Дружина одного з лідерів кримськотатарського народу, політв'язня Ахтема Чийгоза ‒ Ельміра Аблялімова ‒ перед інтерв'ю веде мене до персикового саду біля будинку. «Ці персики посадив Ахтем, ми нічим їх не обробляли, пригощайтесь!» ‒ каже вона. Жінка дбайливо збирає плоди, навіть ті, які впали на землю, несе їх у дім. Ельміра зізнається: тут все нагадує їй про те, що скоро чоловіка чекає вирок.
Це процес, коли брехня зводиться в ранг головної цінності
‒ Цей процес ‒ це процес, коли брехня зводиться в ранг головної цінності, ‒ каже Ельміра Аблялімова. ‒ І це дуже страшно, коли створюється така система. Від початку й до кінця, безумовно, все вибудовується на абсолютній брехні. Показання свідків звинувачення, свідчення потерпілих звинувачення, вибудуване за національною ознакою звинувачення, практично звинувачення всього кримськотатарського народу. Коли людей, які вийшли виконати свій громадянський обов'язок, захистити територіальну цілісність своєї країни, звинувачують люди, які зрадили країну, в якій вони до цього жили і працювали, отримували якісь блага.
‒ Що найважче для вас у процесі над Ахтемом Чийгозом?
‒ Несправедливість. Несправедливість відносно Ахтема, несправедливість відносно кримських татар, несправедливість відносно українців, які живуть у Криму й люблять свою батьківщину, люблять свою державу. Я сподіваюся, що такі слова, як «свобода», такі слова, як «гідність», «честь», вони ще не втратили свого значення. Я сподіваюся, що так само, як важливі вони для нас, вони важливі для інших людей. Але іноді, звичайно, буває дуже складно, тому що ти втрачаєш надію. Надія ‒ дуже важливе слово...
‒ На якій стадії зараз перебуває процес?
‒ У нас вже відбулися дебати. Суд взяв практично місячну перерву, пішов до нарадчої кімнати, і 11 вересня о 10 ранку у нас буде вирок.
‒ Якого вироку ви очікуєте?
‒ Безумовно, оптимізму немає. Прокуратура просить 8 років. Я не люблю якісь прогнози робити за кількістю років, скільки нам дадуть, але вже зрозуміло, що вирок буде обвинувальний.
Ельміра Аблялімова
‒ Ви в момент першого обшуку й ви зараз ‒ це дві різні людини? Наскільки змінили вас ці події?
Я розумію, що вже скоро вирок, і той час, який я можу проводити з Ахтемом, він катастрофічно скорочується
‒ Ну, звичайно, дві різні людини. Напевно, зараз у мені більше терпіння. Раніше терпіння було менше. Я навчилася радіти маленьким радощам. А найскладніше, напевно, ‒ це очікування. Для мене ось ці дні, які проходять без судів, набагато складніші, ніж ті, які були з судами. Тому що я розумію, що вже скоро вирок, і той час, який я можу проводити з Ахтемом, він катастрофічно скорочується. Мій статус громадського захисника дає мені право відвідувати його тільки до вироку другої інстанції, до апеляційної. І якщо у вересні у нас буде вирок, плюс апеляція, два-три місяці ‒ це вважайте, що до кінця року буде останній термін, коли я можу його бачити кожного дня. Далі мене вже туди не пускатимуть і, безумовно, для мене це буде дуже складно.
‒ І як ви тоді плануєте діяти? Це буде апеляція?
‒ Так, Ахтем вирішив подавати далі в апеляційну інстанцію. Після вироку апеляційної інстанції його, мабуть, відішлють у місце відбування покарання. Де це буде, нам невідомо. Буде відомо тільки вже після його приїзду до колонії. Наша подальша діяльність буде пов'язана з поданням скарги до Європейського суду з прав людини.
‒ Що говорить сам Ахтем Чийгоз, як він тримається, як він оцінює цей процес і всю ситуацію, що розгорнулася в Криму?
‒ Ахтем, я б сказала, в цьому питанні прагматичний стратег і тактик. І він дуже добре розумів, чим це все закінчиться. І він чудово усвідомлював, на що він йде. Тримається він дуже мужньо, дуже стійко. Він розуміє, що вирок буде обвинувальний, і що його засудять і відішлють до колонії. Але разом з тим у нього є дуже тверде переконання в правоті й тверде переконання, що так буде не завжди.
Ахтем Чийгоз
‒ Я знаю, що ви, коли приходите до чоловіка, розповідаєте йому про новини, які відбуваються на материку. Що він говорить про загальну ситуацію на материковій Україні та в Криму?
Ахтема Чийгоза дуже сильно турбує безправне становище українців і кримських татар у Криму. І ще більше його турбує те, що він нічого не може зробити
‒ Взагалі він дуже ретельно все відстежує, він стежить за подіями, що відбуваються в Україні, в Криму. Його, звичайно, дуже сильно турбує таке безправне становище українців і кримських татар у Криму, дуже турбує. Він хвилюється, і ще більше його турбує те, що він нічого не може зробити в тому стані, в якому він зараз перебуває.
Він дуже хвилюється через невдачі й радіє успіхам України. І вважає, що президент, який сьогодні є в Україні, Петро Порошенко ‒ це той президент, який закладає справжні основи незалежності України: декомунізація, відрив від Радянського Союзу. Він з великим ентузіазмом ставиться до цих процесів, вважає їх дуже важливими. Відрив від імперії, «безвіз» ‒ ми всі сприйняли це з великою радістю. Якісь зрушення у сфері закостенілих олігархічних груп, які були в Україні, зараз трошки ця тема змінюється. Безумовно, дуже сильна армія, яку створюють зараз в Україні ‒ це все речі, на які не можна не звертати уваги чи вважати, що нічого не робиться.
Також дуже жваво, з болем таким (Ахтем Чийгоз ‒ КР) сприймає тему лжепатріотів. Вважає, що потрібно дуже чітко для себе визначати, що є патріотизмом, а що є псевдопатріотизмом, що є героїчним вчинком, а що є не зовсім таким. Особливо боляче він сприймає теми, пов'язані з політичними в'язнями, які пішли на угоду зі слідством, і в результаті таких дій посадили інших людей на великі терміни.
‒ Такі, як Олег Сенцов? Ми про це зараз говоримо й про тих, хто його обмовив?
‒ Такі, як Олег Сенцов, зокрема, так. Ну і в нашій справі, безумовно, є такі персонажі, які пішли на угоду зі слідством.
‒ Ахтем втратив матір, перебуваючи в ув'язненні. Як він це сприйняв і як він це пережив?
‒ Звичайно, Аліє-ханум, вона була дивовижною жінкою, дуже сильною, дуже патріотичною, глибокою, ніжною, доброю. Я навіть не можу назвати її свекрухою, тому що вона була мені другою мамою. Вона виховала такого патріотичного, сильного, мужнього чоловіка, і в Ахтема з мамою дуже ніжні були стосунки. Звичайно, йому дуже важко було. Тому що він не зміг, як він сказав у останньому слові своєму, в такі важкі для мами дні бути разом з нею і допомагати їй. Але він дуже радів, і я думаю, що Аліє-ханум теж була задоволена, що все-таки вони змогли побачитися хоча б на десять хвилин. Це була дуже зворушлива зустріч, і це дуже важливо було для них обох.
‒ Чи правда, що вам надають підтримку не тільки жителі материкової України, а й сусідньої Росії?
‒ Так. Я дуже часто бачу в соцмережах людей, які в Москві й Санкт-Петербурзі проводять акції на підтримку кримських татар, на підтримку українців у Криму. Щомісяця 18 числа ця група (ініціативна група «Стратегія-18» ‒ КР) виходить у Санкт-Петербурзі та в Москві з плакатами. І останній плакат був саме з фразою з останнього слова Ахтема. Він каже, що «мені судилося прийняти цей вирок як вирок для всього кримськотатарського народу від Російської Федерації, яка окупувала мою батьківщину». З таким плакатом люди виходять. І ось останнім часом Ахтем отримав п'ять таких листівок з Росії. Якщо можна, я зачитаю.
«Шановний Ахтеме! Моя країна, Російська Федерація, дуже завинила перед вами, вашими друзями ‒ кримськими татарами. Не вперше. І тепер ‒ через анексію Криму в 2014-му році, переслідування вашого народу. Ви постраждали в боротьбі за свій народ, і залишається тільки сподіватися, що недаремно. І настане день ‒ обов'язково так буде ‒ на жаль, може, не скоро, коли права кримських татар будуть відновлені, і буде вам свобода».
Або ось ще: «Здрастуйте, Ахтеме, гаряче бажаємо вам щасливого повернення додому, побачити свій народ вільним і квітучим, і хай допоможе вам Всевишній. Здоров'я вам і родині. Ми думаємо про Україну, Крим, бажаємо перемоги і свободи. З повагою, Олена Захарова».
Ось це теж не можу не прочитати. «Тримайтеся! Ми знаємо, що ви невинні, що ви стали жертвою російських окупантів вашої рідної землі. Бережіть здоров'я, тирани не вічні, свобода прийде, а ваші мучителі отримають по заслугах. Крим ‒ це Україна. Олександр».
Всі ці листи з Москви. На цих листівках є такий штамп ‒ «перевірено». Такий штамп так само є на конверті. Це означає, що цю листівку прочитали і дозволили для передачі Ахтему.
‒ Думаю, ви мрієте про повернення Ахтема Чийгоза додому. Як ви це собі уявляєте, що зробите в першу чергу?
‒ Ох... Напевно, просто обійму..., і настане таке відчуття абсолютного спокою. Я молюся про це кожного дня!