Чубаров у Німеччині закликав до тиску на Росію

Заборонивши діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, російська юстиція внесла його до переліку заборонених громадських і релігійних об’єднань, начебто через його «екстремістську діяльність». Кримські татари сподіваються на підтримку міжнародної спільноти. Про це йшлось на зустрічах глави Меджлісу Рефата Чубарова з німецькими політиками та експертами в Берліні.

Для німецького суспільства події в анексованому Росією Криму, проблеми кримськотатарського народу – предмет досліджень політиків, експертів, громадських організацій, котрі переймаються захистом прав і свобод меншин. Тож заборону в Росії діяльності Меджлісу вони не оминули увагою. Під час зустрічей із його головою Рефатом Чубаровим у Бундестазі, відомстві канцлера, Міністерстві закордонних справ та Німецькому товаристві зовнішньої політики обговорювали не лише саму заборону, а й її наслідки та можливі варіанти тиску на Кремль.

Офіційний Берлін засуджує заборону в Росії діяльності Меджлісу, вважаючи її новим рівнем дискримінації кримських татар. Адже це може збільшити ризик їхнього подальшого відчуження та ізоляції від решти населення півострова. Під час зустрічі в Бундестазі депутат від Партії зелених Мануель Саррацін порушив передовсім питання анексії Криму Росією і ситуацію з правами людини.

«Я певен, що більшість має чітку й зрозумілу позицію і ніколи не визнає статус Криму, який намагається нав’язати Росія. Важливим політичним завданням є не замовчування, а тим самим – згода з такою позицією Росії. Ми знаємо про становище людини в Криму, але, однак, мало говоримо про це. Ми спостерігаємо також мілітаризацію Криму і Чорноморського флоту Російською Федерацією. Над цим маємо замислитися», – зазначив Мануель Саррацін.

Кульмінація у ланцюгу насилля і дискримінації

Утім, відомий дослідник Криму і проблем кримськотатарського народу, доктор Місте Хоттопп-Ріке – директор Інституту Кавказу, Татарики і Туркестану (Магдебург – Берлін) застерігає проти ще одного «винайдення велосипеда», коли у зв’язку з цим починають створюватися нові організації і проекти – під тиском ситуації, що склалася. Адже, за його словами, «вже давно і ефективно працюють організації із підтримки кримських татар, як, приміром, Товариство захисту пригноблених народів». Заборону Росією Меджлісу Хоттопп-Ріке вважає кульмінацією подій у Криму.

«Такий розвиток був зрозумілий дуже давно. Ми – науковці-туркологи – давно це передбачали, і говорили про це. Меджліс, численні дослідники також попереджали про такий розвиток подій – анексію Криму, й що це може статися. Що колишня політика Києва щодо Криму – дуже небезпечна. Недбале ставлення до розбудови інфраструктури півострова, і загалом таке ставлення до політики Криму – стало однією із причин невдоволення на півострові, й однією із причин широкої участі російськомовного населення в останньому «референдумі». Нині маємо наслідки: закриття редакцій, заборона діяльності захисників прав людини, заборона існування недержавних організацій у Криму. Зникнення людей, арешти та інше – як заборона Меджлісу – лише продовження чи кульмінація у ланцюгу репресій. Що має подвійний вплив. З одного боку, це руйнівна картина Росії щодо демократичного розвитку, котра виникає в уяві людей зовні країни. Також для самих кримських татар це має руйнівний характер. Оскільки Междліс є не лише органом самоврядування, то руйнуються численні проекти та відносини із зарубіжжям, котрі досі відповідали за культурний і науковий розвиток, також і численні міжнародні проекти руйнуються. Все це заборонене, припинене. І це є знаком для активістів у Криму, котрі обстоюють права кримських татар: «Ви – заборонені, те, що ви робите – нелегальна діяльність, це – проти російської держави! Відтак поводьтесь тихо, інакше на вас очікують арешти і покарання», – говорить директор німецького Інституту Кавказу, Татарики і Туркестану.

Спіраль репресій розкручується

Також відома правозахисниця, представник міжнародної організації «Товариство захисту пригноблених народів» Сара Райнке вважає, що таке рішення не має жодних правових підстав. А як на заборону відреагували німецькі політики? Про це Райнке повідомила на своєму сайті: «Те, що досі не було гучної і гострої реакції з боку важливих, передовсім німецьких політиків, на дії російської юстиції – гірка правда, яка розчаровує кримських татар. «Ганьба Європі за таку пасивну позицію, яка дозволяє пригнічувати народ», – так написали нам члени Меджлісу».

Зустріч у Берліні: Ольга Скрипник, координатор Кримської правозахисної групи, депутат Бундестагу від Партії зелених Мануель Саррацін, голова Меджлісу Рефат Чубаров та російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер

Сара Райнке вважає, що спіраль репресій проти корінного населення Криму розкручується – з усіма наслідками, що з цього випливають: у Меджлісу – цього національного і міжнародного рупору кримських татар – відібрано практично всі права.

«Меджліс – це знак успіху кримських татар – усупереч депортації і тривалим утискам. Незважаючи на це, Меджлісу вдалося з успіхом створити демократичні структури, котрі нині руйнуються проросійською владою. Натомість члени Меджлісу – хоробрі й дуже активні демократи в Криму – очікують зрозумілих слів і конкретних заходів від німецьких і європейських політиків. Вони очікують на засудження цих скандальних кроків. Але очевидно, що й сьогодні вони очікуватимуть марно. І їхнє розчарування буде ще більшим», – висловилась Сара Райнке.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров укотре закликав розв’язувати «кримське питання» зусиллями міжнародної спільноти, виключаючи силовий спротив. Учасники дискусій сподіваються, що світ продемонструє підтримку кримськотатарському народу в його боротьбі за свободу, та чинитиме тиск на Кремль – щоб рішення щодо заборони Меджлісу було скасоване.