Спеціально для Крим.Реалії
Криза, про яку давно говорили економісти, відбулася. У сенсі – була остаточно усвідомлена російською верховною владою. 5 липня на нараді у голови російського уряду Дмитра «ГрошейНемає» Медведєва була схвалена висловлена тижнем раніше пропозиція Мінфіну заморозити на три роки рівень витрат держбюджету Росії. Людською мовою це означає, що про підвищення зарплат і пенсій доведеться забути в принципі, а щоб компенсувати інфляцію, вже заплановані витрати доведеться скоротити. Як це позначиться на кримській економіці – читайте нижче.
Криму, загалом, не пощастило. Індустріально регіон не дуже розвинений, сільське господарство викликає сміх крізь сльози. Як курорт півострів поступається не тільки горезвісній Туреччині, а й Болгарії, а в останні роки – і Грузії. Якщо додати до цього покоління корумпованої і некомпетентної місцевої влади – в основному, колишніх комуністів – то стає зрозумілою хронічна дотаційність Криму.
Надлишок «зелених чоловічків» привів до нестачі звичайних туристів, а українська блокада й міжнародні санкції зробили розвиток виробничих галузей економіки безперспективним
Але якщо під українським суверенітетом він був хоч наполовину самодостатнім, то після анексії і про це довелося забути. Надлишок «зелених чоловічків» привів до нестачі звичайних туристів, а українська блокада й міжнародні санкції зробили розвиток виробничих галузей економіки безперспективним. Тому в 2014 році субсидії з федерального бюджету Росії до кримського бюджету склали 71,6%, в 2015 – 77,5%, а в першому півріччі 2016 – 67,1%.
Щедрий грошовий дощ з центру привів до роздування кримської скарбниці в рублевому еквіваленті. Відразу після анексії Сімферополь розпоряджався 80 млрд рублів, а через рік – уже 103 млрд. Але в реальності картина була зовсім не така райдужна. Для Росії рік 2014 розпочався з курсу 32,6 рублів за 1 долар, а закінчився 56,2 рублями, тобто в середньому 44,5 рублі за долар. У випадку з кримським бюджетом це означало 80,2 млрд/44,5 = 1,8 млрд доларів. В цілому непогано.
Рік 2015 стартував з позначки 62,7 рублі за 1 долар, закінчився з показником в 72,9 рублі. Бюджет Криму становив 103,5 млрд/67,8 = 1,5 млрд доларів. Отже, збільшення російських субсидій у півтора раза не змогло навіть компенсувати збитки від падіння курсу.
Перше півріччя 2016-го року характеризується падінням долара з 75,9 до 64,2 або середнім курсом в 70 рублів за 1 долар. Кримський бюджет цього року, востаннє переглянутий 14 червня, становить 80,2 млрд/70 = 1,15 млрд доларів. Навіть якщо якимось дивом курс долара повернеться до показників річної давнини, відсутність нових трансфертів з центру не дозволить збільшити прибуткову частину скарбниці, незважаючи ні на які зусилля місцевої влади.
І якщо замість середньоарифметичного курсу валют ми візьмемо середньозважений, принципово картина не зміниться. 2014-й рік: 80,2/38,5 = 2 млрд, 2015-й – 103,5/61 = 1,7 млрд, за 2016-й показник збігається.
Загалом, обіцяне зростання прибутків «у рідній гавані» виявилося пропагандистським трюком. Всі виділені на Крим після анексії кошти з'їли коливання курсу рубля, викликані наслідками цієї самої анексії.
Трохи прогнозів
Російські гроші надходять до Криму трьома основними каналами. Перший – це трансферти з федерального бюджету до бюджетів «Республіки і міста Севастополя». Другий – це підтримка позабюджетних фондів, у першу чергу – пенсійного. І третій – це спеціальна Федеральна цільова програма «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2020 року».
Щоб ви уявляли, загалом було заплановано витратити на півострів – увага – 707 мільярдів рублів (!), Тобто, по суті, по одному додатковому бюджету Криму на рік. У чому особливість – цільові гроші розподілялися за заздалегідь затвердженим планом, і «розпиляти» їх у місцевої влади не було жодного шансу. Загалом у рамках трьох напрямків був визначений 31 пункт вкладення коштів та визначені очікувані результати.
У 2015 році за програмою було виділено майже 96 млрд рублів, у 2016-м – рекордні 149 млрд (далі планувалося витрачати менше). ФЦП давала надію найменш захищеним кримчанам на деяке покращення якості їхнього життя: на нові дороги, фельдшерські пункти та дитячі садки, нові дамби і теплотраси. Тепер цього, швидше за все, їм не побачити.
Відповідно до вже схваленого плану Мінфіну Росії, витрати на цю цільову програму будуть скорочені. За паспортом ФЦП, у 2019 році з федерального бюджету мало бути виділено 97,3 мільярда рублів і 50 млн – з позабюджетних джерел. Тепер планують виділити лише 66 млрд, а скільки знайдуть насправді – Бог знає!
Пенсійний фонд, зрозуміло, триматиметься до останнього, але і його майбутнє незавидне. Справа в тому, що хронічний дефіцит ПФ покривався за рахунок коштів Резервного фонду, а він закінчиться на початку 2017 року. Фонд національного добробуту протримається до 2019 року, але це тільки в тому випадку, якщо російська економіка не провалиться глибше за сьогоднішній рівень. На цьому тлі підвищення пенсійного віку в Росії (і в Криму) – лише питання часу.
Замість висновку
Добрих новин мало. Мабуть, тільки одна – до вересневих виборів до Держдуми уряд різких рухів не робитиме. Як буде потім – незрозуміло. Незалежно від рублевих показників, реальні прибутки кримського бюджету потроху скорочуються, а значить, скорочуватимуть і витрати – в т.ч. соціальні. Капітальне будівництво, передбачене федеральною програмою, також, швидше за все, буде скорочене за обсягами вдвічі. Пенсії підтримуватимуться на нинішньому рівні, але все, що заощадять у цьому році, буде витрачене на підготовку до президентських виборів 2018 року. Відразу після них Росія почне витрачати останній (!) трильйон рублів, накопичений у щедрі нафтові роки.
Те, що «грошей немає» сьогодні, – це ще не страшно.
Неприємності тільки починаються.
Андрій Введенський, кримський оглядач
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції