Київ – Уп'ятницю, 21 листопада, виповниться рівно рік від дня першого масового мітингу в центрі Києва, який дав початок Євромайдану. За три місяці «Революції гідності» в житті протестного наметового містечка взяли участь сотні тисяч людей з різних регіонів України. Жителі Криму також активно виявили себе на Майдані, як у період мирних мітингів, так і під час запеклих боїв у центрі Києва. Крим.Реалії зустрілися з учасниками Майдану з півострова і з'ясували, що змінилося в їхньому житті за цей рік, а також як вони оцінюють результати протестного руху.
Події на Майдані завершилися для багатьох кримчан трагічно. Як зазначають самі учасники протестів, багато з них не змогли повернутися в свої будинки через те, що Росія анексувала півострів. Сімферополець Микола Коробенков, який більше двох місяців провів у наметовому містечку на Хрещатику, стверджує, що багатьом учасникам Майдану небезпечно з'являтися в Криму, оскільки там вони можуть зазнати репресій з боку російських спецслужб.
«Багато хто хоче повернутися, але не може, оскільки розуміють, що це небезпечно. Але є й такі люди, які можуть залишитися на півострові, але воліють звідти виїхати. Вони ідентифікують себе з Україною і не хочуть жити в окупації. Але не можна сказати, що кримчани все втратили, вони здобули свободу, а це дорожче за якесь майно», – стверджує Коробенков.
Табір Кримської сотні Майдану в Києві
Сам Микола також був змушений залишитися в Києві. До Майдану він жив у Сімферополі, де працював програмістом. Адаптуватися на новому місці йому поки що складно – роботу з повною зайнятістю знайти ще не вдалося. З'явився вільний час, який він намагається витрачати на участь у волонтерських ініціативах.
Однією з основних заслуг Майдану Микола вважає зміни, які відбулися у свідомості людей.
«Найяскравішим враженням під час протестів для мене стала атмосфера взаємодопомоги. Я був здивований, наскільки уважно люди ставляться один до одного, і я не розумів, де вони були раніше. Після Майдану суспільство в Києві змінилося, люди більше стали підтримувати один одного», – вважає Коробенков.
До дій політиків, які прийшли на хвилі протестів, Микола ставиться критично, і вважає, що Майдан ще не закінчився.
«Нам потрібно не розслаблятися і намагатися впливати на нинішню владу. Не варто забувати, що п'ятнадцять відсотків нових депутатів – це люди, які голосували за драконівські закони 16 січня. Напевно, ми самі заслужили таке керівництво, тому потрібно і самим змінюватися, і змінювати владу», – сказав Микола.
Зокрема, Коробенкова не влаштовує те, що нинішня українська влада мало уваги приділяє питанню повернення Криму.
Your browser doesn’t support HTML5
Кримський активіст про результати Майдану
Двоє поранених, один убитий
За словами Миколи, для багатьох кримських учасників Майдану минула зима завершилась трагічно не тільки тому, що вони не змогли повернутися на малу батьківщину. Під час активної фази протестів багато кримчан отримали травми, поранення, а одного жителя півострова – керчанина Сергій Кемського було вбито. Двоє кримчан отримали кульові поранення. Один з них, житель Євпаторії Ленур (ім'я змінене) досі пам'ятає до найменших подробиць події того дня, коли в нього випустили кулю.
Під час активної фази протестів багато кримчан отримали травми, поранення, а одного жителя півострова – керчанина Сергій Кемського було вбито
За його словами, коли учасники Майдану 20 лютого пішли в атаку на урядовий квартал, першу лінію оборони займали бійці «Беркута» з Криму.
«Вони стояли біля барикади і не встигали відступити. Мій товариш із Сімферополя Борька крикнув: «Кримські є?». Він підняв прапор з написом «Крим», і у відповідь «беркутівці» відкрили вогонь. Ми вийшли на передову: з сімох повернулося троє. Я вийшов звідти поранений в руку», – розповів Ленур.
За його словами, також снайпер прострелив руку його товаришу із Сімферополя. В результаті йому довелося перенести три операції, які вдалося оплатити завдяки допомозі волонтерів. Сам Ленур звернувся за допомогою до медсанчастини, яка працювала на Майдані.
Змінами, які відбулися в країні після повалення режиму Януковича, він не задоволений.
«Нова влада мене не влаштовує. Життя як і раніше важке. Люди, які отримали посади, забули про учасників Майдану і не надали нам необхідної допомоги», – стверджує Ленур.
Табір Кримської сотні Майдану в Києві
Думки про те, що Майдан ще не закінчився, дотримується і координатор руху «Євромайдан-Крим» Андрій Щекун.
«Ми не хочемо робити помилки, які були зроблені після «помаранчевого» Майдану 2004 року. Тоді ми домоглися обрання президентом Віктора Ющенка. Але потім громадськість ніяк не контролювала його діяльність, і ми бачимо, що в результаті вийшло», – сказав громадський активіст.
На думку Щекуна, також невиконаною залишається вимога Майдану інтегруватися в Європу. Активіст вважає, що підписання угоди про асоціацію автоматично не приєднує Україну до європейського простору, і тому громадськості потрібно продовжувати боротьбу.
Щекун вважає, що кримчани активно виявили себе під час Майдану, як на півострові, так і в Києві. За його підрахунками, як мінімум 3 тисячі жителів Криму побували на протестах в центрі української столиці.
«Наш координатор постійно перебував у Києві. Була постійна ротація, хтось приїжджав на один день, хтось – на два або три. В грудні зібралася найбільша делегація з Криму, яка нараховувала понад сто осіб», – розповів Андрій.
Ті зміни, які відбулися в країні після зміни влади, влаштовують активіста частково. Головним плюсом Щекун вважає проведення парламентських виборів і появу нової широкої коаліції.
«Тепер справа за президентом, Верховною Радою і новим урядом. Якщо вони працюватимуть злагоджено, то зможуть реалізувати ті очікування, на які розраховує народ», – вважає він.
Your browser doesn’t support HTML5
Андрій Щекун про річницю Майдану
«Активісти стають ефективнішими за чиновників»
Події, що відбулися під час і після Майдану, істотно вплинули на життя кримських правозахисників.
«Моє життя змінилося після Майдану – сталася окупація Криму, і я більше не можу жити там, де я народилася і провела все своє життя», – розповіла кореспонденту Крим.Реалії голова Кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька.
При цьому вона не вважає, що на учасниках Майдану лежить провина за анексію Криму. На думку Дворецької, швидше, причиною події є те, що Росія сприйняла як загрозу для своєї безпеки перемогу демократичного руху.
Листівки проти Олександри Дворецької, які поширювали в Криму під час Майдану
«Як би банально не звучало, але для мене Майдан – це можливість показати весь спектр проблем, що накопичилися в Україні, в умовах дистанції між владою і простими громадянами, яка постійно збільшувалася. Саме тому Майдан підтримали і кримчани, і луганчани, і львів'яни, і жителі Одеси», – вважає Олександра.
Дворецька зазначила, що якщо в перші дні протестів говорили, що вони не дотягують до атмосфери та самоорганізації Помаранчевої революції, то вже після насильницького розгону наприкінці листопада Майдан став осередком будівництва паралельних державних структур. На думку правозахисниці, цей процес не закінчений, він триває, і громадські організації та активісти поступово стають ефективнішими за міністерства і відомства і з часом зможуть їх замінити.