче беззастережно дати зрозуміти, що питання Криму вирішене раз і назавжди. «На мій погляд, Путін розуміє, що його позиції на сході України не такі міцні, як здавалося раніше, і він готовий залишити це питання позаду. С точки зору Путіна, якщо йому вдасться де-факто домогтися визнання російської окупації Криму – точно так само, як він де-факто домігся визнання окупації в Грузії – то він може вважати себе переможцем». Річард Вайтц не виключає, що до примирливих промов Путіна також підштовхнули введені Заходом проти Росії санкції.

Американські законодавці, в разі необхідності, готові наполягати на більш жорстких санкціях
Борис Зільберман

За словами Бориса Зільбермана з Фонду на захист демократії, багато політиків у Вашингтоні вважають, що вже введених проти Росії санкцій недостатньо. Він, зокрема, нагадує, що цілий ряд американських законодавців висловили подив з приводу того, що санкції не передбачають припинення угоди про закупівлю Сполученими Штатами у російської державної компанії «Рособоронекспорт» вертольотів для передачі їх афганським збройним силам. Більш того, деякі законодавці відзначають, що санкції в галузі енергетики поширюються тільки на майбутні угоди в Росії, але залишають в силі вже діючі проекти. За словами Бориса Зільбермана, американські законодавці, в разі необхідності, готові наполягати на більш жорстких санкціях.

Радио Свобода