У Росії ось уже кілька років ‒ глибокий суспільний розкол. Руйнуються старі дружби і часто навіть сім'ї під загрозою. Батьки не згодні з дітьми, і навпаки. Все це почалося із захоплення Криму.
Більшість росіян радіє ‒ досі радіє! ‒ цьому захопленню. Але невелика групка з ними не згодна, не радіє. Цією незначною частиною можна було б знехтувати, але її представники нерідко є видатними діячами культури, і так просто від них не відмахнутися. У компаніях, де діячів культури багато, прихильники крадіжки Криму навіть іноді бувають у меншості. Іноді їм в обличчя заявляють, що бути культурною людиною і радіти цьому викраденню просто несумісно.
Відомий поет і письменник Дмитро Биков часто замислюється над цим розколом. З багатьма колишніми друзями він посварився, але з багатьма зберігає дружбу ‒ навіть після того, як вони публічно говорили, що Крим їхній. Биков каже в таких випадках, що таких виняткових друзів він знає надзвичайно довго, душі їх зрозумів у всій глибині ‒ і тому поточні політичні розбіжності не можуть і не повинні руйнувати ці глибокі стосунки.
Питання Криму посварило росіян. Давно у них не було настільки фундаментальної суспільної незгоди
Що й казати ‒ питання Криму посварило росіян. Давно у них не було настільки фундаментальної суспільної незгоди. Але що робити тим, які, так би мовити, повністю в процесі? Тим, хто не з боку спостерігає і вирішує, яку сторону в суперечці зайняти, а хто має виживати і жити? Як бути кримчанам?
Спростимо: жило 2 мільйони шахраюватих, дурнуватих, але загалом непоганих людей, яких без попередження захоплює армія сусідньої, загалом братської країни. Після цього у цих 2-х мільйонів безповоротно змінюється життя і доля. Багато з них біжать з дому, а у багатьох біжать за межі досяжності діти, брати, друзі, кохані. Ще більше тих, хто смертельно злякався, вдень і вночі чекає арешту, а є і такі, які під впливом цього страху назавжди морально зламалися.
Звичайно, росіянам жертвувати старими дружбами заради якогось там півострова не варто, а кримчанам хвилюватися вже пізно. Хоч як би розколювались росіяни, а з 2 мільйонами життів і доль вже сталося щось непоправне.
Іван Ампілогов, російський письменник з Криму, учасник АТО
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції