Спеціально для Крим.Реалії
У Росії похвалилися, що в 2017 році в загальноросійському рейтингу якості життя Крим істотно покращив свої позиції, натякаючи на позитивний характер анексії півострова. Так, Севастополь зміг піднятися на 6 пунктів і посісти 23-е місце, а АРК перестрибнула відразу 11 сходинок, опинившись на 55-й позиції.
Однак, як це часто буває з росіянами, вони вважають за краще видавати бажане за дійсне, жонглюючи цифрами й підміняючи смисли. Так, перші позиції в рейтингу, підготовленому РИА Новости, окупованому півострову забезпечують досягнення природи та української влади. До першої десятки Севастополь і Крим входять завдяки гарному клімату, розгалуженій мережі автомобільних доріг та залізниць, а також автозаправних станцій, збудованих за України. Також лідерські позиції Крим посідає за рівнем освіти населення, кількості театрів, музеїв і ресторанів на душу населення, що також складно назвати заслугами Росії. Єдине «досягнення» Кремля ‒ це високий приплив зовнішніх мігрантів, перш за все, до Севастополя, що вивело місто на перше місце за рівнем зміни кількості населення. В результаті, за підсумками 2015-2017 років, уже кожен десятий у місті ‒ приїжджий. Але чи стали від цього краще жити севастопольці?
Перші позиції в рейтингу окупованому півострову забезпечують досягнення природи та української влади
З цілої низки позицій, які розкривають якість життя, АРК і Севастополь розташовуються наприкінці списку. Перш за все, це стосується рівня забезпеченості населення дитячими садками і школами. Кількість дитячих закладів не встигає за потоком мігрантів ‒ у результаті зростають черги в дитячі садки, класи в школах переповнені, а діти змушені вчитися у дві зміни. Так, за інформацією на листопад 2017 року, тільки в Сімферополі в черзі в дитячі садки стояли близько 15 тисяч малюків, а більше ніж половина шкіл кримської столиці (29 з 50-ти) змушені перейти на двозмінний графік роботи.
Останні рядки в російському рейтингу Крим посідає і за рівнем медичного обслуговування, зокрема, щодо забезпечення лікарняними ліжками, амбулаторними послугами та кількості медперсоналу. АРК за рік втратила відразу 18 пунктів через тривалість очікування «швидкої допомоги» ‒ іноді машину доводиться чекати по кілька годин. Але що тут поробиш ‒ медики не хочуть йти на «швидку» через великий обсяг роботи та низьку зарплату. В результаті ‒ дефіцит лікарів тут досягає 50%, фельдшерів ‒ 20%.
Першим з кінця півострів став і за рівнем ДТП ‒ тільки за перше півріччя 2017 року кількість аварій зросла на 44,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2016-го. Кількість постраждалих в ДТП збільшилася на 40,3%.
Останні рядки в російському рейтингу Крим посідає за рівнем медичного обслуговування і ДТП
Яким же чином у такій ситуації півострову вдалося забезпечити собі просування рейтинговими сходинками? Все виявилося дуже просто ‒ підвищення позицій було досягнуте за рахунок стрибка за декількома пунктами. Наприклад, Севастополь піднявся відразу на 51 позицію в рейтингу через зростання торгового обороту, на 36 пунктів на тлі співвідношення доходів населення та фіксованих цін на товари й послуги і на 15 позицій ‒ через приплив інвестицій.
АРК підйом забезпечив швидкий пошук роботи (плюс 66 позицій), зростання інвестицій в основний капітал у розрахунку на одного жителя (плюс 47 рядків), а також зростання купівельної спроможності бідних верств населення (в усякому разі, на папері), що підвищило Крим на 23 позиції. Однак ці показники не відтворюють реальну картину справ на півострові. Так, «інвестиційний бум» не означає масового приходу інвесторів на півострів, а демонструє лише візит коштів у рамках реалізації федерально-цільової програми для Криму та Севастополя. Тому левова частка інвестицій (близько 75%) ‒ це кошти держбюджету Росії.
Відкритим залишається питання, наскільки реалізація масштабних інфраструктурних проектів покращить якість життя кримчан, завдавши при цьому непоправної шкоди екології півострова. Навряд чи десятки нових кар'єрів, які створюють поблизу сіл або в межах заказників, добре позначаться на екології півострова. Як, втім, і масова вирубка дерев вздовж будівництва траси «Таврида».
Незважаючи на масштабні інвестиції, півострів не може похвалитися економічними успіхами. Так, за кількістю виготовленої продукції Севастополь посідає 76-місце, а АРК ‒ 77-е. Внаслідок скорочення кількості прибуткових підприємств Севастополь за рік втратив 23 позиції, а АРК ‒ 16.
Кримчани потерпають від зростання злочинності, засолення води, відсутності медичної допомоги і місць у дитячих садках
Під російським контролем Крим зіткнувся з проблемою зниження якості питної води, втративши за рік відразу 23 позиції в рейтингу. І це тільки початок, адже навіть російська влада півострова змушена визнати мінералізацію води в низці регіонів, що робить її непридатною для пиття. «Першочергова проблема для Красноперекопська та Красноперекопського району ‒ низька якість води через підвищений рівень мінералізації... Ми не можемо продавати людям практично морську воду й говорити, що вона питна», ‒ розповів російський глава Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) про ситуацію з водою на півночі Криму. Подальше буріння свердловин тільки погіршить цю ситуацію, залишивши велику частину півострова без питної води.
За рік АРК втратила 43 позиції через зростання злочинності ‒ кількість злочинів на півострові зросла на 56% за 2017 рік. Істотно знизилися позиції Криму в рейтингу за показниками смертності ‒ дитячої та загальної. Так, за 2017-й в АРК померли 27 тисяч 546 осіб. Ці цифри наочно демонструють, як «покращилося» життя кримчан під контролем Росії.
Вищі позиції Криму в російському рейтингу зумовлені міграційним приростом, інвестиційними потоками та підвищенням торгового обороту. Тільки навряд чи ці показники свідчать про підвищення якості життя кримчан, які страждають від зростання злочинності, засолення води, відсутності медичної допомоги та місць у дитячих садках.
Росіяни можуть маніпулювати рейтингами, демонструючи «покращення життя кримчан». Тільки всі їхні кримські «рекорди» розбиваються об високі показники природного спаду населення півострова, яке фактично вимирає. Таку «якість» життя принесла Росія на півострів.
Євгенія Горюнова, кримський політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції