Юрій Александров
1 липня 2014 року набув чинності Федеральний закон Російської Федерації №124-ФЗ від 05.05.2014 року, яким передбачено, що всі юридичні особи, які мали відповідно до установчих документів місце перебування на території «Республіки Крим» або території «міста федерального значення Севастополь», мають привести свої установчі документи у відповідність до законодавства Російської Федерації і звернутися з заявою про внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру юридичних осіб у термін до 1 січня 2015 року.
19 червня 2014 року Священним синодом Української православної церкви був ухвалений статут Сімферопольської та Кримської єпархій в новій редакції.
А вже 3 липня 2014 року на адресу патріарха Московського Кирила надіслали рапорт із проханням про сприяння у перереєстрації Статуту єпархії в Міністерстві юстиції Росії. Після вивчення тексту статуту Юридичною службою Московської патріархії в нього були внесені деякі зміни і доповнення.
Фактично кримські єпархії УПЦ «з благословення згори» зрадили Україну та перереєстрували свої статути відповідно до законів окупанта
Фактично кримські єпархії УПЦ «з благословення згори» зрадили Україну та перереєстрували свої статути відповідно до законів окупанта.
З нового статуту Кримської, Джанкойської та Керченської єпархій можна зрозуміти, що вся їхня власність відтепер належить Російській православній церкві.
Стаття друга розділу першого нового статуту говорить: «Єпархія є канонічним підрозділом Української православної церкви і входить до її ієрархічної структури. Українська православна церква не має прав юридичної особи, є самокерованою частиною релігійної організації Російської православної церкви (інше офіційне найменування – Московський патріархат), іменованої надалі тексті цього Статуту – «Російська православна церква») з правами широкої автономії. Українська православна церква здійснює свої повноваження щодо єпархії через Священний синод Української православної церкви і зареєстрований на території України релігійний адміністративний центр Київська митрополія Української православної церкви (далі – «Київська митрополія») в особі митрополита Київського і всієї України (Місцеблюстителя)», що сухою юридичною мовою означає, що Кримські єпархії навіть після російської окупації залишаються частиною Московського патріархату в Україні, тобто Української православної церкви з правами широкої автономії. Але вже стаття третя свідчить, що єпархія здійснює свою діяльність в юрисдикції Російської православної церкви...
Новий статут кримських єпархій значно розширює вплив Московського патріарху в контролі та управлінні єпархією. Він має право «вето» на рівні зі Священним синодом УПЦ МП. У своїй діяльності єпархіальний архієрей у першу чергу підзвітний безпосередньо Московському патріарху.
Відтепер усі зразки бланків, штампів, печаток затверджує не тільки митрополит Київський і всієї України, але й письмово узгоджує особисто патріарх Московський і всієї Русі. Також особисто патріарх Московський затверджує статут єпархії зі змінами.
У новому статуті Українська православна церква Московського патріархату фактично визнала окупацію Криму законною
Згідно зі статутом місцем розташування постійно діючого виконавчого органу єпархій стала Республіка Крим, як новий суб'єкт Російської Федерації. Цим положенням в новому статуті Українська православна церква Московського патріархату фактично визнала окупацію Криму законною.
Єпархіальний архієрей обирається Священним синодом УПЦ МП, але тільки після отримання кандидатом письмового благословення від патріарха Московського.
Також патріарх отримав право «вето» поряд зі Священним Синодом УПЦ на рішення Єпархіальних зборів. Також патріарх відтепер має право «останнього слова» у кадрові рішеннях кримських єпархій.
Стаття 22 статуту свідчить, що у своїй діяльності єпархіальний архієрей підзвітний безпосередньо патріарху Московському і всієї Русі.
Єпархія відраховує фінансові кошти безпосередньо в Московську патріархію РПЦ відповідно до норм, встановлених Священним синодом РПЦ.
Оголошуючи майно єпархій своєю власністю РПЦ стає в один ряд з Російською Федерацією як злодійською і рейдерською структурою, яка незаконно анексувала чуже майно, фактично – захопила
І, напевно, найцікавіше в новому статуті те, що майно належне єпархії відтепер належить Російській православній церкві. А порядок володіння, користування і розпорядження майном встановлює Священний синод РПЦ. Єпархія здійснює володіння, користування і розпорядження майном лише на основі підзвітності патріарху Московському.
Відтепер єпархія не вправі здійснювати операції розпорядження належного їй майна.
Оголошуючи майно єпархій своєю власністю РПЦ стає в один ряд з Російською Федерацією як злодійською і рейдерською структурою, яка незаконно анексувала чуже майно, фактично – захопила.
Тепер кримські єпархії можуть бути не тільки ліквідовані за рішенням Священного синоду УПЦ МП, але і за рішенням суду в порядку передбаченому законодавством Російської Федерації. А це означає, що РПЦ готує плацдарм для повного підпорядкування собі кримських єпархій Української православної церкви.
Чи вистачить у влади мужності та політичної мудрості дати реальну оцінку діям сепаратистів у рясах?
Фактично члени Синоду так званої Української православної церкви Московського патріархату стали співучасниками злочину – сепаратизму і злодійства, пособниками ворогові, країні-агресору. Саме Синод УПЦ благословив правлячим архієреям кримських єпархій перереєструвати статути. Це означає, що Генпрокуратура, Служба безпеки України та Міністерство юстиції мають дати правову оцінку діяльності Московського патріархату та членів Священного синоду УПЦ МП.
Авантюру з перереєстрацією статутів кримських єпархій провернув митрополит Антоній (Паканич) із благословення особисто патріарха Московського Кирила. Саме митрополит Антоній переконав предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія винести на засідання Синоду це питання.
Московський патріархат в Україні зарекомендував себе як «п'ята колона». Чи вистачить у влади мужності та політичної мудрості дати реальну оцінку діям сепаратистів у рясах?
Юрій Александров, релігійний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції