Питання легітимності російського парламенту й статусу кримських депутатів у його складі знову обговорюють в міжнародних інституціях. Український парламент відреагував на звіт ОБСЄ про вибори до Держдуми Росії, що відбулися у вересні минулого року. У документі монітори вважали за краще утриматися від оцінки впливу кримського голосування на загальні результати виборів у Росії. У зв'язку з цим українські депутати просять парламенти країн-учасниць ОБСЄ змінити методику підготовки моніторингових звітів «з урахуванням агресії Росії проти України».
Відразу ж після виборів до Державної Думи Росії українська влада заявила на нелегітимність не тільки голосування в Криму, але і всього складу нижньої палати російського парламенту. Незаконними вибори на півострові вважають і влади низки країн світу. Депутатів Держдуми, обраних від Криму, внесли до санкційного списку Євросоюзу, США та інших країн.
Чого не помітили міжнародні спостерігачі
Наприкінці минулого року Бюро з демократичних інститутів і прав людини (ОБСЄ) оприлюднило звіт моніторів з висновками про вибори до Держдуми Росії. У ньому аналізується весь процес думських виборів і даються експертні рекомендації щодо удосконалення умов організації волевиявлення російських громадян.
При цьому в звіті практично нічого не говориться про те, що висуненням кандидатів і організацією виборчого процесу займалася російська влада, серед іншого й в анексованому Криму. Також монітори не враховують і не аналізують вплив кримського голосування на загальний результат думських виборів.
Про півострів автори документа згадують лише один раз ‒ коли пишуть про кількість депутатів Держдуми. «Державна Дума складається з 450 депутатів, що обираються на п'ятирічний термін. Це включає в себе чотирьох депутатів від виборчих округів, сформованих на території Кримського півострова, де МНВ ОБСЄ/ БДІПЛ не проводила спостереження через відсутність консенсусу серед країн-учасниць ОБСЄ про його статус», ‒ йдеться в документі.
Потрібно відзначити, що в результаті голосування депутатами Держдуми, обраними на півострові, російський Виборчком визнав не чотирьох, а вісьмох кандидатів: Наталю Поклонську, Руслана Бальбека, Михайла Шеремета, Костянтина Бахарєва, Андрія Козенка, Світлану Савченко, Дмитра Бєліка та Павла Шперова.
«Повзуча легітимізація крадіжки Криму»
Росія працює над повзучою легітимізацією крадіжки Криму ‒ через міжнародні організаціїІрина Геращенко
В українському парламенті формулювання звіту в контексті Криму називають некоректним. «Сьогодні Російська Федерація працює над повзучою легітимізацією крадіжки Криму ‒ через міжнародні організації. В остаточному звіті ОБСЄ/ БДІПЛ за результатами спостережень за виборами до Держдуми Росії немає жодного слова про фальсифікації виборів у Криму, куди спостережна місія навіть не була допущена», ‒ пише в фейсбуці перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко.
З ініціативи Геращенко парламент України 23 лютого ухвалив звернення до парламентів держав-учасниць ОБСЄ та голови ОБСЄ, а також федерального міністра європейських, інтеграційних і закордонних справ Австрійської Республіки Себастьяна Курца. Його автори ‒ група нардепів ‒ стверджують, що формулювання щодо «відсутності консенсусу» про статус Криму просуває російська влада:
У звіті навіть не згадується той факт, що АР Крим і Севастополь є незаконно окупованими Росією територіями
«У звіті навіть не згадується той факт, що АР Крим і Севастополь є незаконно окупованими Росією територіями. А неможливість моніторингу виборів у Криму в звіті пояснюється «відсутністю консенсусу в питаннях статусу Криму серед країн-учасниць ОБСЄ». Про домовленість щодо внесення до остаточного варіанту звіту саме такого формулювання було оголошено публічно окремими членами Центрвиборчкому Росії безпосередньо після дня голосування».
Українські депутати також звертають увагу на те, що російські виборчі округи, дільниці і комісії в Криму були сформовані з порушенням українського і міжнародного законодавства. А списки виборців, на думку нардепів, є сфальсифікованими, оскільки в них внесли кримчан, примусово оголошених громадянами Росії.
У зв'язку з цим автори звернення закликають ОБСЄ переглянути процедуру моніторингу виборів з урахуванням сучасних реалій. Зокрема, оперативно розробити нову методику підготовки моніторингових звітів «з внесенням оцінки ситуації, пов'язаної з окупацією частини України Російською Федерацією».
Чи можливі зміни?
У співтоваристві українських правозахисників парламентське звернення оцінюють позитивно, але сумніваються, що воно може кардинально вплинути на ситуацію в ОБСЄ.
«Дуже складна ситуація в організації ОБСЄ. Всі управлінські та організаційно-розпорядчі документи ухвалюються на основі консенсусу. І Росія, як член ОБСЄ, ніколи не піде на те, щоб в цих документах, наприклад, були слова «анексія», «окупація» і так далі. Але з боку України досить логічно вимагати від Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, щоб воно уточнило регламент своїх процедур саме щодо оцінки виборів з урахуванням кримської ситуації», ‒ зазначив в коментарі Крим.Реалії юрист-міжнародник Борис Бабин.
Однак, на його думку, домагатися зміни правил на рівні ОБСЄ має не парламент, а українські дипломати. «Нашому МЗС всі ці питання можна було обговорювати, коли формувався мандат місії ОБСЄ. Тепер уже, в будь-якому випадку, звіт ОБСЄ ніхто змінювати не буде», ‒ говорить він.
Один парламент змінити нічого не зможе. Це велика робота для громадських організаційБорис Захаров
Експерт Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров, у свою чергу, вважає, що при грамотній адвокаційній роботі можливо досягти того, щоб представники ОБСЄ змінили правила моніторингу виборів. «Один парламент змінити нічого не зможе. Це велика робота для громадських організацій. При гарній адвокаційній роботі зміни можливі», ‒ вважає правозахисник.
Обговорення питання легітимності Держдуми Росії та підходів ОБСЄ до моніторингу виборів на міжнародному рівні ще у майбутньому. Звернення Верховної Ради представники української делегації мали передати під час сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка цими днями відбувається у Відні (Австрія).