У Криму протягом останніх двох років активно множаться пам'ятники неоднозначним персонам, зокрема й новітньої історії півострова. На ці об'єкти витрачають десятки мільйонів рублів, а найбільш дорогими проектами займаються родичі й бізнес-партнери підконтрольного Росії прем'єра Криму Сергія Аксьонова. Наприклад, автором ідеї встановлення пам'ятника «Ввічливим людям» став батько Сергія Аксьонова, депутат кримського парламенту, підконтрольного Кремлю, Валерій Аксьонов. Наступним стане пам'ятник російській імператриці Катерині II, встановлення якого ініціювала дружина кримського голови.
Олена Аксьонова
З ініціативою відродити пам'ятник Катерині II у Сімферополі в березні минулого року виступила очолювана Оленою Аксьоновою міжрегіональна громадська організація «Русское единство». В організації вважають, що Катерину II необхідно увічнити в Сімферополі, оскільки 1783 року вона підписала маніфест про приєднання Криму, Тамані й Кубані до Російської держави.
Пам'ять про імператрицю за 46 мільйонів
Партнером у реалізації ідеї виступив московський Фонд Святителя Василя Великого, що оголосив усеросійський збір пожертвувань на ці цілі. За рік на встановлення пам'ятника вдалося зібрати майже 46 мільйонів рублів (17,6 мільйона гривень). Це, мабуть, найдорожчий пам'ятник в історії Криму.
У фонді Святителя Василя Великого повідомляють, що основна сума зібраних коштів – 31,5 мільйона рублів – витрачена на сам пам'ятник. Ще на 3,1 мільйона виготовлять чотири чавунних ліхтарі, що обрамлятимуть монумент. Ще понад 11 мільйонів рублів розраховують витратити на благоустрій прилеглої до пам'ятника території центрального парку культури в Сімферополі.
10-метрову 7-тонну бронзову статую російської імператриці відливали на скульптурно-виробничому комбінаті «Лит Арт» у підмосковному місті Жуковський. У середині червня її привезуть до Сімферополя, а потім установлять у центральному парку культури.
Після завершення облицювання п'єдесталу гранітом тут перейшли до монтування навколо нього бронзових скульптур російських князів Григорія Потьомкіна й Василя Долгорукого, а також бюстів генералісимуса Олександра Суворова й посланника Росії в Туреччині Якова Булгакова. Відкриття монумента заплановане на липень і приурочене до Дня Військово-морського флоту Росії.
Бізнес-партнери Аксьонова й помічники «Новоросії»
Партнерами подружжя Сергія Аксьонова в цьому рекордному за вартістю «сакральному» проекті виступили його партнери по бізнесу і захопленню Криму 2014 року.
Серед засновників громадської організації «Русское единство», крім Олени Аксьонової, зазначені бізнес-партнери сім'ї Аксьонових Світлана Бабій і Павло Колодєєв.
Залучений для реалізації проекту Фонд Святителя Василя Великого є одним із найбільших і відомих у Росії благодійних фондів. Він належить російському бізнесменові Костянтину Малофєєву, який зіграв не останню роль у російській анексії Криму, а пізніше й у подіях на Донбасі.
Сергій Малофєєв
Його називають фінансистом кампанії після приходу до влади підконтрольного Росії губернатора Севастополя Олексія Чалого. Російський журналіст Олег Кашин писав, що бізнесмен «із власної кишені перерахував на підтримку «народного мера» Севастополя Олексія Чалого один мільйон доларів».
Про бізнесмена в Росії говорять як про підприємця з «імперською православною ідеєю та її зміцненням у світі».
За допомогою благих православних ідей Костянтину Малофєєву разом із керівником операції із захоплення Криму Ігорем Гіркіним вдалося потрапити до Криму в січні 2014 року для ведення розвідувальної діяльності
За допомогою благих православних ідей Костянтину Малофєєву разом із керівником операції із захоплення Криму Ігорем Гіркіним вдалося потрапити до Криму в січні 2014 року для ведення розвідувальної діяльності напередодні російської анексії півострова. Туди він прибув у супроводі російської делегації, яка під патронатом Російської православної церкви доставила з Афона Дари волхвів – найбільш шановану в православному світі святиню.
Керівник оргкомітету із принесення Дарів волхвів до Російської Православної Церкви Сергій Рудов є ще одним засновником Фонду Святителя Василя Великого. Він також відомий як член громадської палати Російської Федерації, входить до складу її комісії з розвитку благодійності та волонтерства.
Згодом Фонд Василя Великого організував збір допомоги бойовикам так званої «Новоросії».
Зараз голова фонду Костянтин Малофєєв перебуває під санкціями Євросоюзу й Канади. Головним слідчим управлінням МВС України в липні 2014 року щодо нього було відкрито кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу (КК) України – ч. 3 ст. 27 і ч. 5 ст. 260 КК України (фінансування участі невстановлених осіб у незаконних збройних формуваннях на території України, протиправна діяльність яких призвела до загибелі людей та інших тяжких наслідків).