Спеціально для Крим.Реалії
Добре, коли діти вірять в чудеса, але погано, коли дорослі стають дітьми. Кримська Савченко, незаконно обрана до Держдуми Росії, вважає, що анексія півострова була дивом. Три роки тому, незадовго до захоплення влади проросійськими самозванцями, до Криму привезли з Афону Дари волхвів. На думку депутатки, це і стало прологом до «чудесного» захоплення української території. Опікувалася логістикою святині Російська православна церква.
Як відомо, найбільше в чудеса вірять малограмотні атеїсти. Більшовики, наприклад, вірили в комунізм. Для того, щоб вигадану казку зробити бувальщиною, вони перетворювали в пил мільйони своїх співгромадян. Але цього було мало, і вожді комуністичної партії планували планетарне лиходійство ‒ світову революцію. Таке ж «диво», слава Богу, меншого масштабу, але теж безбожне, зробили новоспечені «віряни» в Криму. Світлана Савченко, почавши з «ідеологічної» посади ‒ піонервожатою, стала перехідним партійним діячем. Побувала в Народній партії Криму, де також завідувала ідеологією, потім була в партії «Союз», а потім ‒ в «Единой России».
Як справжня партактивістка, сьогодні Савченко фанатично просуває невігластво в маси. «І з Кримом теж сталося диво!» ‒ наївно переконує вона своїх виборців. Так само, як і у випадку з більшовицьким переворотом та кривавою узурпацією влади, в Криму не обійшлося без «революційних загонів». Колишній віце-прем'єр підконтрольного Росії уряду Криму Рустам Теміргалієв розповідав російським ЗМІ, що депутати Держдуми наполягали, щоб півострів опинився в маршруті літака з Дарами волхвів. Що цілком зрозуміло, якщо врахувати, що спецрейсом до Криму тоді прибули громадяни Росії: один з керівників операції з його захоплення Ігор Гіркін і фінансист терористів Костянтин Малофєєв. Саме вони і створили «диво» окупації. А Дари волхвів, як і Боже провидіння, нічого спільного зі злочинами не мають.
Дари волхвів, як і Боже провидіння, нічого спільного зі злочинами не мають
Так, чудеса в нашому житті бувають. Чудеса наукових відкриттів, духовних подвигів і трудових звершень. Віруюча людина молиться, щоб сконцентрувати свою волю, мобілізувати розум, щоб силою свого духу зміцнити ослабле тіло. А людина невіруюча вважає, що чудеса приходять самі собою, за його бажанням-щучим велінням. Варто тільки клацнути пальцями, тобто помолитися, як диво станеться. Молитва для такої людини перетворюється на безглуздий ритуал. «Вони, перш ніж тебе сокирою зарубати, обов'язково перехрестяться», ‒ писав у своєму щоденнику знавець анатомії широкої душі народу-богоносця Федір Достоєвський.
З початком наступу на Донбас серед терористів з'явилася «Російська православна армія», яка налічувала чотири тисячі «хрестів». Свої бронетранспортери «віряни» прикрашали написами «православний джихад». Священнослужителі в самій Росії активно підтримували найманців. Можемо згадати православні проводи на привокзальній площі Єкатеринбурга. «Не бійтеся нічого. За серцем кожного з вас Господь дивиться пильно», ‒ напучував уральських найманців протоієрей Володимир Зайцев.
Відомо, що уральці входили до батальйону «Привид» ліквідованого Олексія Мозгового. А сам протоієрей Володимир Зайцев, окрім церкви митрополита Інокентія Московського, підробляє проповідями на кафедрі «Теологія» при Уральському державному гірничому університеті. Кафедру з терористично-богословськими доповідями відвідував колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Стрєлков. Ось такі вони, творці «чудес» від Російської православної церкви.
Російські священнослужителі на чолі з патріархом Кирилом стали співучасниками військових злочинів режиму Путіна
В активі православної армії священиків ‒ окроплення бойових ракет і підводних човнів. Зброю освячувати не можна, але для оборони можна, вважають в Російському православ'ї. Єпископ Волгодонський і Сальський освячував два фронтові бомбардувальники Су-34. Можемо їм нагадати ще й «оборону» Донецького аеропорту. А до цього була «оборона» Грозного, а після ‒ «оборона» Алеппо. Російські священнослужителі на чолі з патріархом Кирилом стали співучасниками військових злочинів режиму Путіна. Вони надають загарбницькій війні духовної легітимності, надихають на вбивства, наводять глянець християнського благородства на криваві злодіяння.
Бога сьогодні в Росії ліплять до чого попало, а не тільки до безбожного й убивчого. Служителі культу освячують заводи і навіть цілі міста, як це було в Нижньому Новгороді, над яким на аеростаті ширяв митрополит Нижегородський і Арзамаський Георгій. Святою водою в Росії виганяють «демонів фальсифікації» з урн для голосування, освячують Північний морський шлях, медичні халати і навіть мотоцикли «Нічних вовків».
Вищим науково-релігійним прогресом, ймовірно, вважається освячення космічних ракет. Байконурський святитель отець Сергій Бичков стверджував, що невдалі запуски трапляються тільки з ракетами, які не пройшли обряд. Однак, здається, плани Господа Бога не завжди збігаються з планами Роскосмосу ‒ ракети падають на старті, як гнилі яблука з дерева, ледве не одна за одною.
Підміна святості ханжеством, підбурювання до братовбивчої війни, надія на «авось» замість віри в Бога міцно прописалися в «русском мірє». Своєю православною парасолькою Росія намагається накрити й Україну.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції