Ялтинська зустріч «друзів» анексії Криму

Ялтинський економічний форум, 20 квітня 2017 року

Спеціально для Крим.Реалії

У анексованій Ялті розпочав роботу економічний форум, організований російською владою Криму. Регіональне керівництво назвало захід «міжнародним» на тій підставі, що до Ялти прибула делегація з Сирії та кілька людей з європейських країн.

Російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що в роботі форуму беруть участь близько 500 осіб з 71 країни світу. Делегацію з Сирії очолив міністр економіки та зовнішньої торгівлі арабської республіки Самер аль-Халіль. Сергій Аксенов особисто зустрічав сирійців в аеропорту. Повідомляється, що в складі делегації прибули близько 80 осіб: чиновники та представники бізнесу. Кримський глава не поскупився на схвальні слова на адресу гостей. Він запевнив, що Крим має намір активно брати участь в розширенні економічного співробітництва між Росією та Сирією. «Ваш візит має велике політичне значення. Упевнений, що після спілкування на форумі у нас з'являться також економічні контакти», ‒ сказав Аксенов. Яка співпраця можлива з країною, зруйнованою під час багаторічної війни, він не уточнив. У свою чергу, Самер аль-Халіль сказав, що має намір обговорити з владою Криму питання постачання на півострів сирійської сільськогосподарської продукції та планування морського сполучення між Севастополем і Тартусом.

Яка співпраця можлива з країною, зруйнованою під час багаторічної війни, він не уточнив

Водночас, найбільший інтерес являє собою невелика група політиків і депутатів, які прибули в Ялту з Євросоюзу. Вони всі, немов під копірку, говорили про «безглуздість» західних санкцій проти анексії Криму та необхідність налагоджувати економічні зв'язки з півостровом. Віце-бургомістр австрійського міста Лінц Детлеф Віммер наголосив, що обмеження нібито шкодять Євросоюзу, тому їх необхідно скасувати. «Ми маємо боротися з санкціями, які шкодять Євросоюзу. Вони шкодять нам. Звичайно, ми маємо взаємодіяти на регіональному рівні, на локальному рівні, ми маємо підвищувати тиск з боку міст і муніципалітетів на державу, щоб працювати на наше спільне благо», ‒ сказав він на форумі. Як випливає з повідомлень російських державних ЗМІ, Віммер нібито повідомив про те, що уряд Австрії не згодний із санкціями й виступає за їхнє скасування.

Пан Віммер є одним з трьох віце-бургомістрів Лінца. В адміністрації міста він ‒ представник ультраправої Австрійської партії свободи (FPÖ). Партія «відзначилася» наприкінці 2016 року, коли керівництво FPÖ та регіональний актив прибули до Москви на підписання угоди про співпрацю з «Єдиною Росією». Австрійський журнал Die Presse розкритикував візит, який відбувся на тлі жорстких європейських санкцій за російську агресію в Україні та Сирії. Журналісти звернули увагу, що угоду з боку «Єдиної Росії» підписав заступник голови ради партії Сергій Железняк, який є у списку санкцій ЄС. Детлеф Віммер також був присутній на зазначеній зустрічі з росіянами ‒ він крайній праворуч на парадній фотографії.

Наступний європейський гість ‒ голова фракції партії «Ліві» в парламенті міста Квакенбрюк Андреас Маурер. На форумі він оголосив, що німецькі та австрійські підприємці нібито готові вкладати гроші в екологічні проекти в Ялті. Пан Маурер ‒ практично ідеальний союзник Росії. Він всіляко підтримує політику Кремля, критикує дії влади України, прекрасно розмовляє російською. Але у нього є «невеликий» недолік ‒ сумнівна репутація в самій Німеччині. Андреаса Маурера та фракцію «Ліві» в міському парламенті Квакенбрюка підозрюють в електоральному шахрайстві. Початок судового процесу запланований на кінець поточного місяця. Раніше у фракції було 5 депутатів, але одна з депутатів ‒ Галина Крігер ‒ склала повноваження. Формально ‒ через стан здоров'я. Як стверджують місцеві ЗМІ, якби у неї забрали мандат за рішенням суду, вона б втратила право балотуватися або обіймати державну посаду упродовж двох років.

Він оголосив, що чеський бізнес може вкладати гроші в Крим, незважаючи на санкції

Депутат Європейського парламенту від Чехії Яромир Кохлічек ‒ один з найактивніших учасників кремлівських перформансів в ЄС. На ялтинському форумі він оголосив, що чеський бізнес може вкладати гроші в Крим, незважаючи на санкції. «Завжди є такі можливості. Під час дуже суворих санкцій проти Лівії італійці, наприклад, імпортували звідти. Коли я відвідав під час санкцій Тегеран, я побачив там дуже багато інвесторів з Євросоюзу. Потрібно пошукати можливості: банк, країну, ‒ якщо не вдається працювати безпосередньо. Санкції проти Росії можна обійти через Білорусь, наприклад, або Казахстан, або Вірменію», ‒ сказав Кохлічек. Насправді, він злукавив. Влада США послідовно ввели кілька пакетів санкцій проти фізичних осіб і компаній, причетних до анексії Криму, саме для того, щоб закрити будь-які обхідні шляхи.

Що насправді відбувається в Ялті? Сергій Аксенов бадьоро повідомив, що «міжнародний форум» допоміг подолати «західний міф» про економічну ізоляцію Криму та сусідньої Росії. Деякі українські спостерігачі відзначили, що Москва, привізши до Криму групу своїх союзників, намагається легалізувати анексію. В реальності «економічний форум» ‒ захід, який проводять, так би мовити, за інерцією. Нинішній з'їзд кремлівських сателітів ‒ відтерміноване продовження торішнього дійства, на якому було оголошено про створення «міжнародного клубу друзів Криму». Оргкомітет з підготовки до Ялти-2018 створили практично відразу після завершення попереднього форуму.

Пани з Євросоюзу вчергове приїхали до Ялти, відбули тут «трудову повинність» і вирушили додому. Якщо «десанти» європейських політиків до Криму не принесли користі в 2014-2015 роках, то зараз від них взагалі не буде толку. Тим більше в умовах, коли протистояння Москви з Вашингтоном і Брюсселем різко загострилося. На початку анексії союзники Кремля прикривали свої поїздки на півострів турботою про права людини або простою цікавістю. Тепер у них такої можливості немає. Будь-який кримський вояж розглядається винятково як активна підтримка кремлівських злочинів.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції