Київський руфер Мустанг, який 20 серпня забрався на сталінську висотку на Котельницькій набережній у Москві, розфарбував зірку на шпилі в кольори державного прапора України, а до верхнього променя прикріпив справжній прапор, став лауреатом міжнародної нагороди, яку щорічно вручають порушникам громадського спокою.
У цій історії, де змішалося похмуре й смішне, є одна цікава деталь: Мустанг обдурив російський канал LifeNews, отримав від них за ексклюзивні матеріали про підкорення зірки 5000 доларів, тут же виклав на своїх сайтах для загального доступу знімок свого подвигу, а отримані від лайфньюсівців гроші передав командиру батальйону територіальної оборони «Донбас» Семену Семенченку. Таким чином рупор Кремля став спонсором антитерористичної операції на сході України. «Lifenews уперше робить внесок у перемогу свободи, перемогу добра над злом. Втрачає невинність у такій справі», – написав тоді Мустанг.
Your browser doesn’t support HTML5
Саме за ці акції хоробрий киянині і отримає міжнародну премію The Troublemaker Award у сумі 10 тисяч доларів. Засновник премії, американський бізнесмен Семен Дукач в інтерв’ю журналістові Російської редакції Радіо Свобода Дмитрові Волчеку каже, що буде радий, якщо Мустанг перекаже ці преміальні гроші на підтримку боротьби з сепаратистами на Донбасі. І чому цього року він обрав саме Мустанга?
Я народився в Москві. Моя колишня батьківщина перетворилася на фашистський режим
– Те, що він зробив, настільки офігенно, захопливо, чудово і смішно! Я дуже співчуваю Україні. Я все ж таки народився в Москві, я там виріс і відчуваю відповідальність. Моя колишня батьківщина перетворилася на фашистський режим, який агресивно нападає на іншу країну, створює ненависть, просто чисте зло, вони вбивають людей. Після Майдану, який так надихнув багатьох, це бачити дуже сумно. Тому всіх, хто якось із цим бореться, я помічаю.
Почуття справедливості всередині мене мріє, щоб по Росії завдали великого удару, що українці підірвуть Кремль
Почуття справедливості всередині мене мріє про те, щоб по Росії завдали великого удару. Я не хочу цього, але почуття справедливості цього просить. Я не хочу вбивати невинних людей ніколи, я більш-менш пацифіст, я не хочу ненависті. Але якась частина мене мріє, що українці підірвуть Кремль. Це неможлива мрія, я не хотів би, щоб вони це зробили, але одночасно і хочеться, і не хочеться. Те, що зробив Мустанг, це гуманно, він нікого не вбивав, він завдав максимального удару по символіці, в Москві на великій будівлі на зірку цю червону прапор вивісив. Перше було це, потім заклик звільнити Савченко, яка точно не винна, і третє – жарт чи не жарт – що 5000 доларів він взяв із «LifeNews» за відео і віддав їх Семенченку в батальйон «Донбас» і посміявся над «LifeNews». Мені здається, це прекрасно. Я сам особисто не готовий давати великі суми грошей Семенченкові, я якби й хотів, але все-таки це страшно, це руйнівно. Це роль українців, мені здається, не моя, я не готовий реально посилати танки Семенченкові, хоча може бути й готовий. Я не знаю, у мене немає танків, тому це безглузде питання. Але я був би дуже задоволений, якби мої гроші Мустанг передав Семенченку, як і ті п’ять тисяч. Але ось на межі все це, війна завжди доходить до межі будь-якої моралі. Я не хочу вбивати невинних людей. Але з іншого боку, батальйон «Донбас» не вбиває невинних людей, батальйон «Донбас» стріляє в солдатів, які увірвалися в їхню країну. Але з іншого боку, ці солдати часто молоді хлопці, які самі не розуміють, що вони роблять, яким промили мізки.
Я захоплююся сміливістю Мустанга, що він залазить на ці дахи, але головна сміливість – зробити це в Москві
Війна – завжди зло. Але бувають такі особистості, артисти, які підносять правду з гумором так, що вона повз нікого не може пройти. Я цим захоплююся. Я захоплююся сміливістю цього Гриші Мустанга. Взагалі сміливістю, що він залазить на ці дахи, але головна сміливість – зробити це в Москві, де він може опинитися в дико жахливих умовах, і він цього не боїться. Мене це захоплює, і я хотів йому дати приз.
– Ви знаєте, що у цієї історії є і трагічна сторона, тому що російська влада мстить за акцію Мустанга, мстить безневинним людям. Вже заарештовано 6 осіб, і 19-річний друг Мустанга Володимир Подрєзов сидить зараз у в’язниці ні за що.
Сказати, що уряд Путіна – фашисти, це не обізвати їх, це серйозно, це можна довести на фактах
– Я знаю, що люди там сидять. Мене зовсім не дивує, що вони мстять усім підряд. Вони взагалі не люди – вони фашисти. Вони обзивають інших, абсолютно нормальних людей, фашистами, а вони самі – реальні фашисти. Сказати, що уряд Путіна – фашисти, це не обізвати їх, це серйозно, це можна довести на фактах. У них дійсно дуже багато спільного з людьми навколо Гітлера. Те, що він (Путін) робить, схоже на те, що робив Гітлер. Тобто, він створює ажіотаж у країні навколо неадекватності, ненависті до інших. Ідея, що ми великі, ми встаємо з колін, щоб когось підкорювати, що ми велика держава. Він це робить – і це фашизм. Так, мене не дивує, що вони мстять безневинним людям за акцію, бо вони по-іншому не вміють.
– Чи Вам відомо, що зараз патріотичний порив, натхненний російськими мас-медіа, дійшов і до еміграції. І досить багато емігрантів-росіян, у тому числі і тих, хто давно живе в Америці, так як Ви, раптом полюбили Путіна, волають «Крим наш» і так далі. Можливо, Ви навіть зустрічали таких?
Фашисти не в Україні – фашисти в Москві, але не всі це розуміють
– Так, зустрічав. Люди зомбовані. В Америці свобода слова, російські пропагандистські телеканали показують будь-якому американцеві, тільки заплати за них 10 доларів на місяць. Тому всі ці пенсіонери, які виросли в радянській системі, вони бачать пропаганду, і вони бояться, що в Україні фашисти. Але фашисти не в Україні – фашисти в Москві, але не всі це розуміють. Так, я бачу, що ці люди є. В основному, вони немолоді, ніхто з них не має безпосередньої інформації, безпосередніх зв’язків. Ніхто, хто був у Києві під час Майдану, ніхто так не вважає.
– Чи Ви зв’язувалися з Мустангом, чи хочете його запросити в Нью-Йорк для того, щоб вручити йому гроші?
У Києві я буваю, а в Москву я не поїду принципово, я просто відмовляюся
– Я ще з ним не зв’язався. Я думаю, що Мустанг знайде мене рано чи пізно, я написав скрізь. Я ні за що не став би просити витрачати час на якусь поїздку. Якщо він приїде, я із задоволенням зустрінуся з ним, цікаво познайомитися, але це не вимога призу. Просто мені потрібно знати, куди переказати кошти, кому віддати. Але познайомитися з Мустангом, звичайно, хочеться. У Києві я буваю, а в Москву я не поїду принципово, я просто відмовляюся. Останній раз я був у Москві на протесті на проспекті Сахарова з дочкою, з тих пір я просто не хочу, занадто багато людей підтримують режим і просто страшно, врешті-решт. Не поїду я туди.
Над матеріалом працювали Дмитро Волчек, Людмила Ваннек