У Криму з моменту його російської анексії не припиняються обшуки в будинках кримчан, затримання й арешти. Під каток російських силовиків на півострові потрапляють не тільки українські громадяни й активісти, але й ті, хто 2014 року підтримував так звану «кримську весну». Підведемо попередні підсумки: хто цього року потрапив до рук російських силовиків у Криму.
Практика попередніх років показала, що в Криму щорічно піддаються обшукам, затриманням і допитам десятки людей. При цьому, найчастіше вони позбавлені можливості отримати оперативну правову допомогу, відзначають правозахисники.
Цього року до фактів переслідувань журналістів, активістів і членів Меджлісу кримськотатарського народу додалися затримання й арешти українських громадян, яких російські слідчі органи називають «диверсантами» та шпигунами, які працюють на українську розвідку.
Із минулого року в Криму також розпочалися переслідування людей, які підтримували російську анексію півострова. Одним із прикладів є власник кримських зоопарків Олег Зубков. Ця практика продовжилась і цього року.
Маховик репресій у Криму активно запустився весною.
Кримські «сепаратисти»
Перша велика хвиля переслідувань у Криму на початку року торкнулася кримських журналістів. У квітні співробітники підконтрольних Росії силових органів пройшли з обшуками за сімома адресами колишніх співробітників кримських ЗМІ та блогерів. Оперативники ФСБ, зокрема, побували в будинку кримського журналіста Миколи Семени ‒ позаштатного оглядача Радіо Свобода й автора Крим.Реалії. Тоді з'ясувалося, що відносно журналіста порушена кримінальна справа за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії (публічні заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації).
Микола Семена
Із того часу Микола Семена перебуває на підписці про невиїзд. Санкція статті, яку ставлять йому в провину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років.
Уже через місяць кримінальну справу за такою ж статтею в Криму порушили стосовно заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова. Надалі в рамках цієї кримінальної справи його помістили у психіатричну лікарню для примусового проведення експертизи. Незабаром під тиском міжнародної спільноти, української влади і правозахисників Умеров був виписаний із лікарні. Він, як і Микола Семена, перебуває під підпискою про невиїзд.
Ільмі Умеров
Ще через півроку в Криму знову з'явилася кримінальна справа за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії. Цього разу в сепаратизмі звинуватили кримськотатарського активіста, члена феодосійського регіонального меджлісу Сулеймана Кадирова. Приводом послужила його публікація в Фейсбуці піврічної давнини, де активіст називає Крим частиною України.
Український бізнесмен-«контрабандист»
У травні в Слідкомі Росії повідомили про обвинувальний вирок щодо громадянина України, підприємця Миколи Карпенка. Його визнали винним у незаконному ввезенні на територію Росії свинини на загальну суму понад 100 мільйонів російських рублів.
За інформацією слідства, Карпенко був затриманий у московському аеропорту «Домодєдово». Далі його доправили до Сімферополя, де, як стверджують у Слідкомі, він намагався дати хабар співробітникові кримського управління російської ФСБ, щоб уникнути арешту.
Пізніше Київський районний суд Сімферополя визнав обвинуваченого винним і призначив йому покарання у вигляді 3,5 років позбавлення волі зі штрафом у розмірі понад 49 мільйонів рублів.
Як виявилося, Микола Карпенко є депутатом Одеської облради й колишнім заступником голови Держагентства рибного господарства України.
Покарання за Євромайдан
У червні Київський районний суд Сімферополя засудив активіста Євромайдану, уродженця Київської області Андрія Коломійця до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Він був визнаний винним у нападі на співробітника «Беркута» в Києві під час масових акцій протесту 2014 року, а також у незаконному зберіганні наркотиків.
Андрій Коломієць
Сам Коломієць свою провину заперечує й намагався оскаржити свій вирок. Але підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив скаргу, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Це вже другий кримський вирок за останні три роки щодо активістів Євромайдану. Першим на півострові був засуджений Олександр Костенко, якого теж визнали винним у заподіянні тілесних ушкоджень співробітнику «Беркута» під час протестних акцій у Києві взимку 2014 року. Йому призначене покарання у вигляді 3,8 року позбавлення волі. Адвокати й експерти називають обидві справи політичними.
Олександр Костенко
«Терорист» Філатов
У липні Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 21-річного кримчанина Максим Філатов. Його визнали винним у підготовці теракту біля будівлі підконтрольної Росії кримської прокуратури, а також у підпалі мечеті «Чукурча» в Сімферополі 2014 року. Філатову призначене покарання у вигляді шести років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
У підконтрольній Росії прокуратурі Криму Філатова назвали бійцем українського батальйону «Азов». Однак у самому «Азові» це заперечують.
Справа ялтинської «екстремістки»
У липні співробітники російської ФСБ затримали в Ялті місцеву активістку, колишнього депутата Гаспринської селищної ради Ларису Китайську. Протягом останніх двох років вона проживала на материковій частині України, а до Криму приїхала побачити рідних і навідатися до своєї квартири.
Лариса Китайська
Згодом з'ясувалося, що її звинувачують в екстремізмі за пости в соціальних мережах. Лариса Китайська досі перебуває в Криму й не може його залишити, оскільки з неї взяли підписку про невиїзд.
«Диверсанти». Перша група
У серпні співробітники російської ФСБ у Криму затримали українського волонтера, учасника АТО з Енергодара Запорізької області Євгена Панова. Його оголосили одним із «диверсантів», які працюють на українську розвідку.
Євген Панов
Згодом у ФСБ було оголошено про затримання ще двох людей ‒ таксиста з Євпаторії Андрія Захтея й сімферопольця Редвана Сулейманова. Всіх їх звинуватили в роботі на Міноборони України. У відомстві, в свою чергу, це спростували.
Зараз Панов і Захтей перебувають у СІЗО «Лефортово» в Москві. Обидва говорять про жорстокі тортури, які застосовували до них співробітники ФСБ, вибиваючи зізнання. Редван Сулейманов досі залишається в СІЗО Сімферополя.
У російських ЗМІ з'явилась інформація з посиланням на джерела в правоохоронних органах про затримання в серпні загалом дев'яти людей, нібито причетних до диверсійної діяльності. Серед них ‒ далекобійник із Харкова Володимир Присич. Але про його долю досі нічого не відомо. Прізвища інших фігурантів теж залишаються неназваними.
«Диверсанти». Друга група
Через три місяці в російській ФСБ знову повідомили про затримання в Севастополі ще трьох людей, яких теж назвали «членами диверсійно-терористичної групи Головного управління розвідки Міністерства оборони України». Це Дмитро Штибліков, Олексій Бессарабов і Володимир Дудка.
Затримання Дмитра Штиблікова
З'ясувалося, що Штибліков і Бессарабов є військовими експертами аналітичного центру «Номос», а Дудка працював сапером у підконтрольному Росії севастопольському управлінні МНС.
У СБУ заперечують зв'язки із затриманими. Всі вони перебувають під вартою.
Кримські «хізби»
У вересні Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону оголосив вирок чотирьом кримським мусульманам, яких звинуватили у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, севастополець Руслан Зейтуллаєв, якого російська влада називає організатором осередку «Хізб ут-Тахрір», засуджений до семи років позбавлення волі в колонії загального режиму. Ферату Сайфуллаєву, Рустему Ваітову і Нурі Примову призначене покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі в колонії загального режиму.
Тиск і арешт за українську символіку
На початку вересня в Севастополі посеред дня біля торгового центру побили місцевого жителя Ігоря Мовенка. Причиною, через яку на нього накинувся невідомий, стала українська символіка і значок батальйону «Азов», наклеєні на раму його велосипеда. Ігор Мовенко тоді отримав серйозні травми. Місцеві правоохоронці не тільки не розслідували цей інцидент, але і звинуватили в події самого Мовенка.
Гагарінський суд Сімферополя згодом оштрафував севастопольця на дві тисячі рублів за «розповсюдження нацистської символіки». Однак потім співробітники ФСБ провели обшук у нього вдома, під час якого, за словами Мовенка, били його й погрожували помістити до СІЗО, якщо він не зізнається в екстремізмі.
На 30 днів був заарештований інший кримчанин ‒ житель села Серебрянка Роздольненського району Володимир Балух. Співробітники ФСБ нібито знайшли в нього під час обшуку патрони й динаміт. Балух, проживаючи в Криму, не боявся відкрито висловлювати своє неприйняття анексії півострова: на даху його будинку майорів український прапор, а на стіні висіла табличка «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18».
Володимир Балух
Справи проти активістів «Кримської весни»
У жовтні співробітники російської ФСБ затримали в Алушті депутата місцевої міськради Павла Степанченка і власника видання «Твоя газета» Олексія Назимова за підозрою в комерційному підкупі й посередництві в ньому. Протягом трьох місяців вони продовжують перебувати в сімферопольському СІЗО.
Обидва затримані раніше були прихильниками російської анексії Криму. Їхні адвокати вважають, що Степанченко й Назимов переслідуються за публічну критику підконтрольної Росії влади в Алушті й саме тому з ними «хочуть розправитися кримінальною справою».
У листопаді в Криму засудили ще одного прихильника російської анексії Криму ‒ лідера проросійського руху в Севастополі, активіста подій «Кримської весни» Геннадія Басова. Він був визнаний винним у низці корупційних злочинів. Ленінський районний суд засудив його до дев'яти років позбавлення волі в колонії суворого режиму зі штрафом у розмірі п'ять мільйонів рублів.
Геннадій Басов
Сам Басов повідомив, що вважає свій вирок лише формальністю й «не вірить у севастопольське правосуддя».
Вироки за екстремізм
Серед повідомлень російських силовиків у Криму ми також знайшли інформацію про судові вироки щодо кримчан за екстремізм. Однак жодного прізвища в цих повідомленнях названо не було.
За даними прес-служби ФСБ, у жовтні Ленінським районним судом Севастополя був засуджений до двох років умовного терміну 24-річний місцевий житель за «публічні екстремістські заклики до повалення в Криму й Севастополі законної влади, а також заклики до порушення територіальної цілісності Росії шляхом військового вторгнення до Криму чи ведення на його території військових дій».
Засудженому заборонено займатися діяльністю, що пов'язана з наданням послуг із адміністрування сайтів і поширенням текстових, фото-, відео-, мультимедіа й інших інформаційних і новинних матеріалів у Інтернеті.
Ще два вироки були винесені в Сімферополі стосовно 19-річного хлопця і 18-річної дівчини, яких теж визнали винними в поширенні екстремістських постів у соціальних мережах.
Київський райсуд Сімферополя призначив дівчині покарання у вигляді двох років позбавлення волі умовно. А ось хлопцеві Центральний райсуд Сімферополя визначив реальне позбавлення волі на 3 роки й 10 місяців.