Ментальні війни в новій історії Криму

Кримські події 2014 року породили для світу низку неологізмів. Громадяни, що асоціюють себе з Україною, стали вживати такі слова, як «ватник», «колорадос», а прихильники Росії вигадали не менш яскраві, але все ж образливі прізвиська типу «укропа» і «правосека». Відповідно з'явилися і «фотожаби» на тему.

Обидва протилежні табори дуже болісно відреагували на вживання дражнилок, але так чи інакше ці слова тепер є частиною світової історії, і про них коли-небудь, можливо, наші онуки прочитають в шкільних підручниках нарівні з такими термінами, як «революція гідності» або «тітушки». Тепер, коли пристрасті трохи вщухли, настав час проаналізувати нові складові нашого лексикону.

Однією з перших з'явилася обзивалка «колоради» або «колорадос», як реакція на носіння проросійськими активістами схожих за окрасом колорадського жука смугастих оранжево-чорних «георгіївських стрічок», хоча вони, по суті, до нової історії Криму жодного відношення не мали. Тим не менше, в березні на вулицях Сімферополя і Севастополя можна було бачити натовпи людей, які чіпляли ці «бантики» на плечі, груди і навіть ширінки. Тим самим значення стрічки, задуманої як символ перемоги, було остаточно вульгаризоване.


Удар у відповідь не змусив себе довго чекати. Самі «колоради» почали виправдовуватися, що їх забарвлення зовсім не колорадське, а нагадує забарвлення такого корисного для світу сонечка. А справжніх, на їхню думку, «колорадос» вони показали світові у своїй фотожабі таким чином:

Український табір, побачивши, що це прізвисько так чіпляє росіян, не скупився на використання неологізму, підключивши до нього також слово «ватник» (за аналогією з ватниками, які носили багато людей в СРСР, особливо в російських селах і в селищах зеків-поселенців). Ці слова приводили проросійськи спрямовану аудиторію просто в лють. В принципі, нічого дивного немає, коли отримуєш образливе прізвисько, а насправді хочеться бачити себе таким:


У відповідь на це українці почали глумитися ще дужче.

Ще один неологізм в точку – зелені чоловічки. Його породило саме життя, коли до Криму під виглядом «анонімних прибульців» вторглися російські війська. Російська сторона спробувала нівелювати емоційне забарвлення терміна, придумавши натомість нього «ввічливих людей». Хоча, знаючи про їх «ввічливість» не з чуток, українці почали веселитися ще більше. А російський «піпл», як завжди, «схвалює» і сприйняв все більш ніж серйозно. У Росії навіть випустили серію футболок із зображенням «ввічливих людей» і «ввічливих матрьошок».

Приблизно в той же час, тобто взимку-навесні, російською пропагандистською машиною в народ був запушений неологізм «правосек». У цьому слові поєдналися «Правий сектор» і «гомосек» – тобто ті представники роду людського, які викликають у «ватників» найбільший жах. Досить довго ця страшилка лякала і кримчан. Саме завдяки ній півострів вдалося взяти навіть без застосування сили.

«Правосек» – це, в розумінні росіян, українець-гейроповець-фашист в одному флаконі. Така собі гримуча суміш. Але через час ця абсурдна «метафора» почала стиратися – і потрібно було придумати щось нове. Тоді ж російські пропагандисти зрозуміли, що український націоналіст не завжди розмовляє українською мовою як своєю основною, далеко не завжди дотримується правих поглядів в політиці (відомо, що багато українофілів як раз таки лівих поглядів). Також стало зрозуміло, що це навіть не завжди «бЕндерівець» (адже він може і не знати ідеологію Степана Бандери). І не завжди житель Західної України. І, як правило, гетеросексуал. Тому звинувачення на адресу українців у фашизмі і гомосексуалізмі хоч і залишилися, але до них додалося куди більш узагальнююче прізвисько «укр» або «укроп».

Багатьох українців таке слово ображає, але в більшості своїй нащадки запорізьких козаків – люди з почуттям гумору, і тому вирішили довести до абсурду ситуацію, придумавши емблеми «Укроп», організувавши в парламенті фракцію «Укроп» (розшифровується як «українська опозиція») і навіть провівши однойменний фестиваль. А ще, як наслідок, кріп став сприйматися мало не як національний продукт нарівні з салом і тепер куди частіше використовується в раціоні середньостатистичного «укра».

Зрештою, «укропи» перестали дратуватися цьому терміну, в той час як «ватники» і «колоради» ще не встигли придумати що-небудь новеньке, більш образливе. І не факт, що це новеньке буде придумане. Як не дивно, але, незважаючи на продовження військового конфлікту на Донбасі, схоже, люди вже звиклися з війною і в принципі стали відчувати менше емоцій.

Примітно, що новомодні слівця українсько-російського лексикону використовуються під кінець року все рідше. На зміну їм повернулися історично звичні образи. Українці все частіше називають росіян по-старому «москалями», а у відповідь чують слово «хохли». А неологізми, спродуковані кримськими подіями початку року, стали відходити на другий план.

Настя Дрозд, блогер, кримчанка

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції