«Бояришнік» у Криму: чим небезпечне вживання настоянки

У кримських аптеках і магазинах як і раніше є небезпечний для здоров'я людей косметичний засіб «Бояришнік», а в сусідній Росії вже зафіксовані масові летальні випадки. Чому косметичний засіб став найдешевим способом вжити спиртне і що потрібно знати при вживанні «Бояришніка»? Про це говоримо з лікарем-наркологом з Бахчисарая Асаном Кадировим.

Російський «Бояришнік» і Крим

У російському Іркутську приспустили прапори і скасували розважальні заходи. У місті траур: від отруєння засобом для ванн «Бояришнік» загинули 60 осіб, в лікарнях ‒ ще 40. Причина смерті ‒ отруєння метанолом. Смертельні випадки від глоду фіксували і раніше, зокрема й в анексованому Криму. Кримські любителі настоянки навіть отримали прізвисько «бояришніки» у аптекарів. Ці люди відрізняються червоністю і набряком обличчя. Більшість опитаних кримчан популярність глоду пояснюють недоступністю якісного алкоголю. Після масового отруєння в Іркутську підконтрольний Кремлю Мінпромполітики Криму зажадав заборонити на півострові продаж спиртовмісних косметичних засобів.

‒ Наша слухачка, яка працює в лікарні, писала про те, що після анексії різко почастішали випадки «бояришнікової коми», і за добу стабільно хтось помирав. При цьому в останні місяці проблема зникла, і місто вже не завалене порожніми пляшечками. На думку слухачки, повідомленням про трагедію російського телебачення відволікає увагу громадян від інших проблем. Асане, наскільки, на вашу думку, серйозна проблема вживання спиртовмісних настоянок і косметичних засобів в Криму? Чому люди їх вживають?

‒ У мене як у лікаря взагалі ставлення до вживання алкоголю негативне. Для мене це не має виправдання, тому що п'ють не через щось, а всупереч. Почнемо з того, що є різні види глоду. Аптечний ‒ 100 грамів, на 75% -му спирті. Він дійсно має лікувальну дію, його вживають за призначенням лікаря при захворюваннях серцево-судинної системи. І це не означає, що можна просто так пити його без наслідків. В Іркутську, де сталося масове отруєння, люди брали флакони по 250 мілілітрів, це для ванн. Окрім глоду, в складі ще лимонна олія, вода, діетил фталат. Кажуть, замість звичайного був метиловий спирт. Загалом, смертельна комбінація.

‒ А чи можна щось зробити, якщо метиловий спирт вже потрапив у організм?

‒ Антидот ‒ етиловий спирт. У домашніх умовах надати кваліфіковану допомогу неможливо, для цього є спеціалізоване відділення токсикології.

‒ До речі, російські журналісти били на сполох ще у 2013 році. Вони писали про те, що виробництво настоянки глоду (настоянка бояришніка – російська назва – КР) було так розширене, що в деяких містах навіть з'явилися автомати з продажу глоду ‒ 30 рублів за пляшечку. Природно, купити його могли навіть діти. Влада не реагувала аж до трагедії в Іркутську. Асане, склад глоду (бояришнік – рос. КР), який продається в аптеках і гастрономах, відрізняється від складу засобу для ванн. Чи говорить це про те, що пити його безпечніше?

‒ Сам алкоголь складається з алкоголю та сивушних олій. Від наявності сивушних олій залежить токсичність. Виробники алкоголю борються, щоб кількість сивушних олій була мінімальною. Від цього залежить і ціна. Чим їх менше, тим вища ціна.

‒ До речі, спікер Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко говорила, що трагедія в Іркутську показала проблеми в регулюванні ринку спиртовмісної продукції. За її словами, виробників засоби для ванн, що додали до складу метиловий спирт, слід було б знайти і засудити за навмисне вбивство. Виходить, немає нічого страшного в російській традиції пити, загалом, корисну настоянку глоду?

‒ Це невігластво. Настоянку глоду, як будь-який лікарський засіб, призначає лікар. При чому тут питво лосьйону? Я нарколог. Проблема наркології об'єднує юридичне, соціальне і медичне поняття. Я можу виступати лише як медик. Але якщо «зверху» кажуть, що лосьйон вживати корисно, а винен виробник, тому що знає, що споживач має обов'язково випити ‒ ну у мене немає слів. Цій ситуації взагалі немає виправдання. Алкоголізм ‒ захворювання, яке не зникає саме собою, без адекватного лікування. Знаєте, коли в Узбекистані посилили покарання за крадіжки машин, їх перестали красти. Крадуть те, що всередині. Посилили покарання за наркоманію ‒ вона нікуди не поділася і зростає в геометричній прогресії. Не завжди закон може вирішити соціальну і медичну проблему.

‒ Асане, за якими ознаками можна зрозуміти, що людина стала вживати неякісний алкоголь? Чи можна на це вплинути?

‒ Коли найдешевша горілка в Росії коштує 199 рублів, а пляшечка глоду ‒ 30, то очевидно, що це продукт для людей, які досягли певної стадії алкоголізму. Провідним стає абстинентний синдром. Якщо хворий не похмеляється, це може скінчитися інфарктом, інсультом. Похмелитися в запої ‒ це захисний рефлекс, і хворий буде шукати будь-що. І глід для цього ‒ необхідний засіб. Дивитися потрібно в корінь і лікувати саме захворювання.

Якщо в настоянці є метиловий спирт, вірна ознака ‒ зміни з боку серцево-судинної системи, задишка, сліпота. Спирт дуже швидко всмоктується в ротовій порожнині, зміни відбуваються моментально. І в стані сп'яніння зрозуміти, що викликає певні симптоми ‒ це саме сп'яніння чи токсична дія речовини, дуже складно. Знаєте, я читав про тих, хто постраждав у Іркутську. Вихователька, медсестра. Люди, які не страждали запоями, не були закінченими алкоголіками. Це, в першу чергу, соціальна проблема. У медичну статистику ці люди потрапили, коли допомогти було не можна.

‒ Що робити, якщо людина отруїлася настоянкою глоду?

‒ Викликати «швидку допомогу», якщо є можливість, промити шлунок. Це, звичайно, не кожен може зробити. На жаль, у нас в суспільстві негативне ставлення до наркологічних хворих. І ця байдужість приводить до трагедій.

‒ Уявіть: ви заходите в магазин, і єдиний доступний алкоголь ‒ «Бояришнік». Що робити?

‒ Я не прихильник алкоголю. А «Бояришнік» не винен у тому, що його вживають не за призначенням. Метилового спирту там, звичайно, не має бути, він і у ваннах має токсичний ефект. Загалом, просто не треба пити.