Росія зацікавлена в ескалації напруженості між Іраном і Саудівською Аравією. Про це в ексклюзивному коментарі сайту «Крим.Реалії» повідомив директор Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень (Мінськ, Білорусь) Арсеній Сивицький.
За його словами, головний мотив Москви в тому, щоб сприяти протистоянню цих держав, – це позитивний вплив близькосхідної нестабільності на світові ціни на нафту.
«Так, 4 січня, в день розриву дипломатичних відносин між Іраном і Саудівською Аравією нафтові котирування марки Brent виросли більш ніж на 4% і наблизилися до позначки 39 доларів за барель. Щоправда, потім ціни на нафту знизилися до рівня майже 33 долари за барель. Це говорить про те, що, хоча ціни на «чорне золото» і чутливі до конфліктної динаміки на Близькому Сході, проте для того, щоб відбувся істотний стрибок цін вгору, має відбутися масштабна ескалація напруженості між Іраном і Саудівською Аравією у вигляді відкритого військового конфлікту» , – відзначає експерт.
При цьому, за його словами, з урахуванням стратегічного значення Ормузької протоки для світової морської торгівлі нафтою і газом, в разі військового конфлікту між Іраном і Саудівською Аравією зліт світових цін на нафту стає неминучим, адже через Ормузьку протоку проходить близько 35% глобального експорту нафти морем.
«Якщо враховувати нафтопродукти, то на частку протоки припадає близько 40% глобального морського експорту. Через протоку проходить близько 17 млн барелів нафти на добу, тобто п'ята частина світових поставок», – додає Сивицький.
При цьому аналітик зазначає, що нинішня воєнно-політична обстановка на Близькому Сході характеризується не тільки перманентним суперництвом між Іраном і Саудівською Аравією, а й опосередкованим протистоянням – проксі-війною в Сирії та Ємені.
Не виключено, що незабаром театр непрямих військових дій розростеться з Сирії та Ємену до Іраку, Лівану, Саудівської Аравії, Бахрейну, Кувейту, АфганістануАрсеній Сивицький
«Не виключено, що незабаром театр непрямих військових дій розростеться з Сирії та Ємену до Іраку, Лівану, Саудівської Аравії, Бахрейну, Кувейту, Афганістану. Ця інтенсифікація конфліктної динаміки рано чи пізно може спричинити відкрите військове протистояння між Іраном і Саудівською Аравією, яка під ці цілі нещодавно організувала власну «антитерористичну» коаліцію, що складається з 35 ісламських держав. Сюди ж необхідно додати і спільні плани з нанесення ракетно-бомбових ударів з Ізраїлем по критично значущій інфраструктурі Ірану», – припускає Арсеній Сивицький.
Про подальше розростання конфліктної динаміки говорять й інші експерти. Так, ізраїльський політолог, рабин Авраам Шмулевич зазначає, що Іран хоче створити шиїтський пояс країн під своїм протекторатом від Індійського океану до Середземного моря, а плюс до цього постійно «розгойдує» Бахрейн, де вже шиїтська більшість виступає проти сунітської меншини, яка править країною.
При цьому, як вказує Арсеній Сивицький, Кремль дуже вміло експлуатує регіональні протиріччя уздовж шиїтсько-сунітської осі, для того, щоб підтримувати певний рівень конфліктності в надії, що вона матиме позитивний вплив на нафтові ціни.
Одним із зовнішньополітичних пріоритетів для Кремля є зрив ядерної угоди з Іраном і недопущення його виходу з міжнародної ізоляціїАрсеній Сивицький
«При цьому одним із зовнішньополітичних пріоритетів для Кремля є зрив ядерної угоди з Іраном і недопущення його виходу з міжнародної ізоляції, що також загрожує негативним впливом на нафтові котирування. Високий рівень напруженості на Близькому Сході не заважає російському керівництву планувати постачання оборонних озброєнь в Іран (комплекси ППО С-300) і наступальних – в Саудівську Аравію (оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер»)», – зазаначає білоруський аналітик.
Як вказують експерти, російське військове втручання в сирійську кризу також мотивоване бажанням зіграти на ірано-саудитських протиріччях. На відміну від Ірану, російська сторона категорично не наполягає на безумовному збереженні Башара Асада при владі в Сирії.
«Останнім часом Кремль активно просуває перехідний політичний процес в Сирії у взаємодії з Саудівською Аравією, Ізраїлем, Єгиптом та іншими близькосхідними державами, проштовхує в новий перехідний сирійський уряд фігури, що мають сунітський і саудівський бекграунд: це і Алі Мамлюк, директор Головного управління безпеки Сирії, і генерал Манаф Тлас, який втік із Сирії в 2012 році, і лідер сирійських опозиційних сил Халед аль-Ходжа, і навіть опальні родичі Башара Асада – дядько Рифат Асад і його син Сівар», – повідомив Арсеній Сивицький.
За його словами, очевидно, що у разі реалізації плану перехідного періоду в Сирії в тій політичній конфігурації, яка сьогодні задається Росією та її близькосхідними партнерами, це призведе до відходу Сирії з-під впливу Ірану на користь Саудівської Аравії, що ще сильніше загострить ірано-саудитське протистояння і наблизить велику війну на Близькому Сході ще на один крок.
Непрямим підтвердженням цієї теорії служить той факт, що ще за пару місяців до загострення протистояння Ірану та Саудівської Аравії Центр стратегічних і зовнішньополітичних досліджень опублікував на своєму сайті доповідь, присвячену стратегії Росії на Близькому Сході, в якій також говорилося про спроби Кремля посилити напруженість у цьому регіоні.