За рік під російською окупацією Крим перетворився на зону безправ‘я і терору проти всіх незгодних із діями Кремля. Українська влада демонструє нерозуміння ситуації та безпорадність у пошуках шляхів повернення окупованої території. Київ подекуди навіть погіршує ситуацію для своїх громадян, які мають виїжджати з півострова. Про це йшлось у дискусії «Крим: спогади, реалії та візії», що відбулася за участі західних дипломатів в українській столиці.
Лейтмотивом дискусії стали порівняння радянської анексії країн Балтії 1940-го року із захопленням Криму 2015-го. Про це говорила Посол Латвії в Україні Арґіта Даудзе. За її словами, саме історична пам‘ять про півстоліття в радянській неволі спонукала дипломатів Латвії та Литви поїхати до Криму на початку березня минулого року, щойно там з‘явилися «зелені чоловічки».
Треба міняти свідомість європейців, їхнє сприйняття того, що нині творить Росія на українській територіїПятрас Вайтієкунас
Тоді саме завдяки звітам послів Євросоюз отримав не спотворену російським агітпропом інформацію з місця подій, нагадав лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Представник Литви, колишній Посол цієї держави Пятрас Вайтієкунас тими днями також був у Криму. Проте більше говорив не про свої враження від процесу окупації півострова, а про те, як зарадити. Він наголосив: окрім політичної підтримки Захід має допомогти Україні зброєю. І головне – треба міняти свідомість європейців, їхнє сприйняття того, що нині творить Росія на українській території. «Путіна треба зупинити в Україні», – зазначив відставний литовський дипломат.
Ольга Скрипник
У Криму більше немає правових механізмів для захисту громадян, а влада порушує власні закони на свій розсуд. Російське право діє лише в своїй каральній іпостасі, а міжнародне не функціонує. У цій ситуації вкрай важлива позиція України, до якої прямують утікачі, наголосила заступник керівника Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник.
«Зрозуміло, що треба впорядкувати ситуацію на адміністративному кордоні. Але поки що він створив тільки проблеми. Передусім, це громадяни України, які слідують із дітьми…Блокада не має погіршувати ситуацію українських громадян і не має перешкоджати їхній евакуації», – сказала Ольга Скрипник, звертаючись до голови Державної служби з питань АРК і Севастополя.
Аслан Омер Киримли
Оскільки голова нещодавно створеного відомства Аслан Омер Киримли був єдиним представником української влади, всі критичні стріли мимоволі летіли у нього. Він пояснив: робота відомства поки що паралізована. Уряд не дуже квапиться створити правові підстави для роботи цього відомства. Досі не має положення – засадничого документу, що регулює його діяльність. А над проектом стратегії повернення Криму, розробленим Меджлісом, аналітики РНБО досі чаклують: і свого варіанту не видали, і кримськотатарський не погоджуються прийняти. Тож заява вищих посадових осіб України «Крим – це Україна» поступово перетворюється на непідкріплену конкретними діями мантру.
Треба посилювати міжнародний тиск на Росію для того, щоб домогтися повернення Криму Україні
Згадується кримська тема на міжнародних переговорах за участі українських дипломатів. Рефат Чубаров із гіркотою нагадав: Україна не змогла (не захотіла) домогтися включення кримського питання до Мінських угод. «Без питання про Крим Мінська-2 не повинно було бути!» – зауважив лідер Меджлісу.
«Що робити?» і «хто винен?». Ці традиційні російські питання литовський дипломат Пятрас Вайтієкунас озвучив англійською. Щодо винного в анексії Криму всі учасники дискусії були одностайні і прямо називали прізвище чинного президента Росії. План дій щодо повернення півострова мають створити експерти та політики в тиші своїх кабінетів. Але присутніх об‘єднала думка: треба посилювати міжнародний тиск на Росію для того, щоб домогтися повернення Криму Україні. А допомагатимуть у цьому лише за умови, якщо в Києві нарешті сформулюють своє бачення проблеми.