Життя під російським наглядом: перший рік окупованого Севастополя
Це був 200 день народження українського поета Тараса Шевченка, але абсолютно особливий для Севастополя. Акція проходила, як ніколи, за правилами: з регламентом, дуже стримано й акуратно. Були промови, вірші й пісні, але тоді вперше українці в ще повноцінно українському Севастополі озиралися на всі боки. Учасники акції побоювалися банального – отримати по голові. Ближче до закінчення часу, відведеного на проведення заходу, українські прапори почали розбавляти російські триколори. Окупація вже почалася, анексія ще не відбулася
Севастополь, 9 березня 2014 року, проспект Жовтневої Революції, сквер ім. Тараса Шевченка
Близько ста українських активістів були оточені російськими прапорами. По периметру то там, то тут виникали сутички, в основному словесні перепалки, рідше – бійки. Не всі в той день дісталися додому благополучно, були і побої, і спроби викрадення українців
Севастополь, 9 березня 2014 року, проспект Жовтневої Революції, сквер ім. Тараса Шевченка
Панорама весняного Севастополя. Цей вид мало змінився через три роки. Але є одна особливість – будівля, якої не стало з приходом в місто російської влади. Знесення сірої недобудованої шістнадцятиповерхівки (в лівій частині кадру) севастопольці запам'ятали надовго. Для вибухових робіт були запрошені російські фахівці. Впоралися не відразу: прогримів перший вибух, і будівля нахилилася, прогримів другий – частина будинку встояла, решта розбирали вручну. Новоутворене звалище на місці колишнього будмайданчика довго красувалося в центрі міста, поруч з історичним пам'ятником. Причина знесення – порушення містобудівних норм. Будівлю не можна, звалище можна
Севастополь, 17 квітня 2014 року, площа Повсталих
У той момент зростання цін і тарифів прикрили підвищенням пенсій, але порожні полиці в магазинах замаскувати не прагнули. Зникали продукти, перший дефіцит – молочна продукція, згодом винятком не стали і крупи, печиво, м'ясні вироби
Севастополь, 15 травня 2014 року, магазин «АТБ», вулиця Очаківців
Молодые мамы за привычной «молочкой» «гонялись» по всему городу, сообщая на форумах: «Йогурты «Агуша» остались на Малашке». Потом пошли российские продукты, молоко со сроком годности в шесть месяцев удивляло
Севастополь, 28 сентября 2014 года, магазин «Фуршет», улица Пожарова
Ціни росли, незвично росли на все, особливо на привозні товари
Севастополь, 2 жовтня 2014 року, вулиця Льва Толстого
Торгівля у вуличному наметі
Севастополь, 2 жовтня 2014 року, вулиця Льва Толстого
У перший рік анексії почалася запекла боротьба з будь-якими залишками української символіки. Український прапор на автомобільних номерах прикривали наклейками з триколором. Містом побігла заповзятлива молодь: друкували наклейки, продавали на світлофорах. Колишня українська міліція прагнула бути в моді
Севастополь 1 липня 2014 року, пл. Повсталих
Трохи пізніше з'явилися російські номери. Тоді севастопольцям почали роздавати, як говорили, московський резерв. Так Севастопольські номери відзначилися московським маркуванням 777
Севастополь, 12 липня 2014 року, вулиця Адмірала Октябрьського
Новий модний тренд – традиційні для сувенірних наметів натільники тепер розбавляє «ввічливий Путін»
Севастополь, 9 листопада 2014 року, Приморський бульвар
Замінити таблички було наказано і колишнім українським держустановам. А поки заміну не профінансували, справлялися, як могли
Севастополь, 26 жовтня 2014 року, вулиця Суворова
Севастопольці в суперечках на кухнях і публічно вчили один одного, «як батьківщину любити», при цьому кожен любив свою
Севастополь, 11 листопада 2014 року, вулиця Суворова
Масовий вихід банків з півострова, покинуті офіси могли залишатися і в такому вигляді
Севастополь, 26 жовтня 2014 року, вулиця Леніна
В українців свій флешмоб. Такими купюрами поповнювали рахунки через вуличні автомати
Севастополь, 31 жовтня 2014 року, вулиця Велика Морська
Сімферопольський привіт від «шанувальників» ПриватБанку. Банк заморозив рахунки кримчан, депозити пообіцяв повертати на материковій частині України. А ще тут зафіксовані ціни на бензин
Сімферополь, 11 травня 2014 року, Ялтинське шосе
І тільки природа в той момент залишилася без громадянства. «І не таке бачили», – ніби тихо зітхає Чорне море
Севастополь, 24 травня 2014 року, Фіолент