У нинішньому кримському уряді одним зі своїх успіхів називають відродження на півострові книговидання. За три роки за бюджетні кошти тут випустили десятки книг, позначених як «соціально значуща література». Крим.Реалії з'ясовували, які книжки публікують за бюджетним замовленням.
У 2015 році Міністерство внутрішньої політики, інформації та зв'язку підконтрольного Росії уряду Криму видало 17 книг соціально значущої спрямованості. Їх загальний тираж становив 15,5 тисяч примірників, повідомляє голова відомства Дмитро Полонський.
У 2016 році кількість таких видань поповнилася ще 18 екземплярами, а їх загальний тираж вже склав 16,5 тисяч примірників, тобто перевищив попередній на 10 тисяч.
«Ми всіма доступними нам методами зберігаємо і підтримуємо галузь книговидання в Криму, наші видавництва і друкарні. Адже перед нами стоїть завдання робити все, щоб кримські письменники мали можливість побачити свою працю і твори виданими, щоб вони дійшли до читача», ‒ стверджує Полонський.
Ці книги передали кримським бібліотекам, а електронні версії багатьох з них оприлюднили на сайті Радміну.
Кримська російська література
Першим виданням, яке в Криму надрукували під виглядом соціально значущої літератури, став фотоальбом «Крымская весна». У ньому зібрані фото подій Євромайдану і російського захоплення Криму. Однак про жертви «кримської весни» і переслідування журналістів та активістів в ньому не йдеться. Фотоісторія відображає позицію лише тих, хто підтримав анексію півострова.
Спочатку фотоальбом видали накладом у 1000 примірників. Однак потім його двічі перевидавали ‒ за дорученням російського голови кримського уряду Сергія Аксьонова.
Фотоальбом «Крымская весна»
Майже половина виданих у Криму книг присвячені Другій світовій війні. Також тут присутні збірки нарисів про Крим і кілька книг для дітей.
Серед дитячих авторів соціально значущої літератури в Криму опинився письменник з Мурманська, уродженець Донбасу Олег Бундур. На півострові видали його книгу «Крымские каникулы». Це розповіді, які він написав у 2015 році після подорожі південним берегом Криму.
«Книга «Крымскик каникулы» ‒ це погляд жителя півночі на південні землі нашої Батьківщини, адже ми дізнаємося про Крим ніби вдруге, заново дивимося на цей з дитинства рідний, але на десятиліття відчужений від Росії дивовижний край. <...> Книга для сімейного читання, яка об'єднує покоління читачів різного віку, ненав'язливо виховує патріотизм, любов і повагу до своєї Росії», ‒ пише автор.
Бундур «ненав'язливо» розповідає про Катерину, яка приєднала Крим до Росії в 1783 році, і про кримський блекаут як про «бридку справу українських сусідів». Спочатку книга Бундура мала назву «Фига с Черного моря», і видавати її вирішили тільки «за умови заміни назви».
Три книги за останні три роки видав у Криму Борис Балаян ‒ кримський громадський діяч, заслужений працівник культури України. У відкритих джерелах він згадується як багаторічний голова Кримського фонду культури. Але мало хто пам'ятає, що напередодні розпаду Радянського союзу Балаян входив до керівного складу кримського обласного відділення Українського фонду культури. А в 1991 році він увійшов до складу Комісії з розробки Конституції Кримської АРСР. Тепер він пише книги для кримчан, співпрацюючи з підконтрольною Росії владою.
Борис Балаян
За бюджетні кошти в Криму опублікували його книги «Крым.Спорт.Мир» (про історію кримського спорту, написана спільно з Міністерством спорту й Олімпійською радою Криму), «Солдаты Победы. Один день на фронте» та «Индийцы: на пути созидания». Остання розповідає про нібито багатовікові зв'язки російського та індійського народів, близькість їхньої матеріальної і духовної культур. Спочатку книга називалася «Індийцы», але видавничій раді така назва не сподобалася. Її спіткала та сама доля, що й книгу Бундура.
А минулого року видавнича рада вирішила надрукувати книгу «Прошу доложить т. Дзержинскому», приурочену до 95-річчя створення органів державної безпеки Криму. Її також віднесли до видань соціальної значущості.
«Незалежні експерти» кримського друку
Видання для публікації підбирає видавнича рада ‒ саме вона вирішує, які книги друкувати, а які ‒ ні. До складу ради входять Дмитро Полонський та його заступник, а також ще троє співробітників міністерства, депутат кримського парламенту Ольга Сульникова, співробітники Кримського федерального університету й різних органів влади ‒ загалом 13 осіб. Це і є «незалежні експерти з різних галузей діяльності, що мають відношення до поліграфії, культури, історії та літератури», як повідомляє підконтрольний Росії Мінінформ Криму.
У скільки обходиться видання «соціально значущої» літератури в Криму, точно не відомо. У своїх звітах чиновники ці цифри не називають. Однак станом на 1 січня нинішнього року в міністерстві Полонського на забезпечення своїх програм витратили понад 1 мільярд рублів.