«Просто працював у Криму»: за що судять кримського екс-міністра

Один місяць під вартою без права на заставу ‒ таке рішення 8 січня виніс Херсонський міський суд щодо російського екс-міністра охорони здоров'я Криму Петра Михальчевського. Прокуратура Автономної Республіки Крим підозрює його в державній зраді, а затримання стало можливим, оскільки колишній чиновник перебував на материковій частині України. Йому загрожує до 15 років в'язниці.

Петро Михальчевський керував російським Міністерством охорони здоров'я Криму кілька місяців, з березня 2014 року. Звинувачення екс-міністр відкидає, як і участь у так званому референдумі.

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим Олександр Удовиченко впевнений, що звинуваченню вдасться довести державну зраду Петра Михальчевського, незважаючи на його виправдання.

‒ Ми ведемо розслідування й уже зібрали достатньо доказів того, що цей громадянин України після початку окупації в Криму не тільки обійняв посаду міністра, але й працював на зміцнення окупаційної влади. Він стверджує, що його нібито призначив на той момент абсолютно легітимний орган ‒ Верховна Рада Автономної Республіки Крим, а в трудовій книжці стоять українські печатки МОЗ. Однак сьогодні відносно практично всього складу тодішнього кримського парламенту також ведуться кримінальні справи щодо державної зради, а це ті люди, які призначали Петра Михальчевського. Що ж до печаток, то тут нічого нового: окупаційні органи влади в Криму певний час використовували українські бланки та інші елементи документів.

Адвокати Петра Михальчевського наполягають, що самим фактом роботи в Криму після анексії їхній підзахисний не порушив українських законів:

​«Підзахисний приїхав з Криму, він працював два роки, і жодних претензій до нього не було. Як тільки потрібно було сходити на допит як свідку ‒ відразу з'явився, без повістки, після телефонного дзвінка. Як можна охарактеризувати країну, де його раптом вирішили посадити? Виходить, будь-яку людину зараз можна просто так за статтею взяти й під варту. Тільки лише тому, що хтось жив і працював у Криму. Мають бути якісь документи антиконституційного характеру, які підписував наш підзахисний ‒ це передбачає стаття про державну зраду. Або організація самого референдуму, або оплата чогось. Але відомих нам таких документів немає, слідство таких не надало. У Криму й зараз багато живе українців, які там просто працюють. Це не привід для кримінального провадження».

Олександр Удовиченко безпосередньо не спростовує доводів адвокатів Петра Михальчевського.

‒ Безумовно, будь-який підозрюваний має право на вибудовування своєї лінії захисту й позначення позиції перед звинуваченням. Судові процеси, як відомо, у нас змагальні. Однак я підкреслюю, що прокуратура АРК зібрала й ще збере всі необхідні докази для того, щоб підтвердити наші претензії та виправданість застосування саме статті 111 про державну зраду. Упевнений, що суд все з'ясує.

Кримський політолог Євгенія Горюнова робить висновок, що справа Петра Михальчевського не має стати єдиним прецедентом.

Євгенія Горюнова

‒ Ця справа має велике значення. Україні необхідно продемонструвати політичну волю й те, що всі, хто зрадив її, будуть рано чи пізно покарані. Прецедент Петра Михальчевського має стати уроком для кримчан, які перейшли на службу до російських органів влади на керівні посади, в російську армію тощо. Судовий процес може йти повільно, все вийде не відразу, але важливий результат. Головне, щоб це не виявилося одиничною піар-акцією прокуратури АРК або СБУ ‒ потрібний системний підхід до зрадників України. Окрім того, необхідно розробити й ухвалити закон про колабораціонізм, щоб всі розуміли, чого їм очікувати. Це запорука успішної деокупації Криму.

(Текстову версію матеріалу підготував Владислав Ленцев)