Віталій Портников: «Братство і рабство»

Володимир Путін, архівне фото

Спеціально для Крим.Реалії

Чорногорська газета Pobjeda повідомила читачів про російські чорні списки, до яких увійшли керівники країни: прем'єр-міністр, спікер парламенту і всі депутати, які проголосували за вступ Чорногорії до НАТО. Публікація з'явилася після того, як одному з цих депутатів – впливовому політику Міодрагу Вуковичу – не дозволили в'їхати до Росії і депортували в Чорногорію. Причому поводилися з Вуковичем відверто по-хамськи, знущалися над ним десять годин поспіль. Він сам назвав поведінку російських силовиків «нелюдською» і нечесною – тому що в цей же час опозиційних чорногорських депутатів, які виступають з проросійських позицій, зустрічають у Москві з відкритими обіймами.


Хоча у Москві не коментують чорногорську публікацію і не збираються оприлюднити «чорні списки», мало хто в Подгориці сумнівається, що видання опублікувало реальну інформацію. Коли стало зрозуміло, що Чорногорія дійсно може вступити в НАТО, а Росія втрачає останні потенційні порти в Середземномор'ї, у російських спецслужб, що називається, «знесло дах». Чорногорські правоохоронці підозрюють російських розвідників та їхніх агентів у країні в спробі державного перевороту і навіть підготовці замаху на колишнього прем'єр-міністра Міло Джукановича. Заборона в'їзду, в порівнянні з цими діями, – невинна забава.

З Чорногорією все відбувається приблизно так само, як було з Україною. Ще недавно «братська країна» стала об'єктом агресії. У Чорногорії державний переворот із захопленням адміністративних будівель не вдався – але готували його, між іншим, за кримським сценарієм і навіть із залученням людей, які встигли взяти участь у захопленні українських земель. Якби чорногорський переворот вдався, його цілком можна було б порівняти з переворотом у Криму – і там, і там депутати парламенту мали голосувати за важливі для Кремля рішення під дулами автоматів російських диверсантів.

Плутати братерство і рабство – улюблений прийом російської зовнішньої політики

Коли виявляється, що «просування інтересів» за допомогою інтервенції захлинається, починається новий етап «покарання». Проти українських політиків порушують кримінальні справи і фальсифікують божевільні звинувачення, типу участі Арсенія Яценюка в чеченській війні. Чорногорські політики ще не стали мішенями для Слідчого комітету, але їх вже скопом не пускають до Росії.

Але українців і чорногорців об'єднує навіть не кремлівська образа. І тих, й інших ще вчора називали «братами», найближчими до росіян народами в Європі. «Брати» стали ворогами рівно в той момент, коли наважилися заперечити Кремлю й обрати власний шлях розвитку.

Плутати братерство і рабство – улюблений прийом російської зовнішньої політики.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції