Військовий парад у Києві: нова зброя, нове вітання, нова армія

Наймасштабніший військовий парад, новітнє озброєння, авіація і закулісся офіційної частини. У Києві провели парад до 27-ї річниці незалежності України. Яке озброєння демонстрували силовики і що стало родзинкою параду?

Your browser doesn’t support HTML5

Парад для людей: чому вулиці Києва були переповнені? – відео

Ставка на артилерію

РСЗВ «Верба» – реактивна система залпового вогню на базі КРАЗ. Фактично бойова частина залишилася від радянської розробки РСЗВ БМ-21 «Град», проте відмінність полягає у швидкості заряджання (в сім разів швидше, ніж «Град»), також машина на базі автомобіля КРАЗ із можливістю посадити в кабіну п'ять людей. Цей зразок озброєння був розроблений 2015 року, однак офіційних даних про застосування ціє реактивної системи залпового вогню в зоні бойових дій на сході України немає. Практикується старе озброєння БМ 21 «Град». Планується, що незабаром «Верба» замінить «Град».

РСЗВ «Вільха» – ракетний комплекс калібру 300 міліметрів. Це український проект, розроблений на базі радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 «Смерч». Радянський варіант бойової машини застосували на сході України під час активної фази бойових дій. Щодо «Вільхи», то її розробку розпочали 2016 року, а у квітні цього року вона завершила державні випробування. На сьогоднішній день невідомо про застосування РСЗВ у зоні бойових дій на Донбасі.

«Богдана» – самохідна гаубиця калібру 155 міліметрів українського виробництва. Цей зразок озброєння проходить державні випробування і є єдиним екземпляром. Цю одиницю озброєння розробляють у рамках наближення до стандартів НАТО. Вперше на загал «Богдану» показали на початку серпня під час демонстрації на полігоні. Нині ж Україна користується снарядами калібром 152 міліметри, що є радянським аналогом натівських стандартів. На сьогоднішній день в Україні не виготовляють боєприпасів калібру 155 міліметрів. Лише нещодавно освоєно виготовлення боєприпасів калібру 152 міліметри. Тим часом на Донбасі активно застосовуються самохідні артилеристські установки калібром 152 міліметри, зокрема радянські САУ 2С3 «Акація».

ОТРК «Грім» – український оперативно-тактичний комплекс. Розробляється з 2013 року. Нині не стоїть на озброєнні ЗСУ, основні випробування завершилися 2017 року. Ситуація навколо комплексу набрала нових обертів. Враховуючи, що остання розробка ОТРК проводиться спільно із Саудівською Аравією. Влітку 2017-го технічні матеріали оперативно-тактичного комплексу передали Дослідницькому інституту King Abdulaziz City For Science And Technology.

Зрештою, на розробника відкрили кримінальне провадження (ч. 1 ст. 333 КК України «Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю»). Станом на травень 2018 року Харківський суд наклав арешт на майно ТОВ НВП «Хартрон-Аркос» Лтд в рамках кримінального провадження. І якщо раніше планувалося, що ОТРК «Грім» проведе державні випробування у другій половині 2018, то нині залишається під питанням, на скільки затягнеться процес прийняття комплексу на озброєння ЗСУ.

​Засоби радіоелектронної боротьби

Вперше на параді продемонстрували контрабатарейну радіолокаційну станцію 1Л220УК. Контрабатарейна РЛС – новітня розробка державного концерну «Укроборонпром» і нині не стоїть на озброєнні ЗСУ. Крім цього лише в березні цього року запорізьке підприємство «Науковий виробничий комплекс «Іскра», що входить до державного концерну, підготувало документацію та дослідний зразок для передачі на державні випробування.

Your browser doesn’t support HTML5

ОТРК «Грім» на параді у Києві

Серед іншго, в голові артилеристськи колон їхали американські контрабатарейні переносні радіолокаційні станції AN/TPQ-48. Їх раніше американська сторона з 2015 року систематично передавала Україні як допомогу Збройним силам. Щодо даного виду озброєння раніше експерти стверджували:

«Зараз українці можуть визначати траєкторії, звідки до нас летять снаряди, але функція коригування вогню власної артилерії вимкнена. Тобто, ми не можемо точно коригувати, куди конкретно падають наші снаряди», – каже журналіст Юрій Бутусов. Він вважає, що адміністрація Обами пішла на такі обмеження через небажання підвищувати градус протистояння з Росією.

Таких комплексів в період з 2015-го року до сьогодні українській армії передали декілька десятків.

Серед іншої техніки на параді була і авіація. Саме вона найбільше вразила присутніх на параді. Після прольоту над Хрещатиком винищувачім МіГ-29 в столиці здійнялися овації.

У деяких людей побутувала думка, що в Збройних силах авіації взагалі не було. Передусім увагу слід приділити морським багатоцільовим гелікоптерам берегового базування Мі-14. Саме ці машини 3 березня 2014 року, підчас окупації Криму в складі 10-ї окремої морської авіаційної бригади в режимі радіомовчання вийшли з півострова. Серед іншої авіації на параді представили бойову авіацію України: багатоцільові винищувачі Су-27, броньовані штурмовики Су-25, бомбардувальники Су-24М та винищуваі МіГ-29.

На сьогоднішній день бойова авіація не задіюєтьсяна сході України, лише транспортні гелікоптери та літаки. Їх задіюють у випадку медичної евакуації та транспортування особового складу. 2014 року українська авіація задіювалася в зоні проведення анти-терористичної операції. Слід відзначити, що українська авіація здійснила щонайменше 5 авіаударів влітку 2014-го по базах і місцях скупчення підтримуваних Росією силах на Донбасі. Згодом, у вересні, після значних втрат, авіацію перестали задіювати, лише в транспортних цілях.

Родзинкою параду 2018 року стали жінки, які крокували центром столиці. Як стверджують в українській армії, чисельність жінок-військових в Україні нині становить 10 відсотків з усього складу Збройних сил.

Парад за «кулісами»

Традиційна офіційна церемонія військового параду здебільшого запам’ятовується телевізійною картинкою. Українські військові проходять головною площею столиці – майданом Незалежності, де знаходиться усе вище військове та політичне керівництво країни. Однак далеко у хвості колони зовсім інша ситуація. Чимало людей не слухають довгі промови і не слідкують за традиціями параду. Кияни та гості столиці прийшли подивитися на техніку, яку демонструють у Києві. Але більше за все люди хотіли побачити воїнів, які брали чи беруть участь в обороні України на сході держави.

Серед таких є і Таріел із позивним «Карабах». Він медик і згадує, як надавав допомогу українським воїнам на початку збройної агресії Росії проти України. Протягом 2014-15 років медик у складі ЗСУ витягував поранених вояків із поля бою.

«Я прийшов сюди за тих бійців, за тих побратимів, які загинули, які не змогли прийти, ті, які без ніг, і бажають пройти в параді, але не можуть. Я замість них їх представляю», – стверджує Таріел, який нині є учасником параду в зведеній «коробці» ветеранів АТО. У суспільстві думки щодо параду розділилися. Одні стверджують, що це «показуха» і марнотратсво, інші ж вважають це гордістю. Таріел називає свій варіант.

«Це – біль душі, який ми показуємо саме так», – сказав він.

Киянин Андрій уже не вперше на параді. Нині він у вишиванці разом із сім’єю та друзями. Зізнається, що чекає колону бійців АТО. І погоджується, що, можливо, не потрібно було би техніку виводити, але без солдатів не обійтися. Хоча й додає:

«П'ять років тому про наш «Укроборонпром» знали тільки за скандалами. Зараз ця техніка воює на сході і якщо вона не зараз на озброєнні, то вона буде там завтра», – каже Андрій.

Для багатьох присутніх День Незалежності України, військовий парад стали днем зустрічі: з побратимами, друзями, однодумцями.

Your browser doesn’t support HTML5

Військовий парад у Києві символізує рух до НАТО – Порошенко (відео)

Для інших – можливість впізнати «своїх», за радісними очами, за вишиванками, за спільним відчуттям свтяа. Хрещатик заполонили вишиванки на будь-який смак, а на Бесарабці чадить техніка. Столицею пройшов марш. Вігуркотіла техніка. Серед скептиків лунають різні цифри й кошторис проведення параду. Міністерство оборони запевняє, що всі заходи пройшли в рамках фінансування планових тренувань.

Не стримало людей і те, що за минулу добу за офіційними даними на Донбасі внаслідок чергового зіткнення із контрольованими Росією силами загинуло щонайменше п'ять військових. Ще сім – поранено. Також внаслідок обстрілу загинув один цивільний.