«Забути про Крим» могли домовитися ще на першій зустрічі у Нормандії – Сенченко

Не порушувати тему повернення Україні анексованого Криму могли домовитися учасники «нормандського формату» ще на своїй першій зустрічі в Нормандії в червні 2014 року. Таке припущення в ефірі Радіо Свобода висловив екс-народний депутат і колишній депутат Верховної Ради Криму Андрій Сенченко, коментуючи заяву Уповноваженого уряду Німеччини з питань співпраці з Росією, Центральною Азією та країнами «Східного партнерства» Гернота Ерлера про необхідність відкласти питання Криму до врегулювання конфлікту на Донбасі. Експерти також пов’язують таку заяву німецького дипломата з внутрішньополітичними процесами у ФРН і впливом російського лобі.

Коментуючи заяви Гернота Ерлера, екс-народний депутат і колишній депутат Верховної Ради Криму Андрій Сенченко наголошує: позиція німецького дипломата – не така серйозна проблема, як відсутність чіткої позиції офіційного Києва щодо повернення Криму. Це, на його думку, може бути наслідком негласних домовленостей між учасниками «нормандського формату».

Андрій Сенченко

«Президент Порошенко, на наш великий жаль, і в «нормандському форматі», і в Мінських «тусовках» замовчував проблему Криму. Думаю, це було стартовою домовленістю ще на першій зустрічі в Нормандії. По суті, він був згоден із тим, щоб йому дозволили керувати рештою території України, але натомість виконувати вимогу Росії – не порушувати проблему Криму, – припускає політик. – На наше превелике щастя, є українське суспільство, яке ніколи не дозволить забути проблему Криму».

Більш того, Сенченко впевнений, що така поведінка президента послаблює міжнародні позиції Україні в цілому.

«Порошенко не представляє інтереси більшості українських громадян, про це говорить соціологія. Але про це знаємо не лише ми, громадяни України, а й партнери на переговорах. Тому довіра до тих позицій, із якими виступає президент України, досить низька», – каже він.

Політичний експерт Євген Магда натомість звертає увагу на те, що пропозиція «відкласти» питання Криму на потім пролунала з вуст не будь-кого, а «офіційного лобіста відносин із Росією». Крім того, він закликає не забувати про внутрішньополітичні процеси у ФРН.

Євген Магда

«В Німеччині у вересні вибори до Бундестагу й вибори канцлера. Збільшуватиметься інтерес до вагомих питань зовнішньої політики: критики Меркель будуть дистанціюватись від її позиції, – прогнозує Магда. – Я б радив не драматизувати цих заяв і просто усвідомлювати, що в німецькому істеблішменті є достатньо людей, зацікавлених у повномасштабному відновленні економічних відносин із Росією».

Магда впевнений, що Україна не реагуватиме на заяви Ерлера. «Будемо реалістами: в політичному плані Україна й Німеччина все ж у різних вагових категоріях, і демонструвати публічно свій гнів Київ не стане», – визнає він.

Політтехнолог та керівник проекту Free Crimea Тарас Березовець побоюється, що висловлювання Гернота Ерлера відображають позицію уряду цієї держави і є певною мірою відлунням лютневої заяви посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля про те, що вибори на Донбасі можна провести і за присутності там російських військ.

Тарас Березовець

Березовець вважає Крим однією з найбільш дражливих тем для Німеччини, адже пов’язані з анексією півострова санкції суттєво обмежують заробітки там німецького бізнесу.

«Втрати тільки німецького бізнесу від неможливості здійснювати нормальну торгівлю з Росією обчислюються в суму понад 100 мільярдів євро», – стверджує політтехнолог. Так, за його даними, втрати компанії Siemens унаслідок скандалу з турбінами, що опинилися на півострові, сягають десятків мільярдів доларів, адже компанія скорочує свою співпрацю з Росією.

Siemens в Криму: турбіни, яких там «ніби не було»

Формального визнання Німеччиною анексії не буде, проте федеральний уряд і надалі прагнутиме пом’якшити відповідні санкції, апелюючи до того, що вирішення кримського питання розтягнеться на десятиліття, каже Березовець. Тому Україні слід сприймати таку позицію як «промацування ґрунту» й реагувати відповідно.

Не Україною єдиною

В уряді Німеччини запевнили в незмінності своєї позиції, як і в цілому позиції ЄС: російська анексія українського Криму розглядається як порушення міжнародного права, що поставило під сумнів європейську безпеку. Про це сказала речниця федерального уряду Ульріке Деммер, і нагадала слова канцлера Анґели Меркель, яка раніше заявляла, що анексія Криму не може бути визнана і державні кордони слід поважати.

Андрій Сенченко погоджується з тим, що ФРН офіційно не визнає анексії, але наголошує, що проблема не була б наразі актуальною, якби реакція Заходу на дії Кремля була більш дієвою.

«Вихід у тому, щоб зробити санкції настільки ефективними, щоб не варто було продовжувати їх на десятиліття, аби поставити Росію на місце», – вважає він і як приклад ефективних санкцій наводить ембарго на купівлю російської нафти. Такий жорсткий підхід, впевнений екс-депутат, був би в інтересах самої Німеччини, та й Євросоюзу загалом.

«У частини німецьких політиків є ілюзії, що зусилля Путіна спрямовані лише на Україну. Насправді Путін, який кілька разів висловлював свій погляд на розвал СРСР як на особисту трагедію, вважає особистою трагедією і падіння Берлінського муру. Під загрозою не лише Україна, а й численні європейські держави і, по суті, об’єднана Європа», – застерігає він.

Євген Магда додає до цього, що Росія продовжує практику СРСР у тому, що стосується співпраці з європейською політичною та економічною елітою: «Свого часу Росія непрямо фінансувала і Романо Проді, і Сильвіо Берлусконі – політичних опонентів в Італії, – нагадує він. – Вона працює в цьому плані системно і достатньо професійно використовує і технології м’якої сили, і особливості європейської демократії».

У свою чергу, експерт із міжнародних відносин Олеся Яхно переконана, що не варто драматизувати заяву уповноваженого уряду Німеччини зі співробітництва з Росією. Врегулювання питань Донбасу і Криму, каже вона, дійсно, перебувають на різних етапах: Кремль визнав свою присутність у Криму і там зараз не ведуться бойові дії, а от від участі в бойових діях на сході України Москва постійно «відхрещується», додає експерт.

Олеся Яхно

«Не потрібно забувати про Крим, не потрібно робити вигляд, що ми можемо на деякий час виключити його з порядку денного, тому що це неправильно. І я думаю, що ця позиція не зміниться навіть попри заяви окремих політиків Німеччини», – говорить Яхно.