Після анексії Кримського півострова ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» (Ісламська партія звільнення) одразу ж потрапила в поле зору російських спецслужб. На відміну від України й більшості країн світу, де «Хізб ут-Тахрір», незважаючи на неоднозначну репутацію, діє майже вільно і відносно легально, російська влада ще 2003 року визнала організацію терористичною й почала переслідувати її членів. Зараз рух «Хізб ут-Тахрір» у Російській Федерації заборонено, а в анексованому Росією Криму у справі «Хізб ут-Тахрір» проходить 14 осіб.
Після того, як стало зрозуміло, що Кримський півострів залишається під невизнаним контролем російської влади, більш-менш публічні члени організації і члени їхніх родин виїхали на материкову частину України, побоюючись репресій.
Зі спікером «Хізб ут-Тахрір» Фазилом Амзаєвим ми зустрілись у центрі Києва – за чашкою кави. Амзаєв не схожий на тих представників радикальних ісламських організацій, які зазвичай малюють ЗМІ – на ньому звичайні темні штани і світла сорочка. Він також має невелику бороду. Спікер ісламської політичної організації вже кілька років живе в невеликому містечку на Західній Україні Дрогобич, а в Києві проїздом. Після нашого спілкування у Амзаєва – зустріч у справах обвинувачених у Криму мусульман у причетності до діяльності «Хізб ут-Тахрір». Безпосередньо спікер організації з МЗС не контактує, але, каже, «опосередковано» допомагає з інформацією.
Фазил Амзаєв
– Коли ви зрозуміли, що ситуація для «Хізб ут-Тахрір» змінюватиметься в гіршу сторону?
– Так як наша організація заборонена в Росії, репресії проти нас були цілком очікувані. Вирішили, що я маю виїхати й бути доступним для журналістів. Палагіна (57-річний генерал-лейтенант ФСБ Віктор Палагін, голова кримського УФСБ) спеціально привезли, щоб він по повній розгорнув діяльність проти «Хізб ут-Тахрір», яку вони в Башкирії вже 13 років ведуть. Ми ілюзій ніяких не мали, знали, що рано чи пізно це розпочнеться.
– Скільки членів «Хізб ут-Тахрір» виїхало, як і ви, з Криму?
– У нас є низка заходів протидії проти репресій, з якими наша організація стикається в Росії і світовому масштабі. Тому питання про те, чи всі виїхали, ми не коментуємо. Єдине, що я можу сказати, що за всю історію Хізб ут-Тахрір ніколи не було так, що наша організація припинила діяльність в тому місці, де вона почала працювати. Наше кредо: те, з чим ми йдемо до людей, – це думки. А думки викорінити неможливо.
– Організація офіційно визнає, що затримані в Криму мусульмани – члени «Хізб ут-Тахрір»?
– Позиція така, що всі ці затримання – не коментувати. Це пов'язано з безпекою людей. Коментувати про причетність чи непричетність затриманих до нашої організації – це сприяти російським силовикам у їхньому незаконному переслідуванні мусульман у Криму.
– За логікою, можна було сказати, що ці хлопці – так, з організації, а ці – ні. І, можливо, тих, хто не причетний до «Хізб ут-Тахрір», відпустили б?
– Узагалі зверталися з подібними проханнями. Переживання зрозумілі й логічні. Нелогічні дії російських силовиків. Тобто по тому, як відбувається в Башкирії, в Татарстані, ситуація така, що якщо людину взяли, то її вже не відпустять. І туди потрапляють і члени «Хізб ут-Тахрір», і не члени організації. Тут суть у тому, що навіть якщо б я подібний коментар давав, то він ніякого би впливу не чинив – це 100 відсотків.
– Чи допомагаєте сім'ям затриманих?
– Так, звісно, це наш обов'язок за ісламом. Я намагаюся не контактувати безпосередньо з хлопцями, яких я знаю в тому ж Бахчисараї. Я з багатьма хлопцями на місцях знайомий по Криму через те, що 20 років працюємо, навіть якщо вони й не з організації.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними». Крім Росії, ця організація заборонена в Казахстані, Китаї й деяких інших азіатських і африканських країнах. В Узбекистані послідовники «Хізб ут-Тахрір» жорстко переслідуються без офіційної заборони руху. У Німеччині діяльність організації обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні і в більшості країн Заходу вона може діяти легально.
(Далі буде)