В останні місяці у вищих колах півострова намітилася нова тенденція: етнічні кримські татари, які демонструють свою лояльність до Росії, стали залишати керівні посади. У той же час влада не поспішає знаходити їм заміну. Близькі до перших осіб представники проросійських кримськотатарських організацій публічно закликають звернути увагу на корінний народ, наводячи, як приклад, українські часи.
За останні кілька місяців відразу кілька кримських татар, які займали високі посади в органах влади півострова, залишили свої пости: екс-віце-прем'єр Криму Руслан Бальбек, екс-заступник голови підконтрольної Кремлю адміністрації Сімферополя Тейфук Гафаров і колишній головний спеціаліст відділу культури і міжнаціональних відносин нинішньої адміністрації Білогірського району Мурат Язиджиєв.
Тейфук Гафаров
Якщо звільнення з посади Бальбека пояснюється його обранням депутатом Держдуми Російської Федерації і подальшим переїздом до Москви, то звільнення Гафарова і Язиджиєва офіційні особи не коментували. Хоча громадські активісти їхню відставку пов'язують з тим, що вони, як представники кримськотатарського руху проросійського штибу «Къырым» (керівник ‒ віце-спікер парламенту Криму Ремзі Ільясов ‒ КР), «потрапили в немилість» до російського голови Криму Сергія Аксьонова.
Досі керівники відомств не назвали претендентів на звільнені крісла. З чим пов'язана тривала пауза: немає довіри до кримських татар чи відповідних претендентів ‒ залишається здогадуватися. Також незрозуміло, де і на яких посадах продовжать свою діяльність звільнені Гафаров і Язиджиєв, які раніше неодноразово висловлювали схвалення з приводу позитивних, на їхню думку, змін в «російському» Криму.
«Раніше при Україні ці посади були»
Відсутність представників кримськотатарського народу на значущих посадах стало однією з тем недавнього виступу члена Ради з міжнаціональних відносин при президенті Росії, президента товариства кримських татар «Інкішаф» Ескендера Білялова. Підбиваючи підсумки року в ефірі провладного кримськотатарського телеканалу «Міллет», Білялов закликав керівництво республіки звернути увагу на кримських татар. Він відкритим текстом оголосив, що «хотілося б більше» бачити кримських татар в органах влади, особливо, в силових структурах. До того ж, як нагадав Білялов, в українській дійсності представники корінного народу вже займали ці посади.
«У 14-му році я підняв питання на зустрічі з президентом (Російської Федерації ‒ КР). Він мені сказав: «Ескендере, в Росії немає п'ятої графи». Так і є. У нас у владі багато хлопців працює, але хотілося б більше. Ми хотіли б бачити у владі зампрокурора республіки ‒ кримського татарина. Ми хотіли б бачити заступник міністра (МВС), заступника голови ФСБ. Раніше у нас при Україні ці посади були. Так, в СБУ не було, але в міліції, прокуратурі були. Я думаю, все-таки у нас є гідні кадри, які могли би зайняти, та й нам би легше було працювати», ‒ сказав Білялов.
Кримські татари на керівних посадах в силових відомствах півострова певною мірою допомогли б на тлі обшуків, допитів, затримань і арештів представників корінного народуЕскендер Білялов
Президент товариства «Інкішаф» побічно дав зрозуміти, що кримські татари на керівних посадах в силових відомствах півострова певною мірою допомогли б на тлі обшуків, допитів, затримань і арештів представників корінного народу. А тому кримським татарам, за його словами, треба більше довіряти. «Ви самі бачите, що відбувається: силові структури ‒ дуже багато зараз таких проблемних моментів, коли проводять вони свої якісь службові заходи. Я думаю, якби там були і наші співробітники вищого рангу, це було б простіше і проводити для цих людей. Так що треба побільше довіряти кримським татарам, більше брати саме у владні структури наших хлопців», ‒ додав Білялов.
Втім, приводів для оптимізму поки у проросійських кримських татар не так вже й багато. Влада своїми діями демонструє, що її нинішній стан влаштовує, оскільки вдається обійтися без представників корінного народу на вакантних посадах. Інакше як пояснити той факт, що в кінці грудня 2016 року дев'ятим за рахунком віце-прем'єром уряду Криму призначили Павла Корольова. Тоді як серед заступників прем'єр-міністра Аксьонова немає жодного кримського татарина.
У матеріалі використовується термінологія, ухвалена на анексованому Росією півострові