Керч – Після того, як у місцевих ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що Крим налагодив автобусне сполучення з материковою Україною, в'їзд рейсових автобусів на материк знову заборонили. Це сталося несподівано на початку минулого тижня: кілька кримських автобусів, які рухалися у бік кордону, «завернули» українські прикордонники. Тоді ж українська сторона спростувала інформацію про відновлення перевезень, нагадавши, що квитки на автобуси, які прямують до Криму, не продаються з кінця грудня минулого року, і що зроблено це з метою безпеки з урахуванням останніх подій у країні. Тим часом відсутність «офіційного» автобусного сполучення лякає хіба що ледачих, і тих, кому «не дуже й треба». Тим же, хто налаштувався на поїздку, досить дізнатися час відправлення «сірих» автобусів і бути готовими до пересадки на кордоні: пасажирський транспорт через КПП не пускають, тому перевізники змінюють «коней на переправі».
Пропускати пасажирські автобуси з території Криму українська сторона перестала минулого вівторока, 20 січня. Багато автобусів, за словами водіїв, прикордонники «завернули» без пояснення причин. У касах кримських автостанцій відразу ж скасували заплановані рейси. Про те, що «ніхто нікуди вже не їде» пасажири дізнавалися безпосередньо на вокзалі: побігавши з валізами платформою в пошуках потрібного автобуса, за поясненнями йшли до диспетчерів. Ті лише розводили руками, мовляв, здавайте квитки, рейси скасовані.
«Мені так і сказали, що, мовляв, йдіть і здавайте квиток. Автобус скасували. А чому, ніхто не знає. У мене був квиток на автобус до Миколаєва. У касі запропонували, якщо терміново потрібно їхати, бігти та проситися до водія в автобус «Краснодар-Одеса». Ось так і поїхала», – каже одна з кримчанок.
Продовжити маршрут того ж дня вдалося лише тим перевізникам, хто зумів організувати рух відразу двох автобусів на одному рейсі. Перший довозить пасажирів до російського КПП, висаджує для проходження паспортного контролю, і везе через нейтральну смугу до українського «кордону». Другий – забирає пасажирів біля українського пункту пропуску і везе далі вже територією материкової України.
«Їдемо до кордону, там пересідаємо. З того боку вже чекає автобус. Ніяких проблем», – розповідає водій рейсового автобуса.
Щоб не втратити заробітків, за такою «сірою» схемою зараз працює більшість перевізників. До того ж, задіявши додатковий автобус, рейси вдається здійснювати щодня. Так, кожен день із сімферопольського автовокзалу вирушає автобус «Ялта-Одеса». У зворотний бік він їде ввечері того ж дня.
Талончик на п'ятьох і заборона на користування мобільним
Серед незручностей для пасажирів – необхідність йти на КПП з багажем. Ще два тижні тому, за словами пасажирів, з автобусів можна було не виходити.
«Коли ми минулого разу їхали, паспорти й речі перевіряли прямо в автобусі. Заходив прикордонник, збирав паспорти. Потім ми чекали, коли їх повернуть, та їхали», – розповідає жінка з дитиною.
На перевірку паспортів у російських прикордонників йде в середньому півтори години. Ще мінімум годину документи перевіряє українська сторона. Загалом проходження кордону, з урахуванням очікування і самих доглядових процедур, може зайняти до чотирьох-п'яти годин. Причому на кожному КПП свої правила. З української сторони в пункті пропуску «Каланчак» до паспортного контролю пропускають по п'ять осіб – очільнику групи дають талончик з відповідною відміткою. Тут не можна палити, зате не сварять, якщо відповіси на телефонний дзвінок.
На російському КПП під «Чонгаром» забороняють говорити мобільним, вимагаючи закінчити розпочату розмову, і також просять загасити сигарету. На в'їзді до Криму російські прикордонники перевіряють особисті речі, а пасажирів з великими сумками і валізами просять пройти перевірку через сканер.
«Все, як було раніше на переправі. З боку порту «Крим» проходили українську митницю, переправлялися, і в порту «Кавказ», проходили російську. Тепер це все перемістилося сюди», – розповіла одна з пасажирок.
Тим, хто в'їжджає до Криму з боку материкової України, потрібно пам'ятати про міграційні картки. Заповнювати їх доводиться навіть тим, хто, наприклад, одружений з кримчанами, але не має кримської прописки. Свідоцтво про шлюб для російських прикордонників – не аргумент. «Міграційні» пасажирам видають водії. Тим, хто боїться зіпсувати, краще відразу просити дві.
У самого водія краще відразу взяти і номер телефону – згодиться на зворотному шляху, та й родичам або друзям не завадить. Контактами перевізника можна поділитися і в соцмережах, де люди активно координуються для поїздок у Крим і назад.
Квитки до Криму на «материку» не продають, бо автобуси туди не їдуть
Розраховувати взяти квиток у касах, наприклад, херсонського автовокзалу, не варто. Офіційно транспортного сполучення з півостровом немає, і квитки в цьому напрямку не продаються. Деяких касирів такі питання пасажирів навіть нервують.
«До Криму квитки не продаємо. Автобуси туди не йдуть!», – досить різко відповідає касир на запитання чергового пасажира про те, як дістатися на півострів.
Автобуси на пункті пропуску «Чонгар», 2 січня 2015 року
І все ж таки деякі співробітники автовокзалу (кому як пощастить) зрозуміють становище і навіть «згадають», що після десятої вечора має йти автобус «на Крим», але домовлятися потрібно з водієм.
До того часу, як майже заповнений пасажирами «Неоплан» підійде до платформи, в Херсоні його вже чекають з десяток людей, яким треба потрапити до Сімферополя. І кожен, побоюючись, що місця в автобусі йому не вистачить, норовить просунути водієві озвучені ним 200 гривень за поїздку, і тут же застрибнути в салон, зручно вмостившись на вільному місці. Деяким, щоправда, доводиться трохи постояти до Каховки, або ж Новоолексіївки, в очікуванні, коли вийде пасажир з квитком, купленим в Одесі. У той же час, безсонна ніч і перехід на кордоні людей вже не лякають.