У центрі уваги колумністів, які пишуть про Україну для західної преси, – реформи у сфері енергетики, зокрема доля найбільшої в країні компанії. Energetyka24 публікує аналітичний матеріал про невдалу спробу деолігархізації. Автори Bloomberg відзначають успіх реформ «Нафтогазу України» і подальші перешкоди, з якими має справу новий менеджмент компанії. Forbes акцентує на тому, що Росія, попри санкції Заходу, може завдати серйозних збитків Україні, проклавши нову трубу в обхід її території.
Одна з головних вимог Майдану – деолігархізація – залишається невиконаною, пише блогер Павло Кост для польського спеціалізованого сайту Energetyka24, і доказом цього він називає гальмування реформ на ринку електроенергії та газу.
Кост зауважує, що «сім’я» – група довкола Олександра Януковича (старшого сина українського президента-втікача Віктора Януковича) – в результаті революції майже повністю втратила в Україні вплив, дещо ослабли й політичні важелі українських олігархів Ріната Ахметова та Дмитра Фірташа, але, на думку блогера, це було зумовлено передовсім економічною стагнацією в країні. Утім, олігархічна система продовжує формувати порядок денний через тактичний союз із владою.
«Проведення деолігархізації неминуче призведе до погіршення внутрішньої ситуації через реакцію великого бізнесу, що з огляду на вплив олігархів на ключові сектори економіки і засоби масової інформації для офіційного Києва було б ризиковано, особливо на тлі російської агресії. (…) Крім того, додатковим аргументом підприємців була (і є) тендітна політична конфігурація в парламенті – без підтримки олігархів спроможність контрольованих ними парламентських груп «Відродження» та «Воля народу» сформувати більшість буде під питанням», – зазначає Кост і звертає увагу на підтримку імперією Ахметова протестних настроїв в Україні через «примусові» перебої у ДТЕК під час подачі електроенергії в зимовий період, що, за його словами, прекрасно вписується в плани офіційної Москви.
Позиції Фірташа, який впродовж тривалого часу призначав на ключові посади у газовому секторі своїх людей, послабилися після того, як «Нафтогаз України» очолив молодий реформатор Андрій Коболєв, мовиться у статті. Але Фірташ використовує ресурси, які у нього є в розпорядженні, й наразі його Group DF поки переважає на ринку розподілу газу з контрольним пакетом акцій у понад 70%.
«Українські олігархи – інструмент в руках Кремля? «Спектр катастрофи енергетичного сектору»
Битва всередині «Нафтогазу України» уособлює боротьбу за перебудову України, пишуть колумністи міжнародної агенції Bloomberg Дарина Краснолуцька та Володимир Верб’яний, адже компанія тривалий час задавала тон українській політиці та економіці й за часів президентства Віктора Януковича була втіленням усіх хвороб радянської доби – від неефективності до панібратства та відмивання коштів, але проєвропейська революція, стверджують автори, зробила можливими зміни.
«Статки компанії почали збільшуватися після того, як уряд прем’єр-міністра Володимира Гройсмана скасував згубні цінові субсидії і новопризначена команда менеджерів почала працювати на збільшення фінансових показників. Але нещодавні спроби впровадити суворіше корпоративне управління зустріли опір з боку посадових осіб, що прагнуть зберегти доступ до грошей. Зав’язалася суперечка з іноземними кредиторами. Від того, хто переможе, значною мірою залежить майбутнє нації», – мовиться у матеріалі.
Як зауважив єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганнес Ган, у ЄС загалом задоволені зусиллями України впровадження реформ, але спадок часів комунізму все ще залишається серйозною перешкодою. Зважаючи на це, голова Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті попередив український уряд, що «одна з найбільш вагомих реформ, впроваджена за їхнього лідерства, опинилася на грані колапсу» через корупцію.
«Команда, що керує «Нафтогазом» зробила речі, про які ніхто й не мріяв три роки тому, але вони постійно натрапляють на перешкоди на своєму шляху», – сказав у коментарі Bloomberg виконавчий директор інвестиційного банку SP Advisors у Києві Нік Піацца.
Росія наполягає на будівництві нової труби в обхід України, а європейці не заперечують, пише колумніст американського ділового видання Forbes Кеннет Рапоза: «Українці цю справу ненавидять. Європейські політики та виконавчі директори енергетичних компаній анітрохи з цього приводу не переймаються».
Європейська комісія у неділю отримала доручення вести переговори з Росією щодо так званого «Північного потоку-2» – газопроводу, що проходитиме через Балтійське море у напрямку Німеччини поруч із «Північним потоком-1». Будівництво планують розпочати у 2019 році. Загальна вартість проекту, за попередніми підрахунками, становитиме близько 10 мільярдів євро.
Партнерами російського «Газпрому» у цьому проекті виступатимуть французька компанія Engie, австрійська OMV, британсько-голландська Shell та німецькі Uniper і Wintershall.
Українські бізнесмени, зокрема голова «Навтогазу України» Андрій Коболєв, переконані, що проект може завдати серйозних збитків Україні, й дехто навіть розглядає його як спробу Росії покарати Україну за її бажання зблизитися зі співдружністю європейських держав, розповідає Рапоза і додає, що європейські санкції не розповсюджуються на енергетичні компанії і «не забороняють прокладання труб у напрямку Європи».
«Привіт, Україно! Росія взялася за «Північний потік-2» з двома німецькими фірмами на чолі справи»