Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Діти окупованих Донбасу і Криму пишуть листи Дідові Морозу. У Криму ініціативу проявило керівництво залізниці, запросивши дітей на вокзали. Мабуть, зі скасуванням залізничного сполучення з Україною, іншого застосування для вокзалів не знайшлось. Діти просять снігу в Криму та миру на Донбасі, і щоб батьки їх не лаяли за пустощі.
Треба сказати, що в короткій історії Новоросії традицію писати листи Дідові Морозу поклав призабутий діяч місцевого розливу Олег Царьов. Торік він просив Діда Мороза організувати зустріч і провести екскурсію своєю вотчиною: «Діти біженців з України як ніколи потребують дива». У письмовому пориві Царьов більше скидався на чеховського Ваньку Жукова, який писав на село дідусеві: «Милий дідусь, а коли у панів буде ялинка з гостинцями, візьми мені золочений горіх».
Прес-служба «Кримської залізниці» каже, що маленькі автори просять у Діда Мороза «найбільший у світі «Кіндер-сюрприз» і особистої зустрічі з Володимиром Путіним
Чуда тоді від Царьова діти так і не дочекались, тепер надія – на самого Володимира Путіна. Прес-служба «Кримської залізниці» на повному серйозі повідомила, що маленькі автори просять у Діда Мороза «найбільший у світі «Кіндер-сюрприз» і особистої зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним». Чому б не зустрітись? Відразу два в одному: і президент Володимир Путін, і найбільший «Кіндер-сюрприз». Справжнє новорічне диво!
На Донбасі листи Дідові Морозу приймають поштові відділення – тут оголосили конкурс на кращий дитячий лист про свої перемоги і досягнення, про добрі справи. Донбасу пощастило більше, ніж Криму. Новорічні листи не потрібно відсилати ні до Великого Устюга, ні до Архангельська. У Донецьку є свій законний Дід Мороз. Один з нинішніх самозванців Донбасу Павло Губарев ще пару років тому традиційно під Новий рік вбирався Дідом Морозом, працюючи за викликом.
«Мені подобається акторська майстерність, подобається застосовувати її на радість дітям», – зізнавався на сайті свого агентства «Морозко» Губарев. Сьогодні він підробляє терористом. Яку радість принесли дітям такі «майстри мистецтв», як Губарев, як Гіві з Моторолою, всім зрозуміло: суцільне бармалейство.
Ось рядки з минулорічного листа Дідові Морозу четвертокласниці Юлі: «У мене є тато і мама і моя сестричка Женя. У нас дружна сім'я. Під час війни сгорів будинок і розбило кухню. Тепер ми живемо у сусідів. Я хочу щоб було як раніше. Щоб мама не засмучувалась і не плакала, і тато не засмучувався... Дідусь Мороз, якщо вистачить у тебе чарів, зроби так, щоб у мене був мій дім і колишня школа...» Я спеціально не виправляв помилки школярки. Вони тільки підкреслюють ту незахищеність і безпорадність, ті трагедії і жахи війни, які сьогодні переживають наші діти.
Як пояснити дітям, що причиною їхнього горя став справжній терорист Павло Губарев, який вбирався під доброго Діда Мороза?
«Чому ми стали для українців сепаратистами-терористами?» – запитує старшокласниця Діана, яка ще вчора, напевно, називала себе українкою. А питати треба не в Діда Мороза, а в кіндер-сюрприза Володимира Путіна, головного Бармалея Росії. Як пояснити дітям, що причиною їхнього горя став справжній терорист Павло Губарев, який вбирався під доброго Діда Мороза? Як їм зрозуміти, що дорослі захарченки і плотницькі, аксьонови і константинови лише використовують їхню наївність і довірливість, їхню віру в дива і добро, а самі і є головними винуватцями того, що між нами стоять війна і ненависть?
А ось виконати дитяче прохання про мир дорослі дядьки не поспішають. До нового року сепаратисти збільшили кількість обстрілів, використовуючи заборонене Мінськими угодами важке озброєння. Замість голубів миру і новорічних феєрверків у небо полетять снаряди. А дітям звично розкажуть, що в усьому винна невістка Україна. Донбаські діди морози залишили дітям тільки казки про мир і віру в них.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції