Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Сімферополь – 16 вересня 2015 року на пленарному засіданні «держради» Криму «голова республіки» Сергій Аксьонов виступив зі звітом про роботу «уряду» за період з березня 2014 до вересня 2015 року. Синхронно у всіх ЗМІ Криму в цей же день завершилися цикли хвалебних публікацій на адресу «радміну» під загальним девізом «Робота на результат». Незважаючи на те, що у звіті не було ні грама самокритики або аналізу недоліків, і був він насправді просто одою окупаційній владі, «голова» Криму, насамперед, послався на зовнішніх ворогів. Вже у другому абзаці тексту, який він читав, говориться: «Це був складний період, коли півострів розвивався в умовах безпрецедентного тиску з боку зовнішніх сил. Водна і транспортна блокада, західні санкції, фактичне руйнування фінансової системи – все це, на думку ворогів Росії і Криму, мало спричинити колапс економіки та соціальної сфери, але ці плани провалилися. Наша республіка не тільки впоралася із зовнішніми і внутрішніми викликами, але й стала на шлях сталого розвитку. Росія дала Криму нове життя!».
Немає сумніву – Росія втягнула Крим у «нове життя», але питання в тому, яка вона? Сергій Аксьонов не намагався відповісти на це питання, він просто оздоблював усе райдужними фарбами. У тих же місцях, де згадування недоліків не можна було обійти, як наприклад, питання про повну дезорганізацію кримської системи охорони здоров'я, Аксьонов викручувався словами про те, що «недоліки не повинні затуляти від нас величезні позитивні зміни». Які ж вони?
Чи є «досягнення» насправді досягненнями?
Перш за все, Сергій Аксьонов поставив собі в заслугу масштаби тієї роботи, яку окупаційний «уряд» і «держрада» провели у зв'язку з анексією: ухвалена нова «конституція», проведені вибори, сформовані «органи влади», кримчани отримали російські паспорти, «держрада» ухвалила більше 400 нормативних правових актів, зокрема 217 законів, видано більше 5000 актів «ради міністрів» і «голови», зокрема 1 429 указів і розпоряджень, понад 3 600 постанов і розпоряджень.
Тобто, якби не анексія, то всієї цієї гігантської роботи органам влади і не треба було б вести, залишалося б працювати тільки на розвиток. Насправді півтора роки «уряд» і «держрада» працювали на забезпечення себе новими законами, ганяли кримчан чергами для обміну різних документів, влаштовували шок з обміном грошей, зникненням одних банків і приходом інших, «вбивали» одних операторів телефонного зв'язку і вводили інших. При цьому все це не покращувало життя, а погіршувало його – система банківських платежів досі «інвалідна», міжнародні платіжні системи не працюють, якість зв'язку погіршилася в рази, транспорт, курорт, система забезпечення товарами насилу можуть впоратися з кризою. Це не досягнення, а державний злочин, і за порушення територіальної цілісності України і супутні їй події, колабораціоністам ще належить відповідати.
Аксьонов похвалився тим, що розроблена Федеральна цільова програма розвитку Криму, «проте надходження грошей поки затримується з різних причин»
Що ж стосується розвитку, то Сергій Аксьонов похвалився тим, що розроблена Федеральна цільова програма розвитку Криму, «проте надходження грошей поки затримується з різних причин». Уп-с-с!
Далі Аксьонов похвалив себе за те, що нова влада в бюджет Криму стала «здирати» набагато більше податків, ніж при Україні. Доходи консолідованого бюджету, повідомив він, за 2014 склали близько 143 мільярди рублів. Це майже в 4 рази більше, ніж в 2013-му. Це тому, що податки на бізнес, як уже зазначали в союзі підприємців Криму, в 4 рази більші, ніж в Україні. Сергій Аксьонов це фактично підтверджує: податку на прибуток надійшло майже 20 разів більше, податку на доходи фізичних осіб – в 1,6 рази, сума сплаченого акцизу збільшилася на 15%. Тим не менш, Сергій Аксьонов вкотре користується завищеними цифрами. У перекладі на доларове обчислення та ціни того часу 143 млрд рублів дорівнюють бюджету Криму 2013 року. Виходить, навіть при таких гігантських зусиллях бюджет не просунувся вперед. У той же час в 2014 році він на 80% дотувався з Москви, тобто власний внесок Криму в свій бюджет знизився більш, ніж в 2 рази.
У 2015 році ті ж тенденції тривають. Сергій Аксьонов каже: «Ростуть і планові показники за цей рік. До бюджету вже надійшло на третину більше коштів, ніж за аналогічний період минулого року». При цьому «голова» Криму нагадує, що «Крим залишається дотаційним регіоном і республіка має стати самодостатньою», але яким чином цього досягти, і чи реально це, у доповіді про це нічого не сказано.
У такому ж хвалебному дусі Сергій Аксьонов описує «досягнення» в економіці, соціальній сфері, освіті, медицині і так далі. Якщо вдається назвати цифру більше – це подається як заслуга собі, а якщо менше – це підступи ворогів. При тому, що «більше» – майже завжди завищено або хитро перераховано, щоб за великою цифрою дрібних рублів приховати справжній зміст цього показника.
Часом «голова» Криму використовує чисто шулерські методи обману
Часом «голова» Криму використовує чисто шулерські методи обману. Наприклад, у всіх ЗМІ Криму вже багато тижнів йде розмова про те, що хворі забезпечені не повним набором ліків, що в аптеках немає багатьох життєво необхідних препаратів, що система охорони здоров'я фактично паралізована трирівневою системою обслуговування, і навіть якщо і вдається насилу отримати медичну допомогу, то якість її низька, лікарі роздратовані, грубіянять, посилають з однієї лікарні в іншу.
Сергій Аксьонов визнає: «Однією з галузей соціальної сфери, що викликають найбільші нарікання громадян, є охорона здоров'я. Черги в поліклініках, незрозуміла і незручна талонна система, ускладненість доступу до вузьких спеціалістів – все це дратує людей і створює соціальну напругу. У той же час, наявні в галузі недоліки не повинні затуляти від нас величезні позитивні зміни. У лікарнях немає дефіциту ліків». Як же немає, якщо на відсутність препаратів тисячі скарг, і це дуже важливо! Далі він став сипати мільйонами і мільярдами, нібито витраченими на охорону здоров'я. Але, по-перше, ніхто не знає, чи так це, адже ніякого контролю та перевірок немає, по-друге, так чому все так погано і не покращується?
Наприклад, колектив 6-ї міської лікарні «посмів» винести на люди «сміття» – зарплата медперсоналу всього від 5 до 15 000 рублів, ліків не вистачає, якість обслуговування низька через організаційну плутанину. Але замість вживання заходів прокуратура притягнула до відповідальності... головлікаря лікарні.
Півтора року роботи уряду, маса «досягнень» – і тисячі недоліків, скарг, навіть страйків, розчарувань, звернень, протестів, прохань, листів Путіну
Також як «досягнення» Сергій Аксьонов наводить запаморочливі цифри: збудовано більше 70 кілометрів водопровідних мереж, завершено будівництво понад 100 кілометрів газопроводів, відремонтовано більше чотирьох десятків шкіл, 27 дитячих садків, 40 будинків культури, 12 об'єктів охорони здоров'я, 4 фельдшерсько-акушерські пункти. Про те, що все це об'єкти, що переходять ще з часу України, коли і була виконана основна частина роботи, «голова» Криму замовчує.
Замість депутатів – статисти і «кнопкодави»
Півтора року роботи уряду, маса «досягнень» – і тисячі недоліків, скарг, навіть страйків, розчарувань, звернень, протестів, прохань, листів Путіну і т.д. Здавалося, що такий складний період життя Криму і такий нікчемний «звіт» викличуть у парламенті гарячі дебати, послідує альтернативна критична співдоповідь, депутати будуть вказувати на причини недоліків, пропонувати варіанти рішень, шукати вихід. У всякому разі, так би було в залі Верховної Ради Автономної Республіки Крим при Україні.
Тим більше, що Сергій Аксьонов назвав в «звіті» свій уряд «найбільш відкритим в історії Криму», а раніше неодноразово говорив, що він «відкритий для критики і пропозицій».
Але не так було. Тепер не ті часи! Навіть ті депутати, які в минулі часи, як наприклад, Сергій Шувайников, влаштовували в залі багатогодинні дебати, часом продуктивні, часом порожні, зараз же – як у рот води набрали! Сергій Аксьонов скінчив читати «звіт» – ніякої співдоповіді профільної комісії, як це мало бути при звітах, не було. Спікер Володимир Константинов запитав, чи є питання. Питань теж не було. Тоді він підсумував: «Доповідь змістовна і ємна і питань не викликає». «За» проголосували 69 депутатів, тобто всі, присутні в залі. «Чудову» «роботу» «уряду» схвалили.
Далі сесія тривала так. Володимир Константинов монотонно читав з папірця назву того питання, черга якого підійшла на порядку денному, – а серед них були і «закони» в першому і другому читанні, і «нормативно-правові акти», і «постанови», – говорив «прошу голосувати , прошу підтримати!» – і табло мовчки показувало то 67, то 69 голосів. Сесія, на яку було винесено більше трьох десятків питань, закінчилася за якісь півтори години. Найгірший варіант радянського «одобрямсу». Відчувалося, що депутати в залі не можуть собі дозволити двох речей: по-перше, не те, що виступити з не санкціонованою критикою начальства, але навіть поставити питання для деталізації чого-небудь; по-друге, депутати сиділи в напрузі, боячись пропустити голосування і не встигнути натиснути на кнопку «за», оскільки ведеться повний контроль голосування і найменше непорозуміння, не те, що «проти», а навіть «утримався» або «не голосував», буде суворо покаране або з боку «спікера», або по партійній лінії.
Не можуть розслабитися і «міністри». Це здається нонсенсом: Сергій Аксьонов уже оголосив: «Всі, хто відстає, тобто не може впоратися з темпом, будуть змушені покинути ряди уряду». Але за що ж, якщо в «звіті» все так прекрасно: скрізь позитивна динаміка, недоліки тільки від ворогів, перспективи райдужні – скрізь будуть виділятися мільярди, і все поліпшується, все працює як годинник? Це якраз і свідчить, що Сергій Аксьонов усвідомлює: насправді ситуація в Криму гірше нікуди, і рано чи пізно доведеться шукати винних, – ось він і готується перекладати її на козлів відпущення. А «звіт» – так це картинка для показу лохам у телевізорі.
Ні про яку «відкритість» або «демократичність» в «уряді», «держраді», як і в «російському Криму» в цілому, і мови немає
Тобто ні про яку «відкритість» або «демократичність» в «уряді», «держраді», як і в «російському Криму» в цілому, і мови немає. Є «залізна партійна дисципліна», яка формується диктаторськими методами управління, які не терплять заперечень, які під загальні похвали «демократії» практикуються в усій Росії. І це зрозуміло – інакше влада за такої низької якості управління і такої величезної маси прорахунків та невдоволення людей не виживе. Потрібно тільки пригнічувати незгодних. І зал колишнього «парламенту» колишньої кримської автономії служить для цього прекрасним полігоном.
Дмитро Колос, політичний оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції