Юрій Матвійчук
Київ – Держава не повинна позбавляти виборчого права вимушених переселенців, адже з окупованих територій виїхала найбільш активна проукраїнська частина населення, переконує координатор правового напрямку волонтерської ініціативи «Восток-SOS» Олександра Дворецька. В ефірі Радіо Свобода Вона наголосила, що йдеться не тільки про внутрішньо переміщених осіб з Донбасу, а й з окупованого Криму.
Олександра Дворецька
– Загалом це близько мільйона осіб, які досягли виборчого віку і могли б проголосувати. Але якщо говорити про тих, хто дійсно буде це робити, хто справді прийде до виборчих органів ведення Державного реєстру виборців, подасть заяву та змінить виборчу адресу і піде на голосування, то, думаю, що мова йде про близько 10 відсотків від загальної кількості. Тобто реально це зроблять до 100 тисяч людей.
– Ви вважаєте, що такий механізм буде незручним для виборців, які прагнуть скористатися своїм правом голосу на місцевих виборах, якщо його запропонують законодавці?
– Ні, це механізм, який дійсно дозволяє відокремити тих, хто оформився як переселенець, але поїхав назад до окупованих територій, або вже не є членом територіальної громади – від тих, хто дійсно приїхав та інтегрується в життя на новому місці.
– Які шляхи вирішення цих проблем бачить, зокрема, Ваша волонтерська ініціатива?
– Ми долучилися до підтримки законопроекту 2501а-1 – цей проект передбачає зміну виборчої адреси і повідомчий характер, тобто виборець приходить за 15 днів до органів ведення реєстру, подає особисту заяву, отримує таке право і голосує у день виборів.
– Але ж ви щойно сказали, що таких людей буде лише 10%?
І з Донецька, і з Луганська, і з Криму виїхала найбільш активна, найбільш проукраїнська частина населення, яку позбавляти права голосу просто не можна, бо вони розчаровуються
– Так, але я вважаю, що це буде не через те, що вони політично не активні, а через те, що вони займаються вирішенням більш нагальних проблем, приміром, пошуком житла. Ми повинні надати людям право, адже голосування – це право, а не обов’язок. Тобто ми надамо право всім переселенцям, які хочуть це зробити, але повинні розуміти, що не дуже багато людей будуть витрачати на це час, бо вони вирішують більш нагальні питання зараз, аніж виборче право. Але ми розуміємо, що і з Донецька, і з Луганська, і з Криму виїхала найбільш активна, найбільш проукраїнська частина населення, яку позбавляти права голосу просто не можна, бо вони розчаровуються. Адже питання «коли буде повернено Крим?», здається, зараз не на часі, але яким чином інтегрувати тих кримчан, які звідти виїхали? Кажуть, що це тимчасово і не треба цього робити, бо вони не є членами територіальної громади.
– Як зрозуміти: інтегрувалася людина у нову місцеву громаду чи ні?
– Переселенець реєструється згідно із законом. Треба розуміти, що переселенці не порушують закон, вони просто отримують цей штамп не в паспорті, а на довідці внутрішньо переміщеної особи. Тим самим вони декларують, що живуть у цій громаді. Так само як людина, яка має штамп у паспорті міста Львова, Києва чи Дніпропетровська. Вона може теоретично жити в іншій громаді, але вона отримує право голосувати в цій місцевій громаді.
Для мене незрозуміло, як людина може жити в одному місці, але казати, що для неї немає тут територіальної громади
Переселенці користуються громадським транспортом, медичними послугами, платять податки, користуються реєстраційною службою цієї місцевої влади. Наприклад, я сама з Криму і живу в Києві вже півтора року, але не можна говорити, що моя територіальна громада є десь дуже далеко. Для мене незрозуміло, як людина може жити в одному місці, але казати, що для неї немає тут територіальної громади.
– Критики ідеї голосування переселенців на місцевих виборах говорять про те, що якщо таку можливість усе-таки їм надати, то це може призвести до нових типів масових фальсифікацій на виборах і до масового підкупу виборців. Чи справді існують такі загрози?
Переселенці не є самі по собі фактором фальсифікацій
– Я думаю, що наявність можливості фальсифікацій не може відміняти виборів, ми ж не скасовуємо вибори всюди, де можуть бути фальсифікації. І можливість фальсифікацій – це не питання переселенців. Це питання роботи правоохоронних органів, виборчих комісій, спостерігачів і таке інше. Переселенці не є самі по собі фактором фальсифікацій, це треба розрізняти.
Всі вважають, ніби переселенці обов’язково продадуть свій голос і обов’язково будуть голосувати за «поганих» кандидатів
Ті, хто кажуть, що привезуть велику кількість переселенців автобусами, думаю, вони погано розуміють, що таке перетин ліній розмежування, отримання перепустки, подання заяви, повернення назад, приїзд знову в день виборів. Дуже великі ризики для тих кандидатів, хто захоче купити таким чином голос. По-перше, це буде дуже дорого, по-друге, немає ніякої гарантії, що блокпости не будуть закриті в день виборів з міркувань безпеки, чи вдасться проїхати тощо. І друге, що мене дуже лякає: всі вважають, ніби переселенці обов’язково продадуть свій голос і обов’язково будуть голосувати за «поганих» кандидатів. Але переселенці як ніхто розуміють, що від чинної влади, від тих, хто ухвалює рішення залежить, чи будуть забезпечені їхні права.
Хоча насправді люди мають право голосувати за кого вони хочуть. І через те, за кого вони потенційно проголосують, не повинні бути позбавлені виборчого права.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода