Відомий у Росії блогер Олег Кашин нещодавно заявив, що Російська Федерація хоч і анексувала Крим, але при цьому «відновила історичну справедливість», оскільки його покоління «всі ці роки мріяло про приєднання Криму до Росії». Ця його заява викликала багато галасу серед жителів Росії, які чомусь вважали, що Кашин, який останнім часом жив у Європі і критикував російську владу, мав би говорити інакше. А знаєте, мені сподобалось. Слова Кашина допомогли зрозуміти, що коїться в голові у наших сусідів, коли вони говорять про Крим.
Розумієте, виходить, що жителі Росії колись у дитинстві мріяли поїхати засмагати на золотистих пляжах Кримського півострова, але мріям їхнім через бідність так і не судилося здійснитись. Це, напевно, серйозна травма – лежати під колючою ковдрою де-небудь у Коломні і, заплющивши очі, уявляти себе на палубі білосніжного пароплава, який причалює до набережної Ялти. А зранку їхати на все літо до бабусі в Апраксіне, де й річки навіть немає, а є лише одні огірки та вередлива коза Анютка.
У Росії виросло покоління людей, для яких синє море і чайки над хвилею – це обов'язково Крим, на який вони, без сумніву, заслуговують
В результаті в Росії виросло покоління людей, для яких синє море і чайки над хвилею – це обов'язково Крим, на який вони, без сумніву, заслуговують. Але через якусь безглузду помилку долі мрія дитинства дісталася не їм, а українцям, яких, як відомо, і в природі немає.
І тут важливо пам'ятати, що в Росії дуже популярною є версія, що правди немає взагалі, а є лише багато різних точок зору. У такому ключі анексія Криму, з точки зору світової спільноти, безперечно, є анексією. А от з точки зору людей, змучених огірками в Апраксіному, це найвища справедливість.
І це, мабуть, головна проблема: росіяни досі не зрозуміли, що анексія Криму з подальшою його окупацією – це військовий злочин, за який розплачуватиметься кожен житель Росії.
І я заразкажу не про санкції, не про погіршення загального рівня життя, не про зменшення купівельної спроможності окремо взятих росіян, тому що погіршення в цій країні відбуваються поступово і завжди, і народ звикає до них із народження.
Жителям Росії потрібні індивідуальні переживання, пов'язані з Кримом. Лише так вони проведуть паралелі між анексією та санкціями, злочином і покаранням
Я вважаю, що росіянам потрібен струс. Їм необхідне сильне душевне переживання. Вибух емоцій, який, як катарсис, очистить їхній затуманений погляд на події. Іншими словами, жителям Росії потрібні індивідуальні переживання, пов'язані з Кримом. Лише так вони проведуть паралелі між анексією та санкціями, злочином і покаранням.
Я знаю, що треба зробити. Необхідно змусити їх відпочивати в Криму.
Я вірю, що цей досвід буде незабутнім. Тільки людина, яка пройшла всі кола пекла, може говорити «Крим наш». Щоправда, вимовлятися це буде з найсильнішим надривом.
Я хочу, – ні, я наполягаю: шановні російські чиновники, ви ж все одно ні в гріш людей не ставите, то змусьте їх відпочивати в Криму. Це можна провести наказами на підприємствах, якимись законодавчими актами, які зобов'язують громадян Росії проводити не менше 15 днів з належної їм відпустки на території Кримського півострова.
Все, що «не створювала 23 роки Україна», в Криму примудрилися вбити за рік з гаком
Взагалі, знаєте, це дуже хвилююча картина, якщо задуматись: ось приїжджають жителі Росії на (як вони думають) російську територію... Ну як приїжджають... Намагаються. Тому що на Керченській переправі треба пару днів пожити на накопичувальному майданчику.
І тут є реальна небезпека, що наш турист зірветься і піде, вильнувши хвостом, в глибину – іншими словами, плюне, розвернеться і поїде в Анапу або Голубицьку, благо, від переправи до них рукою подати.
Але давайте сподіватися, що нам зустрілися справжні патріоти, ладні заради Криму потерпіти в черзі дні два-три. Отже, росіяни приїжджають до Криму – як їм здається, на російську територію. І першим у них зникне зв'язок. Тому що за рік «російського» періоду Криму, тамтешні майстри примудрилися зламати і розікрасти засоби зв'язку як мінімум трьох українських операторів, і при цьому так і не змогли налагодити роботу мобільного зв'язку навіть всередині півострова.
Відразу після зв'язку кудись зникають дороги: все, що «не створювала 23 роки Україна», в Криму примудрилися вбити за рік з гаком, і тепер автомобілісти пересуваються зигзагами, періодично виїжджаючи на зустрічну.
Сімферополь, 10 червня 2015 року
Дуже, дуже хочу подивитись на вираз обличчя російського туриста, коли він підійде до банкомату, щоб зняти готівку. Тому що не дають банкомати в Криму грошей. І цю проблему вже рік як не можуть розв'язати, тому що, ну серйозно: кому з російських банків захочеться європейських санкцій?
Отже, якщо наш турист зовсім без грошей, він вирушає до найближчого відділення поштамту і, природно, відбиває телеграму: «Я в Криму. Вийшли грошей». Зовсім як його предки років п'ятдесят-сто тому. Тут ми його і залишимо, тому що йдеться про «Пошту Росії», а значить найближчі два-три дні турист проведе в чергах, намагаючись проштовхатися до каси, але не зможе, тому що пенсіонерам уже п'ятий день видають пенсії, і в чергу треба було записуватися ще вчора.
Турист купить у крамниці пляшку «Коктебеля», піде з ним на місячну набережну і буде негайно схоплений самообороною, якій що Коломна, що Кострома – без різниці
Якщо ж наш турист запасливий і гроші в нього є, він оселиться в готелі, одразу ж побіжить на пляж, але не потрапить на нього, оскільки пляж передали сусідньому санаторію, і тепер, за новим кримським законом, туди вхід заборонений. Увечері бідолаха вирушить на пошуки шашликів на відкритій терасі, але не знайде і їх, тому що нова влада не дозволила працювати місцевому кримськотатарському ресторану, і він давно зачинений.
Не звиклий зневірятися, турист купить у крамниці пляшку «Коктебеля», піде з ним на місячну набережну і буде негайно схоплений самообороною, якій що Коломна, що Кострома – без різниці, і взагалі, може, ти з Херсона і шпигун.
Люди в масках на автостанції в Сімферополі, 2014 рік
В ідеалі, туриста необхідно зобов'язати відвідати автопробіг, хресну ходу, виступ жінок у кокошниках і козачі ігрища. Це необхідно, щоб розділити з місцевими жителями атмосферу загального свята, яке не вщухає на півострові ось уже рік.
День відродження реабілітованих народів у Сімферополі, 21 квітня 2015 року
Між автопробігом і жінками в кокошниках має бути період вимкнення води та електрики, під час яких турист поїде з нудьги до Старого Криму, дорогою проб'є колесо і буде довго, з характерним оканням, доводити інспекторам ДІБДР, що не має стосунку до екстремістів і «Правого сектору».
Від переживань у нього відкриється виразка, від якої він не зможе купити ліки, бо в Криму закрились багато нічних аптек. Вранці наш відпочивальник вирушить на пошуки свіжого козячого молока, але не знайде його, оскільки місцевий ринок вже два місяці як розібрали на друзки, бо ж він працював не за законами Російської Федерації.
І от саме тоді, коли щось усередині туриста сором'язливо скаже «вистачить», – я б дуже хотіла нагадати йому, що до кінця відпустки ще цілих дванадцять днів, усі вони оплачені, і назад дороги немає.
Зауважте: я розповідаю найменш жалісливу версію цієї історії, тому що з цим туристом до Криму могли потрапити старі, жінки, діти і маленькі пухнасті кошенята.
Пізнавши кримської гостинності, патріот на будь-який «Крим наш» відповість здавленим плачем
Але як би там не було, я впевнена, що повернувшись до своєї доброзичливої Коломни, пізнавши кримської гостинності, патріот на будь-який «Крим наш» відповість здавленим плачем. І надалі на нього трохи менше діятимуть і телевізор, і радіо, і розповіді «очевидців».
Скажете, я жорстока до жителів Росії? А ось і ні. Хочу нагадати, що минулого разу, коли все почалось із анексії чужої території, закінчилось усе якраз тим, що жителі Німеччини мали ось цими руками перепоховати сотні трупів із братських могил, у яких перебували учасники «Маршів смерті».
Є історичні фото, відзняті в післявоєнній Німеччині: жінки в шовкових сукнях і чоловіки в костюмах носять тіла людей, убитих їхніми співгромадянами. Там були звичайні міщани, які особисто нічого такого не захоплювали. Але брати участь у перепохованні жертв масових убивств їм все-таки довелось. Тому що вони жили в країні-агресорі і розділили провину цієї країни між собою.
Здається, росіяни так нічого і не зрозуміли, – а щоб зрозуміти, їм потрібно відчути окупацію на власній шкурі
Тому ні, я не жорстока до жителів Росії. Я пропоную їм не розриті могили, а всього лише кілька днів на півострові, який окупувала їхня країна. Я хочу, щоб у цьому брав участь кожен. Тому що, здається, росіяни так нічого і не зрозуміли, – а щоб зрозуміти, їм потрібно відчути окупацію на власній шкурі. Можливо, це було б найбільш делікатним рішенням і для них, і для нас.
Можливо, усвідомивши масштаби скоєного, жителі Росії зрозуміють, нарешті, що за злочином обов'язково йде покарання. І, як знати, може саме Крим покладе початок дорослішанню Росії.
Тому, будь ласка, шановні російські чиновники, змусьте росіян відпочивати в Криму. Тільки щоб усі – від малого до великого. А інакше, який у всьому цьому сакральний сенс?
Леся Приморська, кримчанка
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції