Спікер підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Константинов повідомив про боротьбу за чистоту російської мови на півострові. Він закликав чиновників висловлюватися без вживання іноземних слів. Цим він, по суті, продовжив ініціативу своїх підлеглих, які минулого року записали відповідний пункт у кодекс етики кримського депутата. Чи вдається чиновникам виконувати свою ж заборону, з'ясовували Крим.Реалії.
Володимир Константинов назвав іноземні слова «ворожою мовою». Про яку з відомих у світі мов йдеться, можна тільки здогадуватися. Про бажання боротися з іноземними словами спікер повідомив після того, як на одному із заходів не зміг у повній мірі зрозуміти доповідача.
«Потрібно тримати оборону»
«Я на одному заході був, мені назвали два слогана дивних, які досі не можу зрозуміти, але інакше, виявляється, назвати не можна було. Тому це вимагає серйозної боротьби. Не хочуть замінювати на російські аналоги, легко проникає ця мова до нас, ворожа нам, як ми бачимо ‒ нічого хорошого немає в ньому. Так що потрібно тримати оборону, Сергію Павловичу», ‒ звернувся Константинов до члена комітету російської Ради Федерації з міжнародних справ від Криму Сергія Цекова на засіданні президії підконтрольного Росії кримського парламенту 3 квітня.
Цеков, у свою чергу, підтримав цю ініціативу й навіть назвав одне з таких «невідповідних» слів.
«Нещодавно був звіт міністра культури (Росії ‒ КР) і до постанови за результатами звіту пішло положення про необхідність контролю за виконанням закону про мову в Росії. Якраз на ці слова, я сподіваюся, будуть звертати увагу. Хоча минулого року з'явилося багато нових ‒ те ж слово «хайп» (від англійського слова hype ‒ галас, останнім часом вживається для характеристики масового обговорення популярної теми в ЗМІ ‒ КР)», ‒ зазначив Цеков.
Без «праймеріз» і «кава-брейків»
Ініціатива боротьби з іноземними словами не нова. Наприклад, перед виборами до Держдуми Росії 2016 року Володимир Константинов звертався до колег із «Единой России» з проханням утриматися від вживання слова «праймеріз», назвавши його «недолугим поклонінням Заходу». А в жовтні минулого року оголосив про «маленьку перемогу в боротьбі за російське слово», повідомивши, що в Криму «майже перестали використовувати термін «кава-брейк». Кримчани в соцмережах тоді бурхливо відреагували на ці слова.
Окрім того, в листопаді минулого року в кримському парламенті затвердили правила етики депутата. Окрім вимог до загальної поведінки та одягу окремим пунктом депутатам рекомендується в публічних виступах «утриматися від вживання іноземних слів, що мають еквівалент російською або іншою мовою, яка має статус державної, а при визначенні вартості товарів і послуг використовувати національну валюту, за винятком випадків, коли це необхідно для точної передачі відомостей».
Володимир Константинов
За порушення цих правил рішення має ухвалювати відповідна парламентська комісія. Серед можливих покарань зазначені необхідність публічних вибачень і вираження депутату, який проштрафився, публічного осуду на парламентському засіданні з повідомленням цих фактів виборцям через ЗМІ.
Таким чином, із ужитку депутатів при виконанні ними своїх обов'язків мали зникнути багато звичних слів. Наприклад, смс-повідомлення, месенджер, офіс або Facebook, якими масово користуються представники нинішньої кримської влади.
З моменту затвердження цих правил минуло п'ять місяців. Ми вирішили перевірити, як депутати дотримуються нових правил у їхніх публічних висловлюваннях у соцмережах.
Депутатські «хештеги» та «блекаути»
Ініціатор боротьби з іноземними словами Володимир Константинов, як виявилося, періодично сам порушує власні рекомендації. Бути зразковим борцем за чистоту російської мови йому завадили вибори президента Росії.
Під час останньої виборчої кампанії Константинов в буквальному сенсі став уособленням іноземних слів, коли агітував у футболці з англомовним написом «PutinTeam» («Команда Путіна»).
Іноземні слова можна було зустріти також і в його виступах. «Будь-які вибори можуть піднести сюрприз. Але головне ‒ це їхня чистота й легітимність», ‒ написав Константинов у Facebook 25 січня.
Варто нагадати, що слово «легітимність» є іноземним. Воно походить від латинського legitimus, означає «згодний із законами, правомірний» і особливо поширене в Європі.
Заради виборів готовий публічно рекламувати іноземне слово «хештег» член президії кримського парламенту Володимир Бобков.
Порушують заповіти Константинова й члени президії підконтрольного Росії кримського парламенту. Депутат Леонід Бабашов вживає слово «стартує», анонсуючи початок засідання в парламенті.
Нагадаємо, слово «стартує» російські філологи теж відносять до іноземних, хоча воно й увійшло до російських словників.
Депутат кримського парламенту та своячка глави підконтрольного Росії уряду Криму Сергія Аксенова Євгенія Добриня теж ні-ні, та й зблисне іноземним словом у мережі.
Припинення подачі електроенергії з материкової України в Крим Добриня називає не інакше, ніж «блекаут».
Але поки жодному депутату не був оголошений громадський осуд, і ніхто з них не вибачився за безпідставне публічне використання іноземних слів.
«Політика збереження неосвіченого населення»
Після російської анексії Криму попит на вивчення цієї мови серед кримських школярів і студентів не тільки не скоротився, але й збільшився
Заяви кримських депутатів про боротьбу з іноземними словами викликають подив у середовищі викладачів англійської мови на півострові. За їхніми словами, після російської анексії Криму попит на вивчення цієї мови серед кримських школярів і студентів не тільки не скоротився, але й збільшився за рахунок приїжджих із сусідньої Росії. Тому якщо заборона його використання пошириться на півострові, це може призвести до відтоку майбутніх професійних кадрів.
«Зараз майже кожна сім'я з середнім достатком намагається оплатити своїм дітям вивчення англійської мови, а іноді й ще однієї-двох додаткових мов. Тому що вони розуміють, що нинішнє покоління має йти в ногу з часом і бути конкурентним. На вивчення мови йдуть роки, і якщо люди потім відчують незатребуваність своїх зусиль на ринку професійних послуг, вони будуть змушені шукати її за межами Криму», ‒ розповіла Крим.Реалії викладач англійської мови однієї з приватних шкіл Сімферополя на умовах анонімності.
Ці занепокоєння частково поділяє професор, доктор філологічних наук, ректор Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін. Він розцінює ініціативу щодо заборони іноземних слів у Криму як «невігластво її ініціаторів».
Російська мова відбулася як мова міжнародного спілкування саме завдяки тому, що в ній чи не 40 відсотків всього лексичного складу ‒ це слова з латинськими коренямиВолодимир Казарін
«Російська мова відбулася як мова міжнародного спілкування саме завдяки тому, що в ній чи не 40 відсотків всього лексичного складу ‒ це слова з латинськими коренями. Наприклад, якщо в Криму пишаються словом «Євпаторія», «Сімферополь» або «Севастополь», то потрібно згадати, що це грецькі слова («поль», «поліс» ‒ це місто). Це настільки неосвічена заява (про заборону використання іноземних слів ‒ КР), що вона показує, якого рівня освіти люди керують півостровом із його стародавньою культурою та цивілізацією», ‒ сказав він Крим.Реалії.
Володимир Казарін
За словами професора, подібні ініціативи можна розглядати як один із інструментів гуманітарної ізоляції населення півострова від зовнішнього світу.
Всякі заборони ведуть до того, що заборонений плід стає солодкимВолодимир Казарін
«Це політика збереження неосвіченого населення, з яким легше управлятися, ніж з освіченим. У нас перед очима є сумний досвід Радянського союзу, коли в усіх школах начебто викладали англійську, але в результаті її ніхто не знав. Але треба зазначити, що в результаті це все приводить не до зростання цінності російської мови, а прямо до протилежного. Коли в Радянському союзі відкрили завісу й ринули журнали іноземними мовами, то велика частина молоді сама почала вивчати англійську мову (це набуло характеру супермоди), а ці іноземні журнали стали набагато більш популярними, ніж газети «Правда», «Известия» або журнал «Коммунист». Всякі заборони ведуть до того, що заборонений плід стає солодким», ‒ каже Володимир Казарін.
Він упевнений, що якщо політика заборони вживання іншомовних слів пошириться за межі кримського парламенту, цей радянський досвід може повторитися, підживлюючи в молодих кримчанах бажання до вивчення мов.