Берлін – Останні новини з Німеччини дають привід думати, що війна зі сходу України сягнула Берліна. Йдеться не про бомби, які тут не вибухають, як і не про стрілянину, якої не чутно на вулицях. Але численні фахівці попереджають, що невидима «рука» Кремля давно нависає над «старим континентом», користуючись його внутрішніми проблемами.
Справа Лізи, котра вигадала власне зґвалтування, щоб уникнути конфлікту з батьками, а цим спричинила міжнародний конфлікт – починає забуватися. Натомість експерти застерігають: історія невипадкова, вона передусім свідчить про могутній вплив Кремля і його гібридну війну, котра сягнула за межі українсько-російського кордону.
Європейські «доброзичливці» заграють з Путіним
Проблеми всередині Європи використовують «доброзичливці», котрі підтримують сувору політику Путіна. Таких немало і в урядових колах, про що свідчить недавній візит до Москви Горста Зеегофера, голови Партії християнсько-соціальний союз, котра є членом правлячої коаліції. Експерт із міжнародних питань Інституту євроатлантичного співробітництва Андреас Умланд в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив, що мета візиту німецького політика була не зовсім зрозуміла.
Андреас Умланд
«Вочевидь Горст Зеегофер хотів мати з цього візиту певні внутрішньо-політичні переваги. Для Путіна це лише красиві картинки, котрі досхочу «прокручувалися» на російському державному телебаченні. Зазначу, що візит відбувся саме в час, коли відносини Берліна і Москви особливо напружені – через Україну, через російську пропаганду, котра викликала такі бурхливі демонстрації протесту. А також і через Сирію, де Росія не готова співпрацювати, що посилює потоки біженців до Німеччини, насамперед до Баварії», – доходить висновку німецький експерт.
Кремль використовує будь-яку можливість налагодити відносини із Заходом. Навіть якщо це бажання реалізується своєрідним способом, приміром, через співпрацю з сепаратистами чи режимом Башара Асада. Серед іншого, Кремль використовує і свої економічні переваги, приміром, газогін «Північний потік». На шляху подолання численних перепон щодо цього Москва навіть не бере до уваги фінансові витрати, адже її метою є утвердження на газовому ринку ЄС. Це підтримують і проросійські політичні сили.
Загроза нових санкцій – у поєднанні зі зниженням світових цін на сировину – спровокувала гальмування російської економікиЛюсьєн Кім
Лобісти Росії у Німеччині, Франції та Італії, як пише оглядач Reuters Люсьєн Кім, наполягають на пом’якшенні режиму суворих заходів проти Росії. «Послідовні економічні санкції упродовж 2014 року значною мірою зменшили амбіції Путіна в Україні. Загроза нових (санкцій) – у поєднанні зі зниженням світових цін на сировину – спровокувала гальмування російської економіки», – зазначає німецький журналіст.
Карикатура Сергія Йолкіна
Адвокат Мартін Лютле: «Російські методи пропаганди мають каратись»
Мартін Лютле
Відтак Кремль уживає протидію: не лише озброює сепаратистів на сході України чи доправляє військові літаки у Сирію, а й знищує опозицію, забороняє міжнародні організації, «годує» народ новинами про те, як Захід загниває: «тут уже почали ґвалтувати неповнолітніх», як це сталося у випадку з 13-річною Лізою з родини так званих російських німців. Адвокат Мартін Лютле, який подав позов до суду через дезінформацію російського «Першого каналу», в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що такі методи пропаганди мають каратися.
«Використали історію дівчинки, були вигадані речі, котрі небезпечні для нашої правової держави, котрі підбурюють людей до насилля, як ми це чули з сюжету. Я не можу висловлювати жодних припущень, але ми спостерігаємо багато подій, коли важко сказати, що вони усі лише випадковість», – сказав Лютле.
Він також повідомив, що після подання позову проти дій журналіста Благого, він зазнає постійних нападів від російських ЗМІ, і навіть лунають погрози його життю. Берлінська адвокатура відкрила провадження щодо Івана Благого, кореспондента «Першого каналу» російського телебачення: його підозрюють у спотворенні фактів і підбурюванні людей до насилля, що карається позбавленням волі, терміном від трьох місяців до п’яти років.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода