Путін «забув» про Крим: про що мовчить послання російського президента

Президент Росії Володимир Путін 1 грудня традиційно звернувся з посланням до російських Федеральних зборів. Вперше з 2014 року він не приділив уваги у своїй промові Криму. Путін згадав про півострів лише двома словами ‒ Кримський міст.

Нинішнє послання Володимира Путіна до Федеральних зборів Росії стало 23 за рахунком у сучасній історії Росії. Своє бачення стратегічних напрямків розвитку країни він озвучив за 1 годину і 9 хвилин. Послухати виступ Путіна в Кремлі зібралися підконтрольні Росії керівники Криму і кримські депутати Держдуми. Однак про півострів Путін цього разу згадав лише мимохідь ‒ у блоці питань, що стосуються розвитку та модернізації дорожньої мережі Росії.

Два кримських слова

У Георгіївському залі Кремля, де Путін проголошував своє послання, ми помітили кримських чиновників і політиків. Окрім підконтрольного Росії прем'єра Сергія Аксьонова та спікера кримського парламенту Володимира Константинова виступ слухали депутати Держдуми від Криму Андрій Козенко, Михайло Шеремет і Світлана Савченко, колишній представник президента Росії в Криму Олег Белавенцев, якого в Україні готуються заочно судити за участь у захопленні Криму.

Сергій Аксьонов

Також серед присутніх був помічений колишній підконтрольний Росії губернатор Севастополя Сергій Меняйло, який з липня обіймає посаду представника президента Росії в Сибірському федеральному окрузі.

Незважаючи на багато очікувань, цього разу Путін про Крим говорити не став. «Необхідну увагу приділимо і найважливішим федеральним трасам та зведенню об'єкта загальнонаціонального значення Кримський міст, його будівництво йде за графіком», ‒ ця фраза стала єдиним прямим згадуванням Криму у виступі Путіна.

Всім добре відомо, що в останні роки ми зіткнулися зі спробами зовнішнього тиску. У хід пустили все: від міфів про російську агресію, пропаганду, втручання в чужі вибори ‒ до цькування наших спортсменів
Володимир Путін

Навіть говорячи про санкції та протистояння на зовнішньополітичній арені, президент Росії не називає Крим як одну з причин того, що відбувається: «Всім добре відомо, що в останні роки ми зіткнулися зі спробами зовнішнього тиску. Уже двічі говорив про це, згадував. У хід пустили все: від міфів про російську агресію, пропаганду, втручання в чужі вибори ‒ до цькування наших спортсменів, зокрема й паралімпійців».

Варто зазначити, що з моменту російської анексії півострова йому в посланнях президента Росії відводилося одне з основних місць. Наприклад, у виступі перед Федеральними зборами в 2014 році Путін промовив слово «Крим» не менше ніж десять разів, розповідаючи і про «Кримську весну», і про «референдум», і про санкції, до яких ці події призвели.

Минулого року Путін згадав півострів лише двічі ‒ знову говорячи про його «возз'єднання» з Росією та дію в Криму програми материнського капіталу. Тепер же згадки півострова звелися лише до однієї згадки про «будівництво століття».

Завершення «медового періоду»

Незважаючи на те, що Криму не була приділена увага в посланні російського президента, кримські чиновники і політики навперейми розхвалюють виступ Путіна.

Ми бачимо, як змінюються політичні настрої в світі. Змінюється і ставлення до російського Криму
Сергій Аксьонов

«Промова глави держави, як завжди, справила враження на делегатів. Дані точні та ємні оцінки ситуації в нашій країні і в світі, визначено основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики, поставлені стратегічні завдання. За минулий рік виросли авторитет і значущість Росії як великої світової держави. Ми бачимо, як змінюються політичні настрої в світі. Змінюється і ставлення до російського Криму», ‒ пише в Facebook Сергій Аксьонов.

Згодний з оцінками Аксьонова і депутат підконтрольного Росії кримського парламенту, голова Федерації незалежних професійних спілок Криму Володимир Кличников. Те, що у виступі практично не згадується Крим, він вважає результатом повної інтеграції півострова в російський простір. «Не згадувався Крим тільки тому, що він вписався повністю в те державне утворення, яке називається Російська Федерація. Тому Володимир Путін не говорить окремо ні про Свердловську область, ні про Ленінградську, ні про Краснодарський край, ні про Чукотку, ні про Крим. Є країна, в якій живуть люди, і всі вони ‒ громадяни Росії, це нормально», ‒ каже Кличников.

У зв'язку з тією економічною кризою, яка через півострів захопила російську економіку, настрої щодо нього в масовому порядку у росіян змінюється не в кращий бік
Леонід Грач

Іншу причину бачить у цьому глава кримського відділення партії «Коммунисты России» Леонід Грач. На його думку, промовчавши про Крим, Путін вирішив не нагадувати росіянам причину економічних проблем у країні. «Про те, що сьогодні робить в Криму режим Аксьонова, Володимиру Путіну говорити було неприємно. До того ж серцевиною всіх проблем Росії сьогодні є Крим. У зв'язку з тією економічною кризою, яка через півострів захопила російську економіку, настрої щодо нього в масовому порядку у росіян змінюється не в кращий бік. Тому навіщо вже тут нагадувати людям ще одну з причин проблем?» ‒ сказав Грач у коментарі Крим.Реалії.

Кримський політолог Дмитро Омельчук бачить у цьогорічному посланні президента Росії остаточне завершення «медового періоду» для півострова, відведеного йому після подій «Кримської весни»: «Період захоплення «Ах, як добре, що Крим у нас» не міг бути нескінченним. «Медовий період» закінчився, Крим вирівняли зі звичайним російським регіоном. Я думаю, що після цього у нас ще й скоротиться фінансування багатьох програм, оскільки в самій Росії є труднощі, і там не всі із захопленням сприймають те, що Крим виявився у пріоритеті з багатьох питань. Тепер півострів ‒ звичайна російська провінція, єдине, що з великим значенням військового чинника, але про це в посланні можна і не говорити».

Сигнал Заходу

А ось російський політолог Іван Преображенський зауважив у посланні Володимира Путіна сигнал Заходу. «Велика частина послання була присвячена тому, щоб дати сигнал Заходу про те, що Росія не налаштована на конфронтацію і готова шукати порозуміння. Путін не згадує Крим і Україну, але при цьому згадує Сирію як те єдине місце, де Росія може і повинна співпрацювати із Заходом в рамках боротьби з тероризмом», ‒ зазначає політолог.

У такому контексті згадка Криму в посланні Федеральним зборам, на його думку, мала б негативні наслідки для російської влади: «Будь-яка згадка Криму в цьому контексті була б зайвою, оскільки вона неминуче спровокувала б відповідну реакцію з боку західних лідерів, МЗС тощо. І Москві б зайвий раз нагадали про те, що Захід не визнає анексію Криму. Крим, як і Україна, ‒ це хворобливі для сучасної Росії проблеми, і саме тому їх не згадали».

Багато співрозмовників, з якими ми спілкувалися, зазначають, що Путін у своєму виступі не випадково згадав Крим саме в контексті будівництва Керченського мосту. Оскільки саме цей проект для багатьох кримчан і росіян ще залишається мрією, не розбитою реальністю.