Анексія Криму зробила погану послугу російському туризмові – експерт

Британський аналітичний центр ForwardKeys, що відслідковує зміни на світовому туристичному ринку, опублікував доповідь під заголовком «Анексія Криму окреслила крах російського туризму», до річниці цієї події. У доповіді, як зрозуміло з її назви, аналізуються катастрофічні тенденції на ринку російського «виїзного туризму» в період з березня 2014 року по лютий 2015-го.

Аналітичний центр ForwardKeys щодня досліджує близько 70 мільйонів туристичних бронювань, його послугами користуються турагенти усього світу. Доповідь, опублікована 18 березня, присвячена стану російської туріндустрії, яка виявилася заручником російської зовнішньої політики. У документі наголошується, що анексія Криму стала каталізатором краху російського виїзного туризму, і що стагнація галузі, яка почалася навесні минулого року, посилилася цього року. Моніторинг російських зарубіжних туристичних бронювань з лютого по квітень 2015 року показав зниження на 35 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Улітку минулого року збанкрутували 14 великих російських туристичних компаній. Різкий спад попиту на поїздки за кордон британські аналітики пояснюють політичною ізоляцією Росії у зв'язку із західними санкціями, падінням курсу рубля і загальним зниженням рівня життя.

Особливо постраждали російські турпотоки до Північної Європи (-50,1 відсотка), до Північно-Східної Азії (-32,2 відсотка), до Західної Європи (-27,5 відсотків) і Південно-Східної Азії (-24,7 відсотка). Значно знизилося відвідування російськими туристами європейських столиць: Риму (-35,2 відсотка), Лондона (-34,3 відсотка), Парижа (-37 відсотків). Єдиною країною, що не постраждала від кризи російської туріндустрії, залишилася Туреччина, де в перші місяці цього року відзначається збільшення турпотоку на 9,7 відсотка. Це виключення доповідь пояснює дешевизною турецького сервісу і відмовою Туреччини від підтримки західних санкцій проти Росії.

Також аналітики ForwardKeys під час моніторингу російської туристичної галузі зіткнулися з феноменом, який вже їх здивував: на тлі тотального колапсу російського турбізнесу минулого року спостерігався небачений раніше, грандіозний заїзд російських відпочивальників до Сімферополя. У порівнянні з 2013 роком, це зростання склало 178,5 відсотка. Тут, на думку авторів доповіді, існує помітна кореляція з анексією Криму. Вони пояснюють це «патріотичною ейфорією» і тим, що російська влада заохочує відпочинок у Криму.

Доповідь прогнозує подальший занепад російського виїзного, або зарубіжного, туризму. Моніторинг результатів раннього бронювання закордонних турів росіян за три місяці цього року показав, що на всіх головних напрямках спостерігається істотний спад, а щодо Франції, Італії, Іспанії, Німеччині він становить понад 40 відсотків у порівнянні з цим же періодом минулого року. Виконавчий директор аналітичного центру ForwardKeys Олівер Джагер зазначає, що крах російського туристичного ринку викликаний не тільки політичними та економічними, а й психологічними причинами:

– Якщо поглянути на динаміку попиту на турпоїздки з березня по травень 2014 року, то виявимо його різкий спад, до мінус 15 відсотків. Звичайно, це неабияк пов'язано з психологічними обставинами анексії і збройного конфлікту з сусідньою державою. Викликані цим стрес, почуття страху, фрустрація, відчуття невизначеності та соціальної нестабільності обернулися різким скороченням (на більш ніж 30 відсотків) числа охочих побачити Париж, Лондон чи Рим. Зараз основний вплив на спад турпоїздок за кордон роблять економічні та політичні причини, але з березня по червень минулого року психологічні причини домінували.

– У своїй доповіді Ви нічого не пишете про вплив на крах російського виїзного туризму потужної офіційної пропаганди, яка культивує ненависть до Заходу і створює в Росії атмосферу оточеної фортеці...

– Наш аналітичний центр знаходиться за межами Росії, тому нам важко займатися моніторингом цього фактора, який, звичайно ж, відіграв свою роль у зниженні попиту, насамперед за західноєвропейським і американським напрямками. Країни, які відчувалися російськими туристами як «ворожі», звісно, постраждали більше за інших. З іншого боку, ми зафіксували інший цікавий тренд – повальний, масовий, якийсь «ненормальний» наплив російських туристів до Сімферополя.

– Чим Ви пояснюєте це масове паломництво туристів до столиці Криму влітку минулого року, що збільшило турпотік на небувалу величину в порівнянні з 2013 роком – на 178,5 відсотків?

– Думаю, що однією з причин було те, що відмова від закордонного туризму компенсувався внутрішнім. Крім того, кримський напрямок став пріоритетним на тлі ейфорії, викликаної анексією Криму. Ці стимули спрацювали і призвели до певного успіху. Ми зафіксували значне збільшення авіарейсів до Сімферополя і небувалий сплеск бронювання авіаквитків на цьому напрямку. При цьому ми не впевнені, що цей грандіозний попит був повністю задоволений. Величезну роль у цьому паломництві до Криму зіграла спеціальна урядова програма заохочення населення проводити відпустку в Криму.

– Хвиля банкрутств накрила російську туріндустрию. У січні цього року 165 фірм були виключені з федерального реєстру туроператорів. Практично це крах російського туристичного ринку. Причому, почалося це ще до анексії Криму. Як ви це пояснюєте?

– Схоже, на це вплинули економічні труднощі. Позначилися рецесія, західні санкції, падіння рубля, політична ізоляція Росії. Катастрофічно впав попит на відпочинок за кордоном. Багато російських турфірм стали нерентабельні. Це, звичайно, серйозний удар по російській економіці і якості життя. Дуже багато росіян не можуть собі дозволити поїздки за кордон.

– Чи можна в цій ситуації передбачити майбутнє російського туристичного ринку?

– На жаль, у майбутньому російська туріндустрія залишиться заручницею нинішньої економічної ситуації. Спад зарубіжного турпотоку в Росії особливо різко посилився в листопаді минулого року. Причини цього головним чином кореняться в значному погіршенні стану економіки. Перші місяці цього року не показують жодних ознак одужання. Дивлячись на показники раннього бронювання турів та авіаквитків в березні, квітні і травні цього року і порівнюючи їх з показниками минулого і позаминулого років, ми вкотре переконуємося в подальшому погіршенні ситуації в російській тургалузі. Попит на закордонний туризм впав у Росії на 43 відсотки. Ми абсолютно переконані, що крах тільки набирає обертів.

– Але ж, крім російського виїзного туризму, існує іноземний, в'їзний туризм до Росії, який свого часу процвітав. Що з ним відбувається?

– Він також в значній кризі. Це падіння важко повністю оцінити, але за останні два тижні турпотік до Росії впав в діапазоні 8-10 відсотків. Це не має нічого спільного з причинами краху російського зарубіжного туризму, тут основну роль відіграють психологічні причини, викликані зміненим образом Росії за кордоном у зв'язку з її агресивною зовнішньою політикою. До речі, обсяг ділових поїздок до Росії зберігся на колишньому рівні і перевищує обсяг туристичних. Найважливішими стимулами західного туризму до Росії залишаються чисто емоційне бажання або інтерес до культури. Спад поїздок пояснюється передусім політичними суперечками між Заходом і Росією, що виникли у зв'язку зі збройним конфліктом в Україні. Іншими словами, вся справа в репутації цього напрямку.

– Яку пораду Ви б дали російській владі для поліпшення ситуації в туристичному бізнесі, якби у Вас була така можливість?

– Все залежить від того, під яким кутом поглянути на ситуацію. До неї можна підійти з економічної і з геополітичної точок зору. Мої поради були б прості й очевидні. Економічний підхід вимагає наведення порядку на фінансовому ринку та поліпшення якості життя, щоб поїздки за кордон перестали бути настільки обтяжливими для більшості населення, як зараз. Геополітичний підхід ще очевидніший: добросусідські відносини зі світовим співтовариством повинні стати нормою у зовнішній політиці. Анексія Криму зробила погану послугу російському туризмові. Всі на Заході вітали б російських туристів у своїх країнах. Міжнародний туризм – взаємовигідний бізнес. Ніхто не хоче краху російської туріндустрії.

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода