Керч – Жовтневий шторм став справжнім випробуванням для пасажирів і водіїв, що застрягли на Керченській поромній переправі. Заручниками негоди загалом стали більше тисячі людей. «Однобілетникам» довелося перечікувати шторм в готелях, причому оплачувати номери за свій рахунок, а далекобійникам – в накопичувачах, де зі зручностей – тільки біотуалети. На п'ятий день урагану емоції по обидва боки протоки зашкалювали. Однак пороми на вантажній і пасажирській лініях почали працювати лише надвечір вівторка, та й то в обмеженому режимі.
Пробні рейси невеликі пороми «Єйськ» і «Керченський-2» зробили у вівторок вранці. За повідомленнями «Єдиної транспортної дирекції», тільки ці судна з усіх, що працюють на переправі, стійкі до поривів вітру до 18-ти метрів за секунду. Але навіть вони ходили з великим інтервалом і повторно вийшли в море тільки після обіду. В першу чергу забрали «однобілетників» і пасажирів з дітьми. За повідомленням сайту kerch.com.ru, першими на пором запустили тих, у кого квиток на 23 число – день, коли переправу повністю закрили через штормове попередження. У порту «Кавказ» раз у раз спалахували конфлікти – люди норовили пройти без черги, а реального контролю за пересуванням не було.
Після трьох годин дня на лінію випустили великі пороми «Глюкофілоза» і «Микола Аксененко», а ближче до вечора запустили вантажні «Севастополь» і «Новоросійськ». При цьому тільки за офіційними повідомленнями, в портах «Крим», «Кавказ», у Новоросійському і Керченському морському рибному порту у черзі на навантаження очікували по півтисячі легкових і вантажних авто. Кілька десятків вантажівок, за спостереженням кореспондента Крим.Реалії, у вівторок увечері продовжували стояти в районі моррибпорту Керчі. Фури і бензовози розташувалися вздовж вулиці Ворошилова, чим створювали незручності для пасажирів маршруток. Решта великовантажних (більше чотирьох сотень) відправили в накопичувач, організований ще влітку в керченському аеропорту. Майданчик виявився буквально забитий вантажівками. В соціальних мережах пишуть, що реальна кількість машин там значно перевищувала офіційну цифру.
«У мене чоловік зараз стоїть в керченському аеропорту. Майданчик битком набитий, ні води, ні їжі, ні туалету. Хоча обіцяли підвозити питну воду, організувати польову кухню і підігнати бензовоз. Вантажних машин набагато більше, ніж пишеться. Мій чоловік 23-го числа записався і був в своєму списку десь чотирьохсотим, а списків два: на Новоросійськ і в порт «Кавказ». У мужиків закінчуються гроші, їжа, вода, солярка і терпіння. Балончик газу коштує 200 рублів, за звичайної ціни в п'ятдесят, сосиска в тісті – 80 рублів. Схоже, товариші призабули, як їм влітку весь рух у місті фури перекривали», – написала користувач «Вконтакті» Ольга Минкіна.
Безкоштовна каша і номер в готелі за свій рахунок
Підметушившись, підприємці організували в накопичувачі торгівлю швидкою їжею – шашликами, хот-догами і самсою, але далекобійники відчіплюють від кабіни причепи та самостійно їздять за продуктами в магазини Керчі. Відкриттям для водіїв стала платна стоянка в аеропорту. За кожну машину тут стали брати 150 рублів на добу, причому обіцяних квитанцій далекобійникам так і не дали. Зате в накопичувачі на переправі МНС організувало для застряглих в шторм «польову кухню» з розрахунку 500 порцій каші на день і безкоштовний чай. При цьому, як пише kerch.com.ru, заступник голови адміністрації Керчі Денис Підлісний повідомив, що міська влада в загалом і не зобов'язана годувати людей, які очікують переправи.
Заступник голови адміністрації Керчі Денис Підлісний повідомив, що міська влада в загалом і не зобов'язана годувати людей, які очікують переправи
На відміну від далекобійників, пасажирам, які їдуть за єдиним квитком, довелося витратитися не тільки на їжу, але й на проживання. За повідомленням «Єдиної транспортної дирекції», людей розмістили в готелях Керчі, Феодосії, а також станиці Голубицької, Анапи і Краснодара. Однак вимушеним «поселенцям» керченського санаторію Київ, наприклад, оплачувати номер довелося за свій рахунок за наявними тут тарифами.
«Загалом кількість таких пасажирів («однобілетників», розміщених у готелях – прим. автора) з обох сторін переправи становить порядку 650», – повідомили в «ЕТД» в понеділок.
Тих, хто погодився перечекати негоду в керченському санаторії, за інформацією місцевої преси, виявилося не більше сотні. Решта кілька діб провели в набитому битком залі очікування переправи.
«Вийшло, що ми, як пірати, захопили пором»
Ситуація загострилася ще минулого четверга, коли рейсові автобуси, які прибули на переправу, першими дізналися про її закриття через ураган. Розлючені пасажири буквально штурмом взяли пором, змусивши капітана вийти в рейс.
«Їхав на автобусі 23-го числа «Ялта – Ростов-на-Дону». Приїхали в порт «Крим» і перед нами закрили переправу. Півночі сиділи в автобусі, потім наш водій телефоном домовився з водієм автобуса, який прямував з Ростова до Ялти, помінятися пасажирами. В результаті ми поїхали з порту Крим в рибпорт Керчі, куди з порту «Кавказ» якимось чином ще ходили пороми. Коли прийшов паром з того боку, люди сіли до нас в автобус, і ми стали чекати, коли зможуть переправити нас. До ранку дали добро на вантаження людей. Але як тільки ми зайшли на пором, а наш автобус з іншими пасажирами виїхав до Ялти, екіпаж сказав, що ми вже нікуди не пливемо і потрібно виходити. Пригнали якийсь місцевий автобус, щоб відвезти нас в порт «Крим» і там розмістити. Але тут всі збунтувалися, оскільки в порту все забито і нам довелося б сидіти на вулиці, а з нами були і діти, і пенсіонери. Ми всі як рідні стали, почали шукати телефони прокуратури, слідчого комітету. Тривало це до обіду, в результаті вони не витримали, і ми попливли! Вийшло, що ми, як пірати захопили пором. І виявилося, що це був єдиний пором, який переправився за цей час», – написав у соціальній мережі один з користувачів.
Нові капітани, вони не знають цих місць, вони просто бояться виходити в море. А греки, дізнавшись про штормове попередження, вирішили перечекати, хоча могли ще зробити рейс
Старожили розповідають, що при такому вітрі, як нинішній, невеликі пороми через протоку завжди ходили. Один з керченських капітанів у відставці розповів Крим.Реалії, що справа не стільки в штормі, як у команді.
«Нові капітани, вони не знають цих місць, вони просто бояться виходити в море. А греки, дізнавшись про штормове попередження, вирішили перечекати, хоча могли ще зробити рейс. Але безпека пасажирів, звичайно, насамперед», – розповів моряк.
На думку колишнього капітана, щоб не доводити ситуацію до межі, перед закриттям переправи потрібно було по максимуму розвантажити майданчик.
У міст через протоку вже мало хто вірить
Підприємці тим часом не виключають, що простій фур на переправі може позначитися на кінцевій вартості продуктів, які завозяться до Криму з материкової Росії. Оскільки бізнесмени, як розповідають далекобійники, оплачують перевізникам кожну годину роботи, включаючи простій.
У соціальних мережах тим часом стали активно згадувати березневі обіцянки кримської і російської влади щодо будівництва мосту через Керченську протоку. В транспортний перехід, схоже, вже мало хто вірить.