Спеціально для Крим.Реалії
Другий рік кримчани живуть в очікуванні хорошого. Ось прокладуть енергоміст ‒ і буде світло, а ще пробурять свердловини ‒ і з'явиться вода. За два роки води в Криму більше не стало та й електрику, як і раніше, подають з перебоями. Але, погодьтеся, жити в очікуванні дива приємніше, ніж просто жити. Точно так само ми жили в Радянському Союзі, дружно чекаючи приходу комуністичного раю.
Але кримчани будують не тільки мости в майбутнє, вони ще й підлаштовують минуле. Навіщо? Щоб було більше чудес. З окупацією Криму на півострові вирішили відновити пам'ятник Катерині ІІ. Адже саме за її правління сталося перше захоплення Криму. Поставити пам'ятник давньому окупанту називається «відновити історичну справедливість». Німкеня-імператриця сама проінспектувала захоплені території ‒ її вояж на південь став безпрецедентним за кількістю учасників і вартістю. Подорож тривала півроку й обійшлася в переведенні на сучасні гроші в п'ятдесят мільярдів рублів, милувались царськими витратами журналісти російського каналу ТВ Центр.
Відновити подібну справедливість з таким розмахом сьогодні не вийде, але кримчани щосили пишаються. Спочатку з голосінням збирали гроші на пам'ятник, потім статую ставили на постамент під телекамерами, а відкриття вирішили влаштувати 31 липня, але потім перенесли на серпень. «Адміністрація міста має намір організувати масові гуляння і зробити відкриття такого значного культурного об'єкта пам'ятним для жителів і гостей Сімферополя», ‒ вказувала прес-служба адміністрації міста. Як це чудово, жити в надії на хороше, на музику і конфетті, на феєрверки!
До пори до часу монумент і об'єкти навколо нього закутали щільною тканиною і поліетиленом ‒ напевно, щоб не наврочили. Але все одно кримчани і гості Сімферополя ходять подивитися на паркове опудало: «Тут пам'ятник Катерині!». Не сперечаюся, те, що Катерина захопила Крим, багатьом досі приємно. Вони так виховані. А якщо при цьому ще й пояснювати, що окупувати Крим або піти вбивати за «Новоросію» ‒ це не злочин, а «відновлення історичної справедливості», то багато хто піде на забій і будуть пишатися своїми «геройствами».
Давайте запитаємо розсудливих росіян: «Чим тут пишатися?» Царевбивством чи вбивством взагалі як таким? Державним переворотом? Тим, що німкеня вбила російського царя?
Точно так само сьогодні багато росіян і кримчани безоглядно пишаються своєю імператрицею Катериною. Так, вона зробила багато. Наприклад, вбила чоловіка і законного царя Петра Третього, онука Петра Першого. Тоді вона ще називалася Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербстська. Давайте запитаємо розсудливих росіян: «Чим тут пишатися?» Царевбивством чи вбивством взагалі як таким? Державним переворотом? Тим, що німкеня вбила російського царя? Або тим, що з п'ятьох братів Орлових-змовників як мінімум один був її коханцем? Ну, сміливіше, панове російські всеядні патріоти, розкажіть про предмет вашої гордості.
І до цього в Росії патріотично і винятково з почуття «історичної справедливості» рубали голови государям. Але то були переважно царі несправжні, як, наприклад, два Лжедмитрії. А Катерина ІІ поклала початок вбивств у Росії царів справжніх, царської крові, помазаників Божих! Із семи царів Романових, від Петра Третього до Миколи Другого, четверо були вбиті. Примітно, що двоє ‒ були коханцями Катерини. Їх, як підрахували історики, у щедрої цариці було аж 23, але скільки насправді ‒ ніхто не знає. Розпусті при царському дворі могли б позаздрити римські імператори.
Знаменно, що останньому офіційному (!) фавориту Платону Зубову було 22 роки, коли він почав вдовольняти 60-річну імператрицю. Ми не ханжі, ми даємо повну картину для торжества історичної справедливості. Так ось, Платон Зубов був учасником вбивства наступного імператора, сина Катерини, Павла Першого. Хороші традиції заклала Катерина! Про це з особливою гордістю говоритимуть у Сімферополі на відкриття пам'ятника?!
Саме за правління «освіченої» цариці завершилося повне перетворення селян-кріпаків на рабів. Їх можна було не просто продавати, а продавати окремо: чоловіків від дружин, дітей від батьків. Дівчаток купували для сексуальних утіх. Цариці можна, а нам не можна?! Поміщики могли кріпосного забити до смерті або заслати на каторгу «за зухвалість». До Катерини Україна не знала кріпацтва, його нам принесла подружка Дідро і Вольтера. Може, для таких нагадувань у Сімферополі відкривають пам'ятник розпусниці-імператриці? Можливо. Адже подібне тягнеться до подібного.
Черговий коханець-фаворит Григорій Потьомкін називав Крим «прищиком» на носі Катерини. Сьогодні Крим, як чиряк, виліз на філейній частині Володимира Путіна. І болить, і світу показати незручно.
Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції