«Правды вообще не бывает, – снова улыбнулась баронесса.
– Правда – это то, что в данный момент считается правдой».
Григорий Горин, «Тот самый Мюнхгаузен»
Російський омбудсмен Елла Памфілова заговорила після тривалої паузи. Про справи, що безпосередньо пов‘язані з Україною.
Від неї тривалий час чекали фахової оцінки стану з дотриманням прав людини в Криму. Приводів вистачало: кримінальні справи за подіями, коли Крим був не тільки де-юре, але й де-факто українським, переслідування кримськотатарських активістів, заборона ФСБ та «няшної» прокуратури на в‘їзд до Криму лідерам кримських татар, справа Олександра Костенка, обшуки в медресе та рейдерське захоплення будівлі Меджлісу в Сімферополі.
Після окупації Криму й оголошення його «територією Росії» українські правозахисники були готові звертатися до російського уповноваженого з прав людини в особливо кричущих випадках. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська першою звернулася до російської колеги. Йшлося про сприяння в‘язням кримських виправних колоній та слідчих ізоляторів у переїзді на материк для подальшого відбування покарання. Проте, Памфілова – ні пари з вуст.
Коли набули розголосу тортури щодо майданівця Костенка у сімферопольському СІЗО, від Памфілової до Криму примчав посланець. І від нього – жодних заперечень проти тортур, слів осуду чи ініціативи щодо розслідування знущань над громадянином України
Коли набули розголосу тортури щодо майданівця Костенка у сімферопольському СІЗО, від Памфілової до Криму примчав посланець. І від нього – жодних заперечень проти тортур, слів осуду чи ініціативи щодо розслідування знущань над громадянином України. Згодом стало відомо, що Костенка у присутності представника омбудсмена Росії змушували відмовитися від захисту своїх прав. У справі Сенцова і Кольченка головна російська «правозахисниця»також зберігала спокій. Мовляв, усе законно. Тим більш несподіваним і оглушливим видався її голос у медіа-просторі. А заговорити омбудсмена Росії змусила її землячка Марія Гайдар, яка залишила на батьківщині свій фонд «Соціальний запит» і вирушила до Одеси допомагати Михеїлові Саакашвілі у керівництві найбільшою областю України. Памфілова закликала позбавити фонд Марії Гайдар державного гранту. Показово, що фонд спеціалізувався на захисті прав росіян.
Саме поняття «омбудсмен» для українців асоціюється зі скасуванням заборон і обмежень, із захистом прав громадянина у протистоянні з державою чи великими корпораціями. В Росії в уповноваженого з прав людини інші завдання. Один з ветеранів правозахисного руху Росії Лев Пономарьов в інтерв‘ю Крим.Реалії стверджував, що Памфілова – оптимальний посередник між владою і правозахисниками. А от захисник Олександра Костенка адвокат Дмітрій Сотников вважає, що Памфілова демонструє здатність нічого не робити. Якби ж то… Догоджати владі й таврувати її опонентів не кожен омбудсмен спроможеться. Пані Памфілова може.
Ця історія з перерваним мовчанням головного державного правозахисника Росії нагадала про те, що на схід від Хутора-Михайлівського – задзеркалля. Там речі, слова і явища мають геть інші значення, аніж звичні для українців. Ми не такі, як вони. І слава Богу…
Анвар Деркач, журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції